Бензімідазол: препарати для людини від глистів, інструкція із застосування, ціни, аналоги

При виготовленні засобів від паразитів фармацевти використовують спеціальні речовини, що володіють вираженим протіпротозойним і фунгіцидною дією. Похідні цих компонентів додаються в протиглистні препарати з широким спектром дії.
Найбільшого поширення набули бензимідазоли. Вони є найефективнішими і в той же час відносно безпечними. Крім того, бензимідазоли добре адсорбуються в організмі.
Похідні бензімідазолу додаються в усі препарати від глистів з широким спектром антигельминтного дії. Найвідомішими похідними бензімідазолу є альбендазол і мебендазол.

Фізико-хімічні властивості і історія бензимідазолів

Бензімідазол: препарати для людини від глистів, інструкція із застосування, ціни, аналоги
До групи бензімідазолу входять різні фунгіциди. До них відносять карбендацім, Беном, альбендазол і мебендазол.
Дані речовини мають широкий протипаразитарною спектром дії. Крім того, багато бензимідазоли здатні протистояти грибковим мікроорганізмам. Саме тому дані речовини додають не тільки в таблетки від глистів, а й до багатьох протигрибкові препарати для лікування демодекозу.
Вперше дослідженням бензимидазола зацікавився доктор Клопінг. У 1960 році він виготовив лікарський засіб під назвою Тіабендазол, а через 8 років американська фірма В «ДюпонВ» зробила Беном. Подальші дослідження підтвердили, що бензимідазоли мають виражений протиглистовий і протигрибковий ефект. З плином часу ці компоненти стали додавати в багато препарати.
Японські вчені в 70-х роках розробили тіофанат-метил. Це засіб стали використовувати в якості пестициду. Тіофанат-метил не мав настільки виражений протигрибковий ефект, тому його не додавала в таблетки від глистів або препарати для лікування грибкових уражень шкіри.
Речовини з групи бензімідазолу погано розчиняють у воді. Незважаючи на це, при попаданні в організм вони добре адсорбуються. У різні засоби від глистів зазвичай додаються найвідоміші похідні бензімідазолу — це мебендазол і альбендазол. Ці компоненти рівномірно розподіляються по всьому організму, однак, не потрапляють в кровотік. Період напіввиведення у цих речовин не перевищує 8 годин.
Дія бензимідазолів засноване на тому, що вони порушують процес утилізації поживних речовин в тілі паразита або грибка. Внаслідок цього з плином часу мікроорганізм гине. Крім того, похідні бензимідазолу паралізують нервово-м’язовий апарат глистів.

Це лише посилює терапевтичний ефект від лікування.

Кращі препарати на основі альбендазолу

При лікуванні гельмінтозів у людини найчастіше використовують медикаменти на основі альбендазолу.
Препарати цього типу вважаються найбільш дієвими, але в той же час досить токсичними. Найвідомішими препаратами на основі альбендазолу вважаються:

  • Ворміл (200-250 рублів).
  • Зентелу (120-150 рублів).
  • Немозол (210-290 рублів).
  • Бензімідазол: препарати для людини від глистів, інструкція із застосування, ціни, аналоги
    Ці препарати широко застосовуються при лікуванні людей. Кожне засіб має свої особливості, проте, у всіх перерахованих вище препаратів однакова фармакокінетика. У кожному препараті міститься 400 мг альбендазолу.
    Дані медикаменти мають широкий Протигельмітний спектром дії. Примітно, що альбендазол здатний протистояти дорослим паразитам, личинкам та інвазійних яєць. При попаданні в організм, дане активна речовина пригнічує полімеризацію тубуліну і призводить до паралічу нервово-м’язової системи паразита. Під впливом цих факторів глисти гинуть.
    Виводяться відмерлі личинки і статевозрілі особини через кишечник. Неактивніметаболіти альбендазола виводяться в основному через нирки (70-75%) і кишечник (10-15%). Активні компоненти вищеперелічених засобів минуть кровотік, проте, рівномірно розподіляються по всьому організму.
    Препарати від глистів з альбендазолом можна використовувати при лікуванні гельмінтозів будь-якої етіології. Показанням до застосування можуть стати такі паразитарні інфекції, як анкилостомоз, ентеробіоз, некатороз, теніоз, стронгілоїдоз.
    Ще медикаменти даної групи широко застосовуються при капіляроз, трихінельоз, аскаридозі, клонорхозі, лямбліозі і токсокарозе. При виявленні шкірних мігруючих личинок, гнастомоза або змішаних гельмінтозів застосовувати похідні бензімідазолу теж можна.
    Дозування Вормілу, Зентелу і Немозола підбирається в індивідуальному порядку. При цьому лікар враховує тип глистової інвазії, вік пацієнта та супутні патології. Якщо були виявлені вторинні інфекції, то дозування підвищується.
    Середньодобова дозування цих засобів повинна становити 200-400 мг. При цьому медикаменти з альбендазолом слід приймати 1 раз на добу протягом декількох днів. Якщо приєднуються вторинні інфекції, то дозування зростає до 800 мг, але кратність прийому і тривалість курсу лікування залишаються такими ж.
    Бензімідазол: препарати для людини від глистів, інструкція із застосування, ціни, аналоги
    Ворміл, Зентелу, Немозол і інші засоби від глистів з альбендазолом мають ряд протипоказань до застосування через свою токсичність. Медикаменти даної групи категорично заборонено вживати вагітним і годуючим жінкам.
    Це пов’язано з тим, що альбендазол може проникнути в організм дитини через плацентарний бар’єр або грудне молоко. Однак в крайніх випадках препарати з альбендазолом використовуються при лікуванні гельмінтозів в період лактації, але в такому випадку жінці потрібно на якийсь час припинити годування груддю.
    Люди, які страждають від підвищеної чутливості до альбендазолу, гострої ниркової або печінкової недостатності теж не повинні приймати препарати з альбендазолом. В іншому випадку підвищується ризик виникнення алергічних реакцій або інших побічних ефектів.
    Ворміл, Зентелу, Немозол і інші препарати цієї групи не використовуються в педіатричній практиці. Приймати ці ліки можна дітям у віці від 3 років. Під час прийому медикаментів не рекомендується працювати з потенційно небезпечними механізмами або сідати за кермо, так як альбендазол часто стає причиною виникнення сонливості і сплутаність свідомості.
    Категорично заборонено під час прийому коштів даної групи вживати велику кількість жирної їжі або алкогольні напої. Також при лікуванні гельмінтозів можна використовувати проносні засоби або препарати, до складу яких входить циметидин, празиквантел або дексаметазон.
    Під час прийому протигельмінтних медикаментів з альбендазолом можуть виникнути такі побічні ефекти:

