Азитроміцин при сифілісі використовується в лікуванні неускладнених форм захворювання. Препарат належить до групи антибактеріальних засобів пролонгованої дії. Його застосування дозволяє швидко подолати захворювання і звести до мінімуму ймовірність розвитку ускладнень. На початковому етапі інфекційного ураження антибіотик не поступається за ефективністю бензилпенициллину, який до недавнього часу вважався одним з найбільш дієвих коштів від сифілісу . Однак Азитроміцин має менш вираженим побічним впливом на організм пацієнта. Головною умовою успішності лікування сифілісу даним препаратом є відсутність у людини супутніх венеричних захворювань. 
Форми випуску та клінічне дію
Азитроміцин — макролідних антибіотиків, що володіє широким спектром дії відносно багатьох патогенних мікроорганізмів, до числа яких належить і бліда трепонема (Treponema pallidum) — грамотрицательная спирохета, що є збудником сифілісу. Препарат представлений у фармацевтичній мережі у вигляді капсул і таблеток і призначений для перорального застосування. Активним компонентом обох форм випуску лікарського засобу є азитроміцин. Його масова частка в одній таблетці становить 125 або 500 мг, в одній капсулі — 250 або 500 мг.
Фармакологічна дія азитроміцину засноване на його здатності пригнічувати біосинтез білка всередині блідої трепонеми і чинити на неї виражену бактеріостатичну дію. При пероральному вживанні активний компонент швидко всмоктується з травного тракту в кров і розподіляється по всьому організму. Найбільша концентрація речовини спостерігається в:
урогенитальном тракті;- дихальних шляхах;
- м’яких тканинах і шкірі.
Азитромицину властиво накопичуватися в осередках інфекції та зберігатися в бактерицидних дозах протягом 5- 7 діб після завершення його вживання. Завдяки такій дії препарату фахівцям вдалося скоротити тривалість антибіотикотерапії в боротьбі з Treponema pallidum.
Особливості застосування
При сифілісі Азитроміцин призначається в разі лабораторного підтвердження у пацієнта діагнозу.
За допомогою Азитроміцину можна також здійснювати превентивне лікування сифілісу у осіб, які перебували на протязі останніх 2 місяців в статевих або тісних побутових контактах з людьми, у яких згодом була виявлена бліда трепонема.
Стандартна схема лікування сифілісу азитроміцин передбачає прийом препарату 1 раз на добу в дозуванні, призначеної лікарем. Тривалість використання антибіотика становить в середньому 10 днів. Профілактика інфекції полягає в одноразовому прийомі Азитроміцину протягом перших 14 днів після контакту з хворою людиною. Дозування препарату в цьому випадку також повинен визначати фахівець.
Для досягнення клінічного ефекту Азитроміцин рекомендується приймати за 1 годину до їди або через 2 години після неї. Вживання антибіотика одночасно з продуктами харчування знижує швидкість його абсорбції з травного тракту і призводить до ослаблення терапевтичної дії. Капсули і таблетки слід ковтати, не розжовуючи, і запивати водою.
Протипоказання і побічні ефекти
Протипоказання до застосування Азитроміцину при лікуванні сифілісу нечисленні. При призначенні ліків враховують:
- індивідуальну непереносимість його складових компонентів;
- гіперчутливість до будь-яких макролідних антибактеріальних засобів.
Вагітним і годуючим груддю жінкам, особам з вираженими порушеннями в роботі печінки, нирок або серця при використанні препарату слід дотримуватися обережності і протягом усього періоду терапії перебувати під наглядом лікаря.
Застосування Азитроміцину при лікуванні сифілісу може супроводжуватися виникненням у хворого побічних явищ у вигляді:
розладів в роботі шлунково-кишкового тракту (дискомфорту і болю в черевній порожнині, нудоти, блювоти, метеоризму, діареї, псевдомембранозного коліту);- алергічних реакцій (свербіння і висипань на шкірі, синдрому Стівенса-Джонсона, набряку Квінке);
- серцево-судинних порушень (біль в області грудини, аритмія);
- нервових розладів (запаморочення, головний біль, втрата свідомості, судомний синдром, тривожність, слабкість, сонливість);
- змін у складі крові (тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія);
- кандидозу;
- хворобливих відчуттів в м’язах;
- зниження слуху;
- порушення смаку.
Пацієнт, який приймає Азитроміцин, щоб уникнути розвитку неприємних наслідків від терапії повинен негайно інформувати свого лікаря про всі побічні ефекти, що виникають у нього в період лікування. Якщо небажані симптоми сильно виражені і становлять загрозу для життя і здоров’я людини, фахівець повинен замінити йому Азитроміцин іншим антибіотиком, котрі виявляють активність щодо блідої трепонеми.
В період лікування сифілісу необхідно строго дотримуватися рекомендовану лікарем дозу азитроміцину. При її перевищенні у хворого може розвинутися передозування, що характеризується виникненням нудоти, блювоти, діареї та тимчасової втрати слуху. Допомога пацієнтові при цьому стані полягає в промиванні шлунка і призначення антацидних препаратів на основі гідроксиду магнію або алюмінію.
Лікарська взаємодія і аналоги
Пацієнтам, які змушені одночасно з сифілісом лікувати інші захворювання, що вимагають медикаментозної терапії, повинні враховувати, що Азитроміцин вступає в лікарський взаємодія з деякими групами препаратів. Антибіотик не рекомендується приймати одночасно з містять гідроокис магнію або алюмінію антацидами, так як вони здатні уповільнити його абсорбцію. Для досягнення очікуваного клінічного ефекту в лікуванні сифілісу часовий проміжок між прийомами цих коштів повинен бути не менше 2 годин. 
Азитроміцин має незначний вплив на терапевтичну дію ліків, до складу яких входять аторвастатин, теофілін, зидовудин, мідазолам, сульфаметоксазол, індинавір, рифабутин, цетиризин і карбамазепін. При одночасному прийомі флуконазолу і азитроміцину спостерігаються обмежені зміни в фармакокінетиці останнього.
Комбінація антибіотика з фенітоїном, терфенадином, циклоспорином і гексобарбіталом призводить до підвищення його концентрації в крові і м’яких тканинах. Паралельний прийом азитроміцину з дигідроерготаміном і ерготаміном може спровокувати у хворого дизестезія або периферичний вазоспазм.
Азитроміцин призначений для відпустки з аптек за рецептом. Цей препарат має чимало структурних аналогів, серед яких:
- Сумамед;
- Азакс;
- Азимед;
- Азитрокс;
- Зімакс;
- Хемомицин.
Всі перераховані препарати виробляються на основі азитроміцину і успішно використовуються в лікуванні неускладнених форм сифілісу.
Загрузка...
