Якщо за результатами лабораторних досліджень було виявлено високий авідності антитіл igG до цитомегаловірусу, то в залежності від значення показника фахівці роблять висновок про первинному інфікуванні, вироблення антитіл або хорошою здатності організму боротися із захворюванням. Для того щоб краще розбиратися в отриманих результатах, слід зрозуміти, для чого проводяться такого роду аналізи, що мається на увазі під терміном авідності, про що свідчить її низький або високий показник, які індекси авідності мають місце бути в медичній практиці.
Поняття авідності
Досить часто при отриманні результатів досліджень на наявність інфекційних патологій можна побачити подібний термін. Під ним розуміється процес зв’язування антитіл і антигенів в організмі кожної людини. Зазначене поняття застосовується в діагностиці інфекційних патологій, якщо бути точніше, то у визначенні рівня патогенності мікроорганізмів. Визначення авідності має величезне значення і для ретроспективного аналізу, коли необхідно зрозуміти, як довго інфекція перебуває в організмі пацієнта.
У людини, що не має медичну освіту, виникає питання, що представляють собою антитіла і антигени. Якщо не вдаватися в подробиці, то вони є ключовими учасниками інфекційного процесу, що розвивається в організмі. Антитілами фахівці називають білок, який виробляють лімфоцити в разі потрапляння в організм мікроба.
Антигеном ж називають частину оболонки клітини мікроба. Для кожного потрапляє в організм людини антигену існує своє антитіло, яке, зв’язуючись з ним, утворює імунний комплекс.
Чим вище авідності, т. Е. Ступінь зв’язування антигенів і антитіл, тим сильніше мікроб, що говорить про те, що він довше перебуває в організмі. Як правило, авідності визначається щодо інфекцій вірусного походження, наприклад до ЦМВ.
Визначення авідності антитіл igG до ЦМВ
Цитомегаловірус є вірусом людини і відноситься до групи вірусу герпесу. ЦМВ є досить поширеним захворюванням. Про це говорить той факт, що більшу частину населення планети можна назвати носіями вірусу. Середовищем існування ЦМВ в організмі людини є:
- слинні і слізні залози;
- деякі органи і кров.
Загострення вірусу відбувається на тлі зниження імунітету.
У разі різкого зниження імунітету, що може трапитися, наприклад, при розвитку ВІЛ, цитомегаловірус становить величезну небезпеку для життя людини. І зараження їм призводить до розвитку ускладнень на:
- печінку;
- підшлункову залозу;
- очі;
- мозок;
- легкі.
Для тих, чия імунна система знаходиться на належному рівні, вірус не представляє ніякої небезпеки. Єдине, що необхідно зробити людині в разі зараження, — підтримувати імунітет.
Що стосується дітей , Джерелом їх зараження є матері ще в період виношування дитини. В даному випадку передача ЦМВ здійснюється через плаценту або з насіннєвий рідиною біологічного батька.
Найгіршим варіантом розвитку подій для дитини є ситуація, при якій відбулося первинне інфікування в перші 3 місяці вагітності. Тоді з ймовірністю в 50% відбудеться і зараження дитини. Такий стан загрожує викиднем. Якщо ж вірус буде виявлений у матері, то наступна вагітність буде рекомендована такий пацієнтці лише після закінчення 2 років після отриманого лікування.
Якщо все ж дитини вдалося доносити, то в 17% випадків інфіковані діти можуть з’явитися на світло з наступним проблемами:
- надіявся малюка при народженні;
- затримка у фізичному розвитку;
- відставання в плані психічного розвитку;
- ДЦП;
- сліпота і глухота;
- епілепсія;
- збільшені печінку, нирки і селезінка;
- неповне розвиток щелепних кісток.
Подібне дослідження у вагітних жінок проводиться з 20 тижня. Якщо буде виявлено гостра інфекція, то майбутній мамі можуть рекомендувати переривання вагітності або проходження відповідного курсу лікування.
Методи виявлення ЦМВ і результати лабораторних досліджень
Для того щоб виявити цитомегаловірус в умовах лабораторії, дослідженню можуть піддатися кров, сеча, слина, а також природні виділення з органів статевої системи. При цьому фахівці вдаються до таких методів дослідження, як:
- посів, коли зразки біоматеріалу поміщають у відповідне середовище;
- аналіз ДНК, який дозволяє виявити ДНК вірусу, але не дає можливість визначити — в активному або пасивному стані він знаходиться;
- радіоімунного дослідження;
- імуноферментний аналіз, який дозволяє виявити присутність в організмі антитіл до збудника вірусу, саме це дослідження дозволяє отримати інформацію про кількість вірусу і часу інфікування.
У результатах досліджень лікар побачить показник авідності антитіл igG. Отже, авідності антитіл igG до цитомегаловірусу — що це таке? Імуноглобуліни ig є специфічними антитілами, які виробляються, коли цитомегаловірус виявляється в організмі вперше.
Для фахівців, які будуть займатися лікуванням пацієнта, дана інформація має величезне значення. Відповісти на питання, коли відбулося зараження і яка концентрація збудника в організмі, дозволяє такий показник, як авідності антитіл до цитомегаловірусу.
У результатах аналізів фахівці лабораторії відзначатимуть високу і низьку авідності igG. Як відзначають фахівці, позначених специфічних антитіл в організмі людини буде зростати з часом. Їх авідності до цитомегаловірусу буде також збільшуватися. При цьому ступінь активності по відношенню до зв’язування антигенів і антитіл фахівці характеризують таким показником, як індекс авідності:
Якщо в пробі пацієнта виявлено нульовий індекс, то це говорить про те, що людина ніколи не хворів даним вірусом. Якщо, наприклад, індекс авідності склав 50%, а вже через тиждень індекс igG 100%, то це є ознакою прогресуючої патології. В даному випадку потрібне лікування. Таким чином, виявлення авідності антитіл igG до цитомегаловірусу відіграє величезну роль в лікуванні пацієнтів і дозволяє уникнути небажаних наслідків.