Кожен з нас хоча б раз звертався до стоматолога і піддавався наркозу або анестезії. Після постановки спеціального уколу у пацієнта знижується чутливість, і лікар може безболісно проводити всі необхідні лікувальні процедури. З одного боку це прекрасна можливість позбутися від неприємних відчуттів, а з іншого — можлива алергія на анестезію. Небезпека захворювання полягає в тому, що після постановки анестетика може розвинутися стрімка алергічна реакція, яка легко перейде в анафілаксію. Якщо при такому розвитку подій своєчасно не буде вжито жодних заходів, людина може померти.
Причини розвитку алергії і її симптоматика
Алергія на анестезію може з’явитися в зв’язку з декількома факторами. Перш за все, стоматолог може підібрати не той препарат для знеболення, або поставити занадто велику дозу, після чого відразу ж з’являться симптоми алергії на наркоз. Щоб виключити подібне явище, стоматолога слід знати про те, як діє той чи інший анестетик і поцікавитися у пацієнта, як він реагує на наркоз, і чи були прецеденти алергічної реакції на анестетики.
Як причину можна відзначити і наявність у складі препарату для анестезії консервантів. Саме ці речовини є сильними алергенами і можуть викликати негативну реакцію дуже швидко. Наприклад, лідокаїн містить чимало добавок, які можуть викликати алергію.
Генетична схильність до захворювання, також може викликати захворювання. особливо, якщо у людини є: вегето-судинні або психічні порушення. Зрозуміло всі ці моменти повинен враховувати стоматолог або інший лікар, щоб не викликати алергічні симптоми.
Алергія і загальний наркоз.
Симптоми алергії на наркоз можна розділити на три групи:
Як лікувати алергію на анестезію?
Симптоми: почервоніння на обличчі. Перед тим, як приступити до лікування алергії на наркоз слід дізнатися, на що саме розвивається неприємна реакція. Якщо захворювання з’явилося через використання не ту препарату або при передозуванні, то лікар призначає одне лікування, а ось якщо причиною виступають різні добавки, які включаються до складу анестетиків, то лікування буде зовсім іншим. Для того щоб правильно визначити причину розвитку хвороби, слід звернутися до алерголога, який призначить необхідні аналізи, в рамках яких буде проведений загальний аналіз крові, на предмет наявності імуноглобуліну Е і еозинофілів, а також шкірні проби, якщо у людини немає бурхливої реакції на анестезію . Після того як причина алергії на наркоз визначена, можна приступати до безпосереднього лікування.
Алергія на анестезію, незважаючи на свою небезпеку, лікуватися стандартними способами. Методика підбирається виходячи з рівня складності хвороби і симптоматики. Якщо хвороба протікає в легкій формі, то лікування може бути обмежено прийомом антигістамінних препаратів. Найчастіше призначаються димедрол і супрастин. Ліки діють дуже швидко, завдяки чому, симптоми зникають протягом декількох днів.
При захворюванні середньої тяжкості, також призначаються антигістамінні, але вже в комплексі з препаратами від серцево-судинних захворювань. Це необхідно для того, щоб підтримати діяльність систем, найбільш схильні до дестабілізації під час алергічного захворювання.
Якщо у хворого є всі ознаки анафілаксії, то в терміновому порядку вводиться адреналін і проводиться штучна вентиляція легенів.
Алергія на анестезію небезпечна саме тим, що реакція розвивається дуже швидко і бурхливо, що при неможливості надання своєчасної медичної допомоги, може привести до дуже сумних наслідків. Саме тому в порядку запобіжних заходів, ще до постановки людині загального або місцевого наркозу, слід зробити необхідні проби. Після того, як під шкіру буде введена невелика доза анестетика, лікаря слід поспостерігати, з’являється алергічна реакція чи ні. Якщо протягом півгодини після постановки проби алергія з’явилася, то застосовувати такий препарат вкрай не рекомендується.
Народні методики лікування алергії на анестезію
Симптоми: набряклість. Крім медикаментозного лікування, можна використовувати і народні засоби. Зокрема прекрасний терапевтичний ефект дають дихальні вправи і масажні процедури, які практикуються при лікуванні бронхіальної астми. Загартовування також вважається одним з хороших варіантів. Такі процедури допоможуть пацієнтові містити свій організм в тонусі і після виконання необхідних вправ вільно дихати і виконувати всі необхідні дії. Безсумнівно, подібні заняття сприяють підтримці і зміцненню імунної системи.
Відмінний ефект дає лікування травами. Можна використовувати чаї та настої з материнки, звіробою, солодки і лепехи. Для приготування потрібно дві чайні ложки суміші і окріп. Вживати подібний настій можна по чверті склянки двічі на день. Після прийому такого напою симптоматика захворювання значно знизиться, а організм зміцнитися.
Ще одним рецептом є суміш солодового кореня, безсмертника, лопуха звичайного і календули. Методика приготування і вживання напою така ж, як в попередньому рецепті. Якщо симптоми зберігаються, або висипання на шкірі проходять повільно, можна прийняти ванну з настоєм з трав. Для цього чудово підійдуть: лопух, ромашка, оман. Один стакан відвару на п’ять літрів води.
Алергічна реакція на анестетики проявляється не так часто, як інші різновиди, проте це не означає, що слід нехтувати лікуванням цього захворювання. Дуже важливо проінформувати лікаря-стоматолога про наявність алергічної реакції, і на який препарат вона розвинулася. У свою чергу фахівець повинен підібрати такий засіб, яке підійде пацієнтові і не спровокує розвиток алергії. Важливо й правильне лікування, оскільки при неправильному, самопочуття хворого може істотно погіршиться і привести до ускладнень у вигляді анафілактичного шоку. Перед тим, як приступити до лікування слід упевнитися, що алергія дійсно є і алерген — це анестетик.