Ендометріоз кишечника: причини, симптоми і лікування

Ендометріоз кишечника — це вторинне захворювання, що розвивається внаслідок поширення ендометріальних клітин в кишечник з інших уражених органів. Найчастіше розвивається ендометріоз прямої кишки, однак патологічний процес може розвинутися і в інших відділах кишечника (наприклад, ендометріоз сигмовидної кишки).

Кишковий ендометріоз відносять до екстрагенітального увазі даного захворювання (країнам, що розвиваються в органах черевної порожнини). Клітини ендометрію поширюються по кровоносній і лімфатичній системах. Розвиток ендометріозу характеризується проростанням в пряму кишку (або в інший відділ кишечника) ендометрія.

Содержание

Причини виникнення захворювання
Характерні симптоми
Діагностика
Терапія
Наслідки
Профілактичні заходи

Причини виникнення захворювання

Виділяють наступні фактори розвитку патології:

захворювання репродуктивної системи запального характеру;

цукровий діабет;

хвороби печінки;

високий рівень естрогену, що виникає через дисфункції яєчників;

аборти в анамнезі;

артеріальна гіпертензія;

часті стреси;

малорухливий спосіб життя.

Характерні симптоми

Ознаки хвороби проявляються сильніше перед початком менструального циклу, а під час менструації досягають піку своєї виразності. Після закінчення менструації симптоматика зникає.
Чим сильніше вражені тканини кишечника, тим яскравіше виражені симптоми:

тривалі больові відчуття біля ануса, промежини і прямої кишки;

розлади травної системи (запор або діарея);

стрічкоподібний кал;

наявність слідів крові в калових масах;

кривавий пронос під час менструації;

неприємні і /або больові відчуття під час статевого акту;

кишкова непрохідність (як часткова, так і повна).

Розвиток хвороби може привести до втрати можливості самостійної дефекації, до стенозу кишечника (звуження його просвіту, що утрудняє прохід їжі).

Під час хірургічного втручання вогнища ендометріозу можна побачити на поверхні органу. Вони формують острівці вузликів і бляшок, візуально нагадують поліпи.

Діагностика

При виникненні симптоматики виникає питання про те, який лікар лікує дану патологію. Зі скаргами хворі звертаються до гінеколога, проктолога і до гастроентеролога в залежності від локалізації ознак хвороби.
Найчастіше це захворювання важко відрізнити від кишкової непрохідності або інфекційних захворювань. Підозра на кишковий ендометріоз пов’язано з циклічністю виникнення симптоматики.
Діагностика починається з первинного зовнішнього огляду пацієнтки. Лікар проводить пальцеве ректальне дослідження, а також гінекологічний огляд. Діагноз ставиться після застосування інструментальних діагностичних методів:

Іригоскопія. Рентгенологічний метод дослідження, заснований на введенні контрастних речовин в кишечник. Допомагає точно визначити новоутворення, свищі, перфорацію кишечника навіть у важкодоступних місцях.

Ендометріоз кишечника: причини, симптоми і лікування

Колоноскопія. Огляд прямої і товстої кишки за допомогою спеціального зонда. При проведенні цієї процедури в більшості випадків роблять біопсію (беруть зразки тканин з уражених ділянок органу). Такий огляд допомагає визначити захворювання і локалізувати невеликі вогнища запалення. Підготовка до колоноскопії починається за кілька днів до проведення процедури.

Лапароскопія — огляд органів черевної порожнини і усунення невеликих уражених ділянок шляхом введення хірургічних інструментів через кілька розрізів в животі. Для забезпечення точності хірургічних маніпуляцій в розріз біля пупка вводиться спеціальний прилад, лапароскоп, оснащений ліхтариком і камерою.

Трансвагінальна ехографія — ультразвукове обстеження за допомогою механічного секторного датчика, що вводиться в піхву пацієнтки. Метод дає точну інформацію про загальний стан і розвиток ендометріозу (при його наявності) в яєчники і в матку.

Ректороманоскопія. Огляд кишечника, що виконується ендоскопом, що вводиться в анальний отвір. Даний метод дозволяє обстежити слизову оболонку кишечника на відстані не більше 25 см від анального отвору, а також сигмовидную кишку.

УЗД і КТ органів малого таза. Ультразвукове дослідження виконується спеціальним датчиком, що випромінюють звукові хвилі. Комп’ютерна томографія дозволяє отримати інформативні пошарові рентгенівські фото органів малого таза.

Діагностичні процедури виконують безпосередньо перед початком менструації або ж під час неї, так як в цей час зміни структури тканини видно найкраще.

Терапія

Лікування залежить від форми розвитку захворювання і від його причини. Застосовується консервативне лікування, і якщо через півроку стан здоров’я не змінюється або стає гірше, то розглядається можливість проведення хірургічного втручання.
Лікарем призначається індивідуальна програма терапії, що складається з декількох груп лікарських препаратів:

Гормональні препарати. Призначаються після проведення ретельної діагностики та спрямовані на корекцію гормонального дисбалансу ( Джес , Лактинет ®, Новінет, Мерсилон та інші).

Агоністи гонадотропін-рилізинг-гормону. Регулюють взаємодію центральної нервової і ендокринної систем (Декапептил, Диферелин, Золадекс, Бусерелин, Люкрин-депо).

Протизапальні медикаменти. Дана група препаратів спрямована на усунення запального процесу і зниження вираженості больових відчуттів (Німесулід, Напроксен, Індометацин, Ібупрофен, Циклоферон).

Препарати-гепатопротектори. Виконують захисну функцію печінки при тривалому прийомі лікарських засобів (Хофітол, метіонін, Силібінін).

Препарати, що мають розсмоктуючу дію. Прийом таких лікарських засобів впливає на розсмоктування ендометрія і попередження повторного його освіти (Ронідаза, Вобензим , Дістрептаза).

Позитивна динаміка спостерігається також при застосуванні фізіотерапії, це такі процедури, як:

спеціальні ванни;

стоунтерапия (лікування прогрітими камінням);

висхідний душ промежини (підвищує тонус м’язів);

прогрівання передньої стінки черевної порожнини.

Терапія і відновлення можуть тривати від 3 до 6 місяців, так як ендометріоз проникає глибоко в тканини кишечника.
Якщо лікування препаратами і фізіотерапією не допомагає, то вдаються до хірургічного втручання. Уражені ділянки кишечника видаляють, а дефекти, які утворюються після операції, вшивають.

Наслідки

При ендометріозі кишечника небезпечно нехтувати лікуванням. При відсутності лікування хвороба буде розвиватися і може привести до небажаних наслідків:

онкологічних захворювань;

хронічних запорів;

непрохідності кишечника;

звуження кишки;

розриву кишки;

запалення в черевній порожнині;

анемії.

Профілактичні заходи

Виконання таких рекомендацій буде сприяти припиненню розростання ендометрія і зниження ризику рецидиву хвороби:

проходження планових оглядів гінеколога (не рідше 1 разу на рік, краще 1 раз в півроку);

ведення активного способу життя (регулярні заняття спортом);

тривале грудне годування після пологів;

дотримання білкової дієти;

регулярне статеве життя;

своєчасне лікування хронічних гінекологічних захворювань;

статева стриманість в період менструацій;

усунення надмірної маси тіла;

запобігання абортів;

запобігання стресових ситуацій.

У 15-40% жінок, які перенесли оперативне втручання при ендометріозі кишечника, відбувається рецидив хвороби, тому важливо виконувати всі рекомендації лікаря.