Розростання і заміна здорових клітин сполучної і рубцевої тканиною — фіброз простати, розвивається внаслідок хронічного запального або інфекційного процесу в органах малого таза у чоловіків. В результаті захворювання утруднюється кровообіг, циркуляція лімфи, припиняється вироблення і надходження в сперму секрету. Збільшення розмірів передміхурової залози викликає здавлювання сечоводів і сім’явивідних каналів, що призводить до порушення роботи сечостатевої системи.
Причини розвитку хвороби
Основна причина розвитку фіброзних проявів — ускладнення тривало поточного запалення простати. Після проникнення інфекції запалення поширюється і провокує переродження здорових тканин в сполучні. Фактори, що сприяють розвитку фіброзу:
- інфекційні захворювання сечостатевої системи:
- атеросклероз судин — втрата еластичності і відкладення жирів;
- алергічні прояви гострого і хронічного характеру;
- гормональні порушення;
- ослаблення імунного захисту організму;
- травмування передміхурової залози;
- оперативне втручання і його ускладнення;
- венеричні хвороби;
- безладні статеві зв’язки або тривала відсутність інтимного життя.
Симптоми фіброзу простати
На тлі запальних змін фіброз проявляється на різних ділянках сечостатевої системи, викликає дискомфорт і больові відчуття різного ступеня інтенсивності. Основні симптоми розвитку патології:
- ниючий біль в паху, попереку, промежини, нижньої частини живота;
- дискомфорт під час статевого акту, мошонка і яєчка болючі при торканні;
- передчасне сім’явиверження або затримка еякуляції;
- хворобливе сечовипускання;
- послаблення ерекції;
- відсутність лібідо;
- нетримання сечі, часте сечовипускання;
- болю при виверженні;
- кров’янисті вкраплення в сечі і спермі;
- ускладненість дефекації;
- слабкість;
- головні болі;
- дратівливість, нервозність.
Діагностика
Для визначення причин захворювання і стадії фіброзного процесу застосовуються загальні і спеціальні методи досліджень. Постановка діагнозу проводиться лікарем-урологом. Основні діагностичні процедури:
- загальний аналіз крові — визначає стан організму і наявність запальних процесів;
- загальний аналіз сечі — дослідження роботи сечовидільної системи;
- спермограма — вивчення насінної рідини;
- ректальне обстеження — пальпація через пряму кишку лікарем, яка визначає ступінь розростання тканин і ущільнень.
Ультразвукові методи досліджень передміхурової залози:
- трансабдоминальное УЗД — діагностика через передню черевну стінку;
- трансректальное УЗД (ТРУЗІ) — введення датчика в пряму кишку для визначення стану, розмірів і форми простати, структурних змін тканин.
Рентгенологічні методи досліджень:
- вазовезікулографія — огляд діяльності насіннєвих пухирців і судин за допомогою введення контрастної речовини;
- простатографія — точне визначення фіброзних або пухлинних змін.
Додатково використовуються наступні види діагностики:
- комп’ютерна томографія (КТ) — посрезное сканування простати і органів малого таза;
- магнітно-резонансна томографія ( МРТ ) — детальний огляд структурних змін передміхурової залози, визначення стану оточуючих органів і тканин;
- цистоскопія — ендоскопічне обстеження сечового міхура і сечовипускального каналу вводиться в уретру зондом;
- цитологія секрету простати — аналіз рідини, що визначає збудника інфекції та запальні реакції;
- біопсія з гістологічним дослідженням — взяття частинки тканини простати для визначення змін на клітинному рівні;
- радіоізотопне дослідження — діагностика злоякісних процесів в організмі.
Лікування склерозу простати
Лікування фіброзу простати підбирається індивідуально для кожного пацієнта і залежить від причин захворювання, вираженості симптоматики та загального стану організму. Основний курс терапії призначається урологом. За необхідності проводяться консультації профільних фахівців: венеролога, терапевта, проктолога, дієтолога, імунолога.
Терапевтичний вплив направлено на досягнення наступного лікувального ефекту:
- усунення больових відчуттів;
- зняття набряклості і запалення;
- відновлення кровообігу, харчування тканин;
- нормалізація сечовипускання і сім’явиверження;
- стимуляція природних функцій простати.
Медикаментозне лікування
Основні медикаментозні препарати для лікування патології:
Масаж простати
При відсутності протипоказань проводиться масаж простати , Що виконується фахівцем-урологом. Лікувальна дія сприяє:
- поліпшенню обмінних процесів;
- стимулювання виділення і виведення застійного секрету;
- посиленню кровообігу і надходженню поживних речовин;
- підвищення м’язового тонусу простати і статевого органу.
