Всім знайоме відчуття болю в тілі після важкої роботи або тренування, яке є нормою. Але от коли ця хворобливість виникає без видимих на те причин, та ще супроводжується додатковими симптомами, то це викликає серйозне занепокоєння. Тому далі поговоримо про синдром фибромиалгии: що це за хвороба, чому виникає і як лікується.
Що таке синдром фибромиалгии
Фіброміалгія (Фіброміозіт) — патологічне явище, при якому спостерігається виникнення скелетно-м’язового больового синдрому дифузного характеру і невоспалительной природи походження.
Захворювання характеризується хронічним перебігом
Людина з такою патологією страждає від хронічної симетричною біль у всьому тілі, високою стомлюваності скелетних м’язів і хворобливості при промацуванні певних зон на тілі.
Сьогодні фибромиалгия як патологія визнається не всіма лікарями, оскільки справжні причини захворювання досі невідомі (тільки припущення), а при обстеженні хворих ніяких значимих відхилень не виявляється.
Окремо варто торкнутися питання про фибромиалгии і міофасциальних больових синдромах (ФМА і МФБС).
Ці два патологічних явища багато в чому схожі (порівняльна характеристика представлена нижче в таблиці), проте мають і деякі відмінності.
Саме відмінності вказують на те, що первинно локалізований міофасціальний больовий синдром , Набуваючи системні ознаки, перетворюється в фіброміалгию.
Характеристики ФМА і МФБС
Якщо узагальнити, то наявні дані дозволяють припустити, що ФМА і МФБС є стадіями єдиного процесу формування хронічної м’язового болю.
Симптоми фіброміозіта
Найчастіше розвивається фіброміалгіческіе синдром нижніх кінцівок, але може локалізуватися в області рук, плечей, шиї, попереку.
Однак все ж немає такої чіткої локалізації больового синдрому. Пацієнт зазвичай описує свої відчуття як В «хворобливість по всі телуВ» або В «біль з голови до ногВ». Болі при даній патології властивий мігруючий характер.
Розташування больових точок при фибромиалгии
Крім характерною хворобливості основними клінічними проявами фіброміозіта є:
У хворих фіброміозітом можуть спостерігатися і неспецифічні симптоми : Головний біль за типом мігрені, запаморочення, розлади сечовипускання, синдром подразненого кишечника, диспепсія, серцева біль.
Найчастіше подібні розлади набувають хронічного характеру верб погано піддаються медикаментозному лікуванню.
Причини
Причини фіброміалгіческіе синдрому до сих пір не з’ясовані. Вченими встановлено лише той факт, що недуга протікає на тлі хронічного функціонального розладу організму, викликаного різними факторами.
Ймовірними причинами виникнення і розвитку даної патології можуть бути наступні фактори:
Точні фактори виникнення патології невідомі
- генетична схильність — вчені визначили, що патології може передаватися у спадок, в основному по жіночій лінії;
- травми кістково-м’язового апарату ;
- надмірні психоемоційні навантаження;
- прийом деяких лікарських препаратів, введення вакцин;
- аномальне сприйняття болю;
- порушення роботи імунної системи організму;
- перенесені раніше інфекції — кліщовий бореліоз, парвовирус, вірус герпесу 6 типу;
- гормональні порушення — низький рівень серотоніну, знижена вироблення гормонів стресу (кортизол і норадреналін), недолік гормону росту.
Головна роль в механізмі розвитку недуги відводиться підвищеної чутливості болю і порушення процесів сприйняття больових імпульсів, які виникають через дисфункцій в ЦНС.
У зв’язку з тим, що патологія має досить розпливчасті етіологічну картину, то її класифікували на первинний і вторинний фіброміозіт.
Синдрому первинної фибромиалгии не характерно наявність в анамнезі посилань на інший недуга.
Синдром вторинної фибромиалгии виникає на фоні якого-небудь недуги або стану, розглянутих раніше.
Лікування
Симптоми і лікування фіброміозіта взаємопов’язані між собою, оскільки від характеру болю, її виразності і наявності додаткових проявів буде залежати вибір схеми лікування.
Медикаментозна терапія полягає в застосуванні декількох груп препаратів, що мають різноспрямованим дією на організм:
У лікуванні застосовуються різні групи медикаментів
Також можуть призначатися різні гормональні засоби, якщо захворювання зумовлено недостатнім виробленням гормонної в організмі.
До немедикаментозних методів лікування фіброміалгіческіе синдрому можна віднести:
Застосовуються різні консервативні техніки
- лікувальна фізкультура ;
- плавання;
- мануальна терапія;
- психотерапія;
- фонофорез ;
- лазеротерапія ;
- бальнеотерапія;
- светотерапия;
- аутогенне тренування;
- легкий масаж.
Також пацієнт повинен дотримуватися режиму сну і відпочинку, а також правильно харчуватися.
Денний раціон повинен бути збалансованим і включати в себе велику кількість овочів і фруктів, продуктів, що містить кальцій і магній. При цьому слід обмежити споживання хлібобулочних виробів і смаженої важкої їжі.
Лікування в домашніх умовах
Лікування синдрому фибромиалгии в домашніх умовах можна проводити при слабкій виразності симптоматики.
Знизити інтенсивність хворобливості і поліпшити стан хворої може будинку, роблячи такі прості заходи:
Крім цього впоратися з проявами захворювання можуть допомогти наступні рецепти народної медицини :
Допомагає знизити хворобливість
Крім цього хворому необхідно створити вдома комфортні умови: мінімальний рівень шуму, хороше освітлення, оптимальну температуру в приміщенні.
Прогноз і ускладнення
Даний діагноз є довічним, але грамотна терапія дозволяє усунути симптоматику захворювання у 25% хворих . Також значне підвищення якості життя відзначається у 30% хворих.
Правильне лікування забезпечує людині повноцінний спосіб життя
У більшості випадків маленькі пацієнти здатні повністю відновитися через кілька років від початку недуги.
Що стосується ускладнень, то вони залежать від характеру перебігу захворювання:
- легкий перебіг — людина може змиритися з діагнозом, який з часом перестане завдавати суттєві незручності;
- важкий перебіг — характеризуються значними емоційними розладами. Постійний біль знижує якість життя, провокує стреси. Близько 30% хворих фіброміозітом втрачає працездатність.
Подібна емоційна стан часто веде до зловживання різними ліками, алкоголем, наркотичними засобами, що дозволяє зменшити прояви недуги.
Однак такі дії не впливають на перебіг захворювання, але стають причиною серйозних розладів і хвороб.
Висновок
Фіброміозіт — серйозне захворювання, яке вимагає своєчасного звернення до фахівця і грамотного комплексного лікування. Тільки в такому випадку хворий зможе вести повноцінне життя без обмежень.