Ендометріоз пупка (на передній черевній стінці) — доброякісна пухлина, яка з’явилася через розростання тканини за межі порожнини матки. Клітини, потрапляючи в очеревину, прикріплюються до інших органів і починають функціонувати. Важливо вчасно почати правильне лікування, щоб уникнути важких наслідків, наприклад трансформації в злоякісне новоутворення.
Причини виникнення
Пупковий ендометріоз буває круглої, овальної або іншої неправильної форми. В осередках знаходиться рідина світлого або темного кольору. Причини виникнення даної патології до кінця ще не вивчені, але виділяють загальні ознаки, що сприяють розвитку цього захворювання:
Провокують появу патології наступні фактори:
- механічні пошкодження слизової оболонки порожнини матки, які можуть статися під час аборту або вискоблювання, при вживанні внутрішньоматкової спіралі;
низький рівень гемоглобіну в крові;- зайва вага;
- запальні процеси в органах малого таза;
- кесарів розтин, припікання ерозії;
- порушення функції печінки;
- несприятлива екологічна обстановка.
Даному захворюванню схильні жінки до 40 років і дівчата, у яких місячні почалися рано, або при менструації спостерігаються рясні виділення більше 7 днів.
Симптоми захворювання
У деяких випадках ендометріоз протікає без вираженої симптоматики, тому визначити його може тільки лікар при плановому огляді. Однак частіше захворювання проявляється такими характерними ознаками:
При загостренні з’являється гострий біль внизу живота. Такі відчуття вказують на наявність запального процесу в органах, де почали функціонувати клітини ендометрія.
Діагностика
Діагностувати захворювання можна тільки після обстеження за допомогою різних методик. У цьому випадку використовують такі методи:
- УЗД;
- гистеросальпингографию (ГСГ);
- лапароскопію.
Дослідження проводять в тазової області, але якщо вогнища ендометріозу виявити не вдається, зону обстеження розширюють.
УЗД — поширений метод, тому що він доступний в більшості лікувальних установ. Результатом є графічне фото. Наявність патології на знімку відбивається у вигляді кіл та еліпсів.
При гістеросальпінографіі використовують флюороскоп, рентгенівську трубку і монітор. Вводиться контрастна речовина, виконується рентгенівський знімок.
Найточніші дані можна отримати при проведенні лапароскопії. Дана методика дає вичерпні результати. Її застосовують не тільки для діагностування захворювання, але для його лікування. У більшості випадків операцію роблять відразу, не виводячи пацієнтку з наркозу, якщо підозра на ендометріоз підтвердилося.
Терапія
Лікування патології проводиться за двома напрямками:
- хірургічне — усунення вогнищ в областях поразки ендометріозом (або видалення органів з ними повністю);
- медикаментозне — забезпечення гормональної корекції активності, властивої ендометрію.
Часто хірургічне втручання не має альтернативи, якщо стан стрімко погіршується і виникає загроза для подальшого безпліддя. У багатьох випадках біль стає нестерпним, стрімко розростаються патологічні утворення.
Оперативне втручання може здійснюватися по-різному, визначається метод розташуванням вогнищ. Нерідко потрібно навіть видалення матки.
Медикаментозна терапія спрямована на придушення розмноження клітин ендометрію. Використовуються такі групи препаратів:
- оральні контрацептиви, які надають комбінована дія;
- препарати, які представляють групу антігонадотропінов;
- препарати, які представляють групу прогестинів;
- лікарські засоби групи агоністів;
- антіестрогени.
Призначається курс лікування і здійснюється вибір препаратів лікарем після діагностики. Застосовується також лікування п’явками, голкотерапія, лікарські трави . Фітотерапія має знеболюючу і кровоспинну дію, однак не сприяє зникненню патологічних утворень. Гірудотерапія вважається більш ефективною методикою, тому набула широкого поширення. П’явка робить укус в біологічно активних точках і впорскує свою слину. Ферменти, які в ній містяться, сприяють розрідженню крові, відновлюють гормональний баланс, покращують кровообіг.
Можливі ускладнення
Якщо лікування не буде своєчасним, можна зіткнутися з рядом ускладнень:
- безпліддя;
- спайкові процеси в черевній порожнині;
- постгуморрагіческая анемія на тлі рясних хронічних крововтрат;
- неврологічні порушення, які з’являються через здавлювання нервових стовбурів;
- формування ендометріоїдних кіст яєчників;
- перетворення ендометріоїдних тканин в злоякісне новоутворення.
Профілактика
У профілактичних цілях варто слідувати таким радам:
- утримуватися від інтимних стосунків під час щомісячного маткової кровотечі;
- не запускати гінекологічні захворювання;
- стежити за своєю вагою, дотримуватися правил здорового харчування;
- уникати депресій і стресових ситуацій;
- не допускати механічного впливу на статеві органи (аборти та ін.);
- підбирати засоби контрацепції за рекомендацією гінеколога.
У групі ризику знаходяться жінки після тридцяти років, які ще не народжували, тому не варто надовго відкладати народження дитини. Сприяє появі патологічних змін часта зміна клімату. З цієї причини молодим жінкам варто утримуватися від частих відряджень або подорожей в країни, що знаходяться в іншій кліматичній зоні.