Дотримання дієти
Лікарем-дієтологом підбирається комплексне меню для забезпечення організму необхідними поживними речовинами. Дієта спрямована на наступний результат:
- зміцнення захисних сил організму, відновлення імунітету;
- стимулювання обмінних процесів в органах малого таза;
- поліпшення роботи органів шлунково-кишкового тракту;
- виведення зайвої рідини і зняття набряклості;
- уповільнення окислювальних процесів і передчасного старіння.
Основні дієтичні рекомендації:
- дотримуватися дрібного харчування (5-6 разів на добу), не допускати переїдання;
- прийом їжі здійснювати в один і той же час;
- приготування продуктів проводити при мінімальній термічній обробці: методом гасіння, варіння, запікання в духовці і на пару;
- дотримуватися питного режиму;
- обмежити або виключити важкі для травлення страви і продукти;
- відмовитися від куріння і вживання алкогольних напоїв.
Фізіотерапія
Для лікування ранніх стадій запального процесу застосовуються фізіотерапевтичні методи впливу. Процедури виконуються курсами по 10-15 сеансів протягом місяця. Лікар-фізіотерапевт підбирає методи виходячи з симптоматики та вираженості захворювання.
Фізіотерапія спрямована на:
- поліпшення кровообігу і надходження кисню до органів малого таза;
- прискорення лімфовідтоку і метаболізму в місцях ураження;
- усунення хворобливих відчуттів;
- зняття спазмів і розслаблення м’язів;
- регенерацію пошкоджених тканин;
- введення лікарських засобів безпосередньо в місце локалізації патологічних змін.
Основні проводяться фізіопроцедури:
- електрофорез — вплив струмами малої частоти з введенням ліків;
- УВЧ — лікування електромагнітним високочастотним полем;
- гальванізація — застосування струму малої частоти;
- магнітотерапія — лікування магнітним полем;
- електростимуляція — вплив струмом низької частоти;
- ультразвукова терапія — застосування хвильових коливань;
- світлолікування — прогрівання випромінюванням.
Лікувальна фізкультура
Вогнищевий фіброз початковій стадії або в період ремісії лікується лікувальною фізкультурою. Спеціально підібрані фахівцем вправи сприяють:
- стимулювання кровообігу в сечостатевій системі;
- поліпшенню тонусу м’язів;
- усунення застійних явищ в простаті;
- зміцненню нервової системи і стабілізації психоемоційного стану;
- запобігання ускладнень.
Ефективне застосування гімнастики А. Кегеля для зміцнення м’язів промежини, комплекс лікувальної фізкультури для передміхурової залози, йога і дихальні вправи.
Застосування народних засобів
В якості допоміжного лікування можна скористатися народними засобами лікування. Компоненти, тривалість курсу і способи застосування домашніх рецептів необхідно узгоджувати з лікарем для попередження ускладнень та прояви алергічних реакцій.
Найбільш ефективні рецепти народної медицини описані в таблиці:
Компоненти
Спосіб приготування
Застосування
Гарбуз + мед
Вичавити сік з гарбуза, додати невелику кількість рідкого меду.
1 стакан 3 рази в день перед їжею.
Гарбузове насіння
Почистити і висушити насіння.
30-40 штук в якості добавки до салатів, супів, гарнірів.
Прополіс + мед
З’єднати компоненти в пропорції 20: 1 перемішати, поставити в холодильник
1 ч. Л. в день за 30 хвилин до їди.
Перга (перероблена пилок з медом)
1 ч. Л. залити 50 мл теплої води, 30 хвилин наполягати.
3 рази на день за 30 хвилин до їди.
Насіння петрушки
4 ч.л. насіння подрібнити, залити 1 склянкою окропу, на 15 хвилин поставити на вогонь.
1 ст. л. за 30 хвилин до їди.
Хірургічне втручання
При неефективності проведеного лікування або в запущеній стадії захворювання застосовуються хірургічні методи впливу. Основні проводяться операції:
Трансуретральна резекція — видалення тканинних розростань за допомогою введеного в уретру спеціального апарату.
Ускладнення
Несвоєчасно проведене або некваліфіковане лікування, недотримання пацієнтом лікарських приписів призводить до ускладнень різного ступеня складності при захворюваннях передміхурової залози. Основні розлади діяльності організму:
- утруднення сечовипускання гострого і хронічного перебігу;
- утворення каменів і порожнин, випинання сечового міхура;
цистит;- пієлонефрит;
- ниркова недостатність;
- імпотенція;
- безпліддя;
- злоякісні новоутворення, рак простати.
Профілактика захворювання
Для попередження патологічних змін чоловікам необхідно дотримуватися правил здорового способу життя: виключити вживання алкоголю і куріння, збалансовано харчуватися, займатися фізичними вправами, вести повноцінне статеве життя з постійним партнером.