Опорно-руховий апарат (ОДА) — складна за будовою система, відповідальна за забезпечення руху частин тіла відносно один одного і переміщення всього тіла в просторі. М’язи, сухожилля, зв’язки — важливі складові цього механізму. На їх щоденне функціонування йде практично 50% всієї енергії тіла.
Ці структурні елементи часто зазнають патологічних змін, через які людина позбавляється можливості вести повноцінний спосіб життя. У статті розглянемо причини і симптоми ентезопатії коліна, променезап’ясткових суглобів, сідничного бугра і інших структур ОДА, а також ознайомимося зі способами лікування захворювання.
Що таке ентезопатія
Ентезопатія — що це таке? Це загальне поняття, яке включає в себе перелік патологічних процесів запального і дегенеративно-дистрофічного характеру.
Механізм розвитку заснований на патологічному ураженні ентезах — зони міцного приєднання сухожиль, апоневрозів, суглобових капсул, зв’язок до кісток скелета.
Ентезах — нееластична і міцна структура. Разом з кісткової і м’язової системою вона створює своєрідний механізм важеля апарат, що дозволяє людині здійснювати точні і скоординовані рухи.
Під впливом негативних факторів (надмірних навантажень, травм, системних захворювань) утворюються мікророзриви тканини, розвиток запалення, зони переродження і дегенерації ентезах.
Іноді спостерігається поширення запалення на довколишні тканини і структури, що веде до розвитку комплексного запального процесу.
Причини виникнення
Хвороба вражає різні вікові групи населення, при цьому приблизно в половині випадків її діагностують у людей, які страждають суглобовими патологіями.
Причини розвитку ентезопатії різноманітні:
До провокуючим факторів належать надлишкова маса тіла, неправильне харчування, шкідливі звички, травматичні ураження, аномалії розвитку скелета.
Види і симптоми
Клінічна картина захворювання має свої характерні особливості. Залежно від області локалізації ентезопатія класифікується на кілька видів, кожен з яких відрізняється характерною симптоматикою:
Захворювання протікає мляво і тривало. На більш пізніх стадіях розвитку приєднуються додаткові ознаки (незалежно від локалізації): розтягнення зв’язок, деформація суглобів, розрив сухожиль, втрата функціональної активності ураженого суглоба.
Методи діагностики
Перед тим, В як лікувати ентезопатія сухожилля, фахівець проводить діагностику, яка визначає характер і локалізацію патологічного процесу, стадію розвитку.
Під час обстеження пацієнта з підозрою на ентезопатія застосовують такі діагностичні методики:
На підставі результатів обстеження лікар ставить точний діагноз і підбирає відповідну терапевтичну схему.
Методи лікування
Лікування патології тривалий, комплексне і вимагає від хворого максимальної відповідальності при виконанні рекомендацій лікаря.
Консервативна терапія — стандарт лікування ентезопатії, до складу якого такі терапевтичні методики:
Далі детально розглянемо деякі з перерахованих методик, а також з’ясуємо особливості призначення та проведення хірургічного втручання.
Медикаменти
У лікуванні захворювання застосовують різні медикаментозні засоби, кожне з яких переслідує свою мету (Усунення першопричини патології, зниження вираженості симптомів):
Самостійно вибирати препарати, дозування та тривалість їх застосування неприпустимо. Грамотну схему лікування становить тільки лікуючий лікар.
Народні засоби
Лікування народними засобами ентезопатії стопи або будь-який інший ураженої області знижує вираженість симптоматики і покращує самопочуття. Крім того, натуральні засоби більш м’яко впливають на організм.
У таблиці нижче наведені популярні рецепти народних засобів для терапії ентезопатії:
Вид кошти
Інгредієнти
Приготування і застосування
Мазь
- 50 г камфори;
- 50 г порошку гірчиці;
- 100 г сирого яєчного білка;
- 05 л горілки.
Всі компоненти з’єднати і ретельно перемішати. Зберігати в закритому посуді зі скла.
Готове засіб втирати в хворі ділянки щовечора перед сном.
Компрес
Один свіжий лист лопуха
Лист прикласти до ураженої області і щільно зафіксувати бинтом.
Компреси робити на ніч двічі в тиждень.
Відвар
- кореневища лепехи — 1 ст. ложка;
- листя меліси, евкаліпта, соснові нирки — по 2 ст. ложки;
- трава чебрецю, материнки, паслін — по 3 ст. ложки;
- квітки фіалки — 4 ст. ложки;
- трава звіробою, плоди глоду — по 5 ст. ложок;
- окріп — 05 л.
З’єднати всі компоненти в сухому вигляді і перемішати.
Відміряти три столове ложки трав’яного збору і залити окропом. Укутати в рушник і настоювати до охолодження.
Відвар пити по столовій ложці до їди тричі на день.
Перед початком лікування проконсультуйтеся з лікарем, щоб уникнути розвитку негативних реакцій з боку організму і погіршення стану.
Фізіотерапія
При лікуванні ентезопатії показані різні методики фізіотерапії:
Тривалість терапевтичного курсу і частоту проведення процедур встановлює лікар індивідуально для кожного пацієнта.
Хірургія
Хірургічне втручання показане при неефективності консервативної терапії, швидкому прогресуванні захворювання, загрозі розвитку ускладнень, погіршення рухової функції.
Застосовують кілька хірургічних методик:
Методику операції, тактику її проведення підбирає лікар індивідуально для кожного пацієнта на підставі виду патології, тяжкості її перебігу і особливостей організму хворого.
Профілактичні заходи
Для зниження ризику розвитку ентезопатії рекомендується виконувати ряд простих профілактичних заходів:
- відмова від надмірного навантаження;
- дотримання режиму праці та відпочинку;
- повноцінне харчування;
- правильне виконання рухів під час занять спортом і трудової діяльності;
- виконання фізичних вправ;
- періодичне проходження курсів масажу;
- контроль маси тіла;
- відмова від шкідливих звичок;
- своєчасне лікування захворювань ОДА.
По можливості намагайтеся уникати стресів і психоемоційних перевантажень.
Висновок
Прогноз захворювання щодо позитивний. При своєчасному зверненні до лікаря і правильно підібраному лікуванні зникають клінічні прояви або істотно знижується їх вираженість.
Відсутність терапії загрожує прогресуванням хвороби та ускладненнями: освітою оссіфікати (вогнищ окостеніння в тканинах), формуванням контрактур, атрофією м’язів, розвитком незворотних змін в тканинах. Згодом все це призводить до порушення рухливості, втрати працездатності та інвалідності.