Ендометріоз яєчника — ця поразка статевих органів клітинами ендометрія, що потрапили до них з кров’ю і лімфою через маткові труби. Захворювання небезпечне формуванням кіст, які можуть перероджуватися в злоякісні пухлини.
Причини виникнення хвороби
Лікарями розроблено кілька теорій появи хвороби. Найбільш поширені і пояснюють причини розвитку цієї патології наступні:
Незважаючи на велику кількість досліджень в цій області, безліч питань, пов’язаних з походженням такого захворювання, залишаються до сьогодні нез’ясованими. На формуванні вогнищ ендометріозу впливають такі чинники:
- прийом істотної кількості імуностимуляторів та протизапальних препаратів;
- тривале застосування аналогів статевих гормонів або факторів росту;
- внутрішньоматкові маніпуляції;
- тривала відсутність статевого життя;
- забруднення повітря, води транспортними та хімічними токсинами.
Симптоми ендометріозу яєчників
Часто суб’єктивна симптоматика захворювання може бути відсутнім, не дивлячись на те що в яєчниках утворюються кісти великого розміру. Поразка буває одностороннім і двостороннім. У жінок може бути відсутнім специфічна симптоматика. Цей факт призводить до того, що лікар не здатний поставити точний діагноз на ранній стадії і призначити ефективне лікування.
Часто пацієнтки скаржаться на такі прояви ендометріозу в яєчниках:
Хронічні тазові болі дифузного характеру. Тривалість неприємних відчуттів може бути тривалою, іноді — більше півроку. Причому такі відчуття є непропорційними ступеня ураження яєчників.
Труднощі в нормальному перебігу статевого акту (вони з’являються в результаті того, що жінки постійно відчувають больові симптоми, пригніченість і інші порушення).
Як діагностується
Визначити наявність ендометріозу у жінок вдається за допомогою гінекологічного огляду та ультразвукового обстеження статевих органів. Іноді досвідчений фахівець ставить діагноз на підставі аналізу скарг пацієнтки і бимануального обстеження. На ранніх стадіях розвитку патології визначити наявність у пацієнтки ураження яєчників буває досить важко через низку особливостей протікання патології. Ехографія дає точніші результати при обстеженні.
Типові ультразвукові ознаки патологічних утворень на УЗД:
діаметр не більше 7 см;- кісти можуть мати подвоєний контур;
- мають середню або підвищений ступінь ехогенності;
- в кістозних утвореннях є мелкодисперсная суспензія;
- в області малого тазу проглядається збільшена кількість рідини, характерною для запальних процесів;
- поява в тазової області передаються статевим шляхом (ділянки зі спайками іноді можуть погано визуализироваться);
- деформація яєчників;
- при ендометріозі можна знайти підвищена ехогенність всіх вогнищ уражень, причому вони мають однорідну структуру.
Більш докладні дані про патологічні зміни в жіночих статевих залозах можна отримати в процесі магнітно-резонансної та комп’ютерної томографії. Необхідна і диференціальна діагностика, т. К. Деякі симптоми ендометріозу можуть проявлятися і при ракових ураженнях жіночих статевих органів. Діагностично важливим і точним вважається визначення рівня специфічних онкологічних маркерів. При наявності в організмі гнійних захворювань точність отриманих даних при обстеженні на онкомаркери істотно знижується.
Лікування ендометріозу яєчника
Головні напрямки в терапії — комбіноване, медикаментозне і хірургічне лікування.
Хірургічне втручання
Оперативне втручання є першорядним і призначається всім пацієнткам, у яких розміри утворень перевищують 3 см. Такі кісти не можуть самостійно розсмоктуватися і не зменшуються при призначенні гормональної терапії. Ці ж освіти не підлягають регресу. Оперативне лікування призначається ще й тому, що всі вогнища ендометріозу мають високий ризик малігнізації, т. Е. Злоякісного переродження.
Якщо операція проводиться жінці репродуктивного віку, то застосовується енуклеація — вилущування ураженого органу. Здорові і неуражені тканини залишаються. Таке оперативне втручання проводиться тільки лапароскопічним методом. Нерідко лікар використовує і інші хірургічно щадні способи усунення уражених областей — радіохвильове і лазерне видалення.
