Хронічний ендометріоз — небезпечне захворювання, при якому клітини ендометрію розростаються поза маткової порожнини. Вони мігрують в сечовий міхур, пряму кишку, фаллопієві труби, яйцеклітину і інші внутрішні органи. Захворювання являє собою запальний процес ендометрію — шару, що вистилає внутрішню порожнину матки. Викликається порушенням стерильності порожнини органу при розвитку в ній патогенної мікрофлори, прийомі деяких видів медикаментів.
Нерідко патологія ускладнюється спайками (освіти з сполучної тканини), а також може розвиватися одночасно з міомою матки.
Причини розвитку захворювання
Точні причини виникнення ендометріозу не встановлені. Розглядається кілька причин росту клітин ендометрію поза місцем їх належного розташування. Стерильність слизової оболонки матки порушується при:
занедбаності менструальної крові через маткові труби в область очеревини;- переміщенні клітин під час проведення хірургічних втручань на органах малого таза;
- русі клітин по лімфатичних судинах і кровотоку;
- збої нормального функціонування імунної системи;
- гормональному дисбалансі;
- механічних травмах;
- спадкової схильності;
- ендокринних патологіях;
- пізньої вагітності;
- стресах;
- гіподинамії;
- звуженні цервікального каналу;
- алергічних реакціях.
Підвищують ймовірність розвитку ендометріозу такі чинники, як особливості будови маткових труб, генні мутації, відхилення у функціях клітинних ферментів і реакції рецепторів до гормонів.
Характерні ознаки
Ознаки ендометріозу можуть не проявлятися тривалий час. Жінка дізнається про патологію тільки при плановому гінекологічному огляді. Вони залежать від виду патогенних бактерій і причини появи запального процесу.
При підозрі на хронічний ендометріоз слід звернути увагу на наступні симптоми:
болі внизу живота, які мають ниючий характер і віддають в область попереку;- підвищення температури тіла;
- затяжні місячні, що тривають більше 7- 10 днів;
- проблеми із зачаттям дитини, викидні;
- гнійні виділення з піхви, спровоковані хвороботворними бактеріями;
- кров’янисті виділення поза менструації;
- поганий апетит і слабкість.
Загострення ендометріозу завжди відбувається перед початком менструації, а також під час неї.
При такій симптоматиці звертатися до лікаря слід невідкладно.
Фахівці виділяють наступні форми патології:
Методи діагностики
Методи обстеження умовно поділяються на 2 групи:
- головні;
- допоміжні.
До головних методів діагностики відносять збір і аналіз анамнезу. Лікар вислуховує скарги пацієнтки, звертає увагу на симптоми патології. З’ясовує, чи були аборти, лікувально-діагностичні вискоблювання, операції.
Лікар проводить ручної гінекологічний огляд, призначає лабораторні та інструментальні методи дослідження:
Аналіз крові на маркери ендометріозу.
Лікування хронічного ендометріозу
Метою лікування є не тільки ліквідація активних проявів патології, але і її наслідків:
кістозних і спаечних утворень;- психоневрологічних проявів.
Залежно від тяжкості захворювання і його характеру застосовуються консервативні, оперативні і комбіновані методи.
Вилікувати хворобу швидко не можна. Медикаментозне лікування завжди буває тривалим. Воно знижує активність яєчників, припиняє циклічні процеси в клітинах ендометрію. У схему лікування включаються такі групи лікарських засобів:
- протизапальні;
- гормональні;
- седативні;
- десенсибілізуючі;
- засоби симптоматичного застосування (знеболюючі).
Отримати позитивний результат із застосуванням препаратів можна тільки на ранній стадії розвитку ендометріозу і при відсутності симптомів розростання ендометрія.
Хірургічне лікування ендометріозу показано при:
- безплідді;
- тривалому больовому синдромі;
- об’ємних ендометріоїдних вогнищах;
- наявності супутніх захворювань;
- появі вогнищ ендометріозу в черевній порожнині.
Оперативне втручання — це частина комплексної терапії.
Поширеним методом оперативного лікування вважається лапароскопія. Це малоінвазивна і малотравматичная методика. Проводиться як під загальним, так і під місцевим наркозом.
Видалення матки і придатків проводиться, коли вражені придатки і органи малого тазу. Це буває частіше в період менопаузи.
Наслідки
Хронічний ендометріоз при відсутності своєчасного лікування може призвести до тяжких наслідків:
- розвитку злоякісних новоутворень;
- втрати працездатності через больового синдрому;
- безпліддя;
- мимовільного аборту;
- неврологічних розладів;
- формування інших патологій;
- утворенню патологічних відростків (кіст).
При видаленні матки, яєчників, придатків буде порушений гормональний баланс. Це призведе до прискореного старіння організму жінки і ослабленому здоров’ю.
Профілактика
Рекомендації з профілактики ендометріозу такі:
- статева стриманість в період менструації;
- зниження надмірної ваги;
- попередження стресових ситуацій;
- вибір оптимальних способів контрацепції і відмова від внутрішньоматкових засобів;
- виняток переривання вагітності;
- регулярне відвідування гінеколога;
- відмова від шкідливих звичок;
- зміцнення імунітету;
- посилений контроль за станом здоров’я після хірургічного втручання на органи малого тазу.
Якщо ендометріоз знаходиться на початковій стадії розвитку і не заважає зачаттю, то вагітність здатна назавжди позбавити від захворювання. Часто після пологів спостерігається повне одужання жінки.