Гостра гонорея — це венеричне захворювання, що характеризується запаленням сечостатевої системи людини. Залишаючись без своєчасного лікування, гостра гонорея у чоловіків може привести до повного безпліддя, у жінок такий ризик теж на дуже високому рівні.
Розрізняють гостру і хронічну гонорею. Відрізняються вони яскравістю симптомів і гостротою течії. Хронічна гонорея може тривати від 2 місяців і довше, а гостра проявляє себе вже через 2 тижні після зараження досить болючими симптомами.
Способи передачі
Гонококи — збудники гонореї, вкрай чутливі до навколишнього середовища, на відкритому повітрі вони миттєво гинуть. Тому передаються вони тільки в теплому вологому середовищі, а це можливо лише в кількох випадках:
- статевий контакт;
- від матері до дитини під час проходження новонародженим родових шляхів.
Побутовий спосіб передачі, а саме через обідок унітазу, мочалку, рушник або лавку в громадській лазні, є вкрай сумнівним. Даний спосіб багато вчених вважають неспроможним через слабку живучості гонококів на повітрі.
Інкубаційний період у гонореї залежить від імунної системи людини. Якщо він достатньо сильний, то перші ознаки захворювання можуть з’явитися через 2 тижні, якщо він ослаблений, то вони виникнуть вже через 2- 3 дні.
Прояви гострої гонореї
Гостра гонорея має ряд характерних проявів:
У жіночому організмі гонорея тривалий час може залишатися в латентному стані. Що представляє певну небезпеку для чоловіків, адже жінка, яка знає, що є переносником, сама того не відаючи, заражає гонореєю кожного свого партеру. Необхідно відзначити, що гонорея може вразити не тільки сечостатеву систему, але також пряму кишку і анальний отвір або горло і ротову порожнину. Це залежить від сексуальних уподобань людини.
Діагностика захворювання
Перед тим як починати лікування гострої гонореї, важливо підтвердити диагно з. Для цього проводиться ряд заходів:
Збір анамнезу, в ході якого з’ясовується чи був у хворого випадковий статевий акт з малознайомою людиною.
Якщо є до того передумови, може додатково проводитися імуноферментний і аналіз ПЦР.
Лікування
Лікування гострої гонореї проводиться пеніциліну. Ці препарати впливають на гонококи — збудники гонореї. При призначенні препарату лікар враховує не тільки тяжкість хвороби, а й ступінь її адаптації до вибраного ліків. Така ситуація виникає все частіше — гонококи адаптуються до лікування. У зв’язку з цим Всесвітня організація охорони здоров’я наказує використання цефалоспоринів третього покоління.
Лікування трипера і гонореї одночасно може проводитися в ситуаціях, коли ці дві хвороби змішалися в одному організмі. У цьому випадку хворий приймає одночасно антибактеріальні препарати проти трихомонади і гонококів. Те ж змішане лікування можливо і при з’єднанні гонореї і хламідійної або уреплазменной інфекції.
Так як антибіотики знищують не тільки патологічні мікроорганізми, а й корисні, у людини на тлі лікування може розвинутися дисбактеріоз в шлунково-кишковому тракті, що проявляється болем, діареєю, відрижкою і метеоризмом. В цьому випадку в комплекс лікування включається Бифидумбактерин або Лактобактерин. Можна приймати по 200- 300 г кислого кефіру або йогурту щодня, це відновить мікрофлору шлунка і кишечника.
Лікування триває від 8 до 10 днів, після цього проводяться повторні аналізи крові, сечі і мазка. Терапія вважається задовільною при всіх негативних показниках аналізів. Надалі пацієнт проходить обстеження ще 3 рази, і якщо кожен раз всі аналізи були негативними, його знімають з венерологічного обліку.
Профілактика
Відомо, що гонококи віддаються в основному статевим шляхом. У зв’язку з цим профілактика захворювання дуже проста. В першу чергу слід уникати статевих контактів з малознайомими суб’єктами. Обов’язково слід використовувати презерватив, хоча виробники не дають 100% гарантії захисту від вірусів і незапланованої вагітності.
В ідеалі після випадкового статевого акту слід негайно звернутися до лікаря. Це допоможе вилікувати хворобу, якщо вона є, в більш короткі терміни і з меншим застосуванням медикаментів.