Видалення кісти при ендометріозі проводиться разом з капсулою. Все посічені тканини обов’язково направляються на гістологічне обстеження з метою виявлення можливих вогнищ ракового ураження. Якщо неможливо видалити всі патологічні осередки, тоді лікар проводить операцію по екстирпації матки, при цьому вона січуть повністю, щоб уникнути подальшого поширення змінених тканин.
Протипоказання до хірургічного лікування ендометріозу:
- загальний важкий стан пацієнтки;
- важкі ураження печінки і нирок, які не дають можливості провести якісну і повноцінну анестезію;
- серцеві і судинні патології (їх наявність може істотно погіршити результат оперативного лікування);
- алергічні хвороби, обтяжуючі протягом ендометріозу;
- важкі психічні стани.
Медикаментозна терапія
Якщо у жінки утворюється невелика кіста, то її рекомендується лікувати за допомогою медикаментозних препаратів. Їх застосування показано і в тому випадку, коли жінка відмовилася від хірургічного лікування або ж існують протипоказання.
Найбільш часто застосовуються препарати для лікування ендометріозу яєчників — аналоги Медроксипрогестерона, Дієногест, оральні комбіновані препарати, Гестренол, агоністи ГнРГ (гонадотропін-рилізинг-гормону). Обов’язково показана поворотна гормональна терапія антагоністами цієї речовини. Вживання таких ліків приносить користь при ендометріозі, т. К. Пригнічує функції яєчників.
Як комбінованого лікування гормональні медикаменти призначаються з метою попередження рецидивів захворювання. Симптоматична терапія спрямована:
- на зменшення інтенсивності больових відчуттів (для цього використовуються протизапальні нестероїдні ліки і анальгетики);
- на поліпшення психосоматичного стану шляхом застосування седативних, протисудомних ліків і антидепресантів;
- на зниження інтенсивності запальних реакцій при ендометріозі (для цього фахівці застосовують фізіотерапевтичні процедури — магнітотерапію і лікування імпульсними струмами).
Комбіноване лікування повинно поєднуватися з психологічної профілактикою, для корекції емоційних порушень показана робота з психологом. Жінці необхідно навчитися попереджати стресові ситуації, освоїти прийоми аутотренінгу. Показано заняття йогою, фітнесом, аеробікою — вони прекрасно знімають стрес.
Ускладнення
Серед найпоширеніших ускладнень хвороби відзначають безпліддя. Приблизно половина жінок, які страждають патологічними змінами в яєчниках, не можуть завагітніти. Це пояснюється тим, що орган не в змозі виробляти достатньо зрілі яйцеклітини.
Найбільш небезпечне ускладнення ендометріозу в яєчнику — це трансформація патології в злоякісну пухлину. Окремі клінічні дослідження доводять, що ризик розвитку раку у таких жінок підвищується незначно, але вони не є в достатній мірі переконливими. Згодом у них може розвиватися ендометріоз-асоційована карцинома (ракова пухлина, що виростає з патологічно зміненої епітеліальної тканини).
Профілактика захворювання
Для профілактики різних форм ендометріозу важливо дотримуватися наступних рекомендацій:
- зміцнювати імунітет шляхом прийому імуномодуляторів і імуностимуляторів;
- підвищувати захисні сили регулярним виконанням фізичних вправ, загартовуванням;
- позбутися від шкідливих звичок — куріння і зловживання алкогольними напоями;
- для профілактики ендометріозу регулярно відвідувати гінеколога з метою огляду піхви, маткової шийки;
- правильно користуватися препаратами для попередження вагітності і відповідально вибирати їх (для цього може знадобитися допомога і консультація гінеколога);
- якісно харчуватися, додаючи в раціон вітаміни і продукти, збагачені антиоксидантами;
- ніколи не займатися самолікуванням гінекологічних патологій.
Регулярне відвідування фахівця-гінеколога, проведення їм своєчасного огляду стану шийки і піхви допоможе уникнути ендометріозу. Краще виявити і вилікувати захворювання на ранній стадії, ніж чекати розвитку ускладнень і усувати їх додатково.