Аденоидит — це запалення глоткових мигдалин, які в нормальному стані грають роль фільтра і запобігають потраплянню патогенних мікробів в організм. Найчастіше гнійний аденоідітВ діагностується у дітей від 3 до 7 років. Це пояснюється недостатньо розвиненою імунною системою і частою захворюваністю. Якщо цю патологію не лікувати, то вона дуже швидко призводить до різних ускладнень. Може погіршитися слух, порушитися робота серця і судин. Крім цього, дітки з аденоідітом частенько відстають у фізичному і психічному розвитку від своїх однолітків.
Причини
Гнійний аденоидит у детейВ може протікати в декількох формах. Залежно від форми патології підбирається і схема лікування.
Крім цього, доктора розрізняють три стадії розростання лімфоїдної тканини. Залежно від ступеня розростання аденоїдів будуть відрізнятися і симптоми патології.
- 1-я стадія. Лімфоїдна тканина закриває не більше третини простору носоглотки. У денний час малюк дихає носиком нормально, але уві сні нерідко спостерігається дихання ротом і похрапиваніе. Це пояснюється тим, що в горизонтальному положенні до миндалинам збільшується приплив крові і вони більше перекривають носоглотку.
- 2-я стадія. В цьому випадку перекритими виявляються 2/3 носоглотки, дихання сильно утруднено.
- 3-тя стадія. При такому розростанні перекритою виявляється вся носоглотка, дитина дуже важко дихає. Спостерігається дихальна і киснева недостатність.
При аденоидите 2-й і 3-й стадії дітки цілодобово дихають ротиком. Сплять вони дуже неспокійно, спостерігається хропіння, покашлювання і тимчасові зупинки дихання.
Будь-яка Форман гнійного аденоидита у детейВ потребує лікування. Якщо цю патологію не лікувати, то наслідки можуть супроводжувати хворого все життя. Займатися самолікуванням категорично заборонено. Тільки лікар може правильно поставити діагноз і підібрати відповідне лікування. Батьки повинні бути ознайомлені з основниміВ прізнакаміВ захворювання, щоб своєчасно розпізнати недугу і показати малюка лікаря.
Симптоматика
Деякі батьки вважають, щов основними сімптомаміВ аденоидита є дихання ротом, закладеність носа і періодичне покашлювання. Але, крім цього, є ще ряд характерних ознак, які допомагають розпізнати захворювання.
У носовій порожнині утворюється надмірна кількість слизу, яка стікає в носоглотку. - Якщо аденоідітВ гнійний, то виділення з носа стають зеленувато-коричневими і мають смердючий запах, це гній. При цій формі хвороби нерідко підвищується температура.
- Сон дитини сильно порушений, він хропе і періодично кашляє.
- З’являється хропіння уві сні.
- Працездатність хворого сильно порушена, дитинка не встигає в навчанні, стає розсіяним.
- Шкіра над верхньою губою сильно збуджена, через постійне підтікання слизу.
- Спостерігається зниження слуху.
- Тембр голосу змінюється, він стає хриплим.
У міру розвитку хвороби у хворої дитини з’являється характерний симптом, який медики називають аденоїдні особою. При цьому вираз обличчя малоосмисленное, носо-губна складка разглажени і спостерігається рясне слинотеча. У хворих дітей порушений прикус і постава, іноді спостерігаються деформації кісток черепа.
Особливості лікування
У багатьох випадках батьки отказиваютсяВ від леченіяі аденоидита, прописаного доктором, на користь різних народних методів. Такий підхід в корені невірний і може привести до серйозних ускладнень. Вдаватися до народних методикам можна, але вони повинні доповнювати медикаментозне лікування, в іншому випадку позитивного ефекту досягти не вдасться.
Існує кілька методів лікування гнійного аденоидита. У схему лікування можуть бути включені такі препарати:
- Антибіотики. При гострому і гнійному перебігу аденоидита завжди прописують антибактеріальні препарати. Це може бути Амоксицилін, Аугментин, Клацид, Зіннат і Азитроміцин. Батькам не варто переживати щодо того, що антибіотики сильно послаблять імунітет хворого дитини, зараз лікарі намагаються підбирати максимально щадні медикаменти.
- Судинозвужувальні краплі в ніс. Такі препарати бажано капати в ніс після ретельного промивання носової порожнини сольовим розчином або відваром лікарських трав.
- У схемі лікування обов’язково повинні бути вітамінні препарати та імуномодулятори.
Якщо консервативне лікування ефекту не дає, то вдаються до видалення аденоїдів. Робити таку операцію можна тільки в крайньому випадку, так як є ряд негативних моментів. Після видалення аденоїди можуть виростати знову і крім цього такі органи виконують захисну функцію, запобігаючи потрапляння в організм вірусів і бактерій. Не варто забувати, що навіть легка операція є сильною психологічною травмою для дитини.
Народні методи лікування
Доповнити медикаментозне лікування можна народними рецептами, але їх обов’язково слід погоджувати з лікарем. Для лікування найчастіше використовуються відвари різних трав, які мають антисептичні, протизапальними і протиалергічні властивості. Лікар може призначити відвар з таких трав:
Ряски. - Лепехи.
- Ромашки.
- Льону і полину.
- Суниці.
- Берези.
- Череди і звіробою.
Всі трави заварюються з розрахунку 1 столова ложка рослинної сировини на склянку води. Такими відварами можна полоскати горло, промивати ніс і в обмеженій кількості приймати їх внутрішньо.
Відвари з лікарських трав потрібно приймати з великою обережністю, якщо є алергія на рослини . В цьому випадку подібне лікування може призвести до погіршення стану.
Гнійний аденоидит розвивається в тому випадку, якщо гостра форма хвороби не лікувалася своєчасно. При цьому у хворого підвищується температура і спостерігається смердючий запах з рота. Лікування такої патології завжди комплексне і обов’язково включає антибіотики.
Загрузка...