    • З боку системи травлення і печінки: підвищення активності печінкових ферментів, ниркова недостатність, блювота, напади нудоти, біль у животі, діарея. У рідкісних випадках — печія, сухість у роті, стоматит.
    • З боку центральної нервової системи: головний біль, сонливість, сплутаність свідомості, запаморочення, судоми. У рідкісних випадках — порушення гостроти зору, тремор кінцівок, галюцинації.
    • З боку кровоносної системи: лейкопенія, панцитопенія, тромбоцитопенія, підвищення артеріального тиску, агранулоцитоз.
    • Обласна.
    • Алергічні реакції, які проявляються у вигляді свербежу, анафілактичного шоку, шкірної висипки, оборотного дерматиту, набряку Квінке, гіпертермії.

    Протиглистові кошти з мебендазолом

    Мебендазол — похідне бензімідазолу, яке широко застосовується при виготовленні протигельмінтних засобів. Мебендазол має широкий протипротозойний спектр дії. Дана речовина є активним компонентом таких препаратів, як:

  • Вермакар (130-200 рублів).
  • Вермокс (180-240 рублів).
  • Вормін (130-180 рублів).
  • Бензімідазол: препарати для людини від глистів, інструкція із застосування, ціни, аналоги
    Мебендазол при попаданні в організм провокує розвиток незворотних порушень в процесі утилізації глюкози. Внаслідок цього запаси глікогену в тілі гельмінта поступово виснажуються, і порушується синтез АТФ. Під впливом цих факторів паразит гине, а потім виводиться з організму через кишечник.
    Активні компоненти перерахованих вище медикаментів рівномірно розподіляються по всьому організму. Ці речовини накопичуються в тілі гельмінта, печінки і жирової тканини пацієнта. Виводяться неактивні метаболіти через кишечник і нирки.
    Препарати, до складу яких входить мебендазол, широко застосовуються при лікуванні ентеробіозу, аскаридозу, анкилостомидоза, стронгилоидоза, трихоцефалеза. Також показанням до застосування є гельмінтози змішаної етіології, теніоз, трихінельоз,  ехінококоз , Тенідіоз і капіляроз. При виявленні мігруючих шкірних личинок медикаменти даної групи використовувати недоцільно.
    Добова доза Вермакара, вермоксом і вормін становить 100-400 мг. Приймають препарати на основі мебендазола 2 рази на добу протягом 3-4 днів. При виборі оптимального дозування лікар повинен взяти до уваги масу тіла і вік пацієнта.
    Препарати з мебендазолом не використовуються при лікуванні людей, які страждають від підвищеної чутливості до мебендазолу, гострої печінкової недостатності, неспецифічного виразкового коліту або хвороби Крона. Також протипоказанням до застосування є дитячий вік (до 2 років).
    У період вагітності приймати медикаменти цієї групи можна, але в такому випадку слід знизити дозування. Годуючим жінкам приймати лікарські засоби на основі мебендазола теж дозволено, але в такому випадку слід припинити годування груддю. Після курсу лікування годування можна відновити.
    При тривалому вживанні препаратів на основі мебендазола можуть з’явитися такі побічні ефекти, як:

    • Блювання, діарея, болі в животі, підвищення активності печінкових ферментів.
    • Алергічні реакції у вигляді кропивниці, еритеми, свербіж, набряк Квінке.
    • Анемія, еозинофілія, гематурія, циліндрурія, нейтропенія.
    • Випадання волосся.
    • Парестезії, головний біль, порушення сну, запаморочення, зниження гостроти слуху, галюцинації.

    Про методи лікування гельмінтозів розказано в відео в цій статті.

    1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (Поки оцінок немає)
    Загрузка...
    Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
    Добавить комментарий

    ;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

    Adblock detector