Хронічний ендометріоз: причини, симптоми, лікування

Хронічний ендометріоз — небезпечне захворювання, при якому клітини ендометрію розростаються поза маткової порожнини. Вони мігрують в сечовий міхур, пряму кишку, фаллопієві труби, яйцеклітину і інші внутрішні органи. Захворювання являє собою запальний процес ендометрію — шару, що вистилає внутрішню порожнину матки. Викликається порушенням стерильності порожнини органу при розвитку в ній патогенної мікрофлори, прийомі деяких видів медикаментів.

Нерідко патологія ускладнюється спайками (освіти з сполучної тканини), а також може розвиватися одночасно з міомою матки.

Причини розвитку захворювання

Точні причини виникнення ендометріозу не встановлені. Розглядається кілька причин росту клітин ендометрію поза місцем їх належного розташування. Стерильність слизової оболонки матки порушується при:

• 
  занедбаності менструальної крові через маткові труби в область очеревини;
• переміщенні клітин під час проведення хірургічних втручань на органах малого таза;
• русі клітин по лімфатичних судинах і кровотоку;
• збої нормального функціонування імунної системи;
• гормональному дисбалансі;
• механічних травмах;
• спадкової схильності;
• ендокринних патологіях;
• пізньої вагітності;
• стресах;
• гіподинамії;
• звуженні цервікального каналу;
• алергічних реакціях.

Підвищують ймовірність розвитку ендометріозу такі чинники, як особливості будови маткових труб, генні мутації, відхилення у функціях клітинних ферментів і реакції рецепторів до гормонів.

Характерні ознаки

Ознаки ендометріозу можуть не проявлятися тривалий час. Жінка дізнається про патологію тільки при плановому гінекологічному огляді. Вони залежать від виду патогенних бактерій і причини появи запального процесу.
При підозрі на хронічний ендометріоз слід звернути увагу на наступні симптоми:

• 
  болі внизу живота, які мають ниючий характер і віддають в область попереку;
• підвищення температури тіла;
• затяжні місячні, що тривають більше 7- 10 днів;
• проблеми із зачаттям дитини, викидні;
• гнійні виділення з піхви, спровоковані хвороботворними бактеріями;
• кров’янисті виділення поза менструації;
• поганий апетит і слабкість.

Загострення ендометріозу завжди відбувається перед початком менструації, а також під час неї.
При такій симптоматиці звертатися до лікаря слід невідкладно.
Фахівці виділяють наступні форми патології:

Методи діагностики

Методи обстеження умовно поділяються на 2 групи:

• головні;
• допоміжні.

До головних методів діагностики відносять збір і аналіз анамнезу. Лікар вислуховує скарги пацієнтки, звертає увагу на симптоми патології. З’ясовує, чи були аборти, лікувально-діагностичні вискоблювання, операції.
Лікар проводить ручної гінекологічний огляд, призначає лабораторні та інструментальні методи дослідження:

Аналіз крові на маркери ендометріозу.

Лікування хронічного ендометріозу

Метою лікування є не тільки ліквідація активних проявів патології, але і її наслідків:

• 
  кістозних і спаечних утворень;
• психоневрологічних проявів.

Залежно від тяжкості захворювання і його характеру застосовуються консервативні, оперативні і комбіновані методи.
Вилікувати хворобу швидко не можна. Медикаментозне лікування завжди буває тривалим. Воно знижує активність яєчників, припиняє циклічні процеси в клітинах ендометрію. У схему лікування включаються такі групи лікарських засобів:

• протизапальні;
• гормональні;
• седативні;
• десенсибілізуючі;
• засоби симптоматичного застосування (знеболюючі).

Отримати позитивний результат із застосуванням препаратів можна тільки на ранній стадії розвитку ендометріозу і при відсутності симптомів розростання ендометрія.

Хірургічне лікування ендометріозу показано при:

• безплідді;
• тривалому больовому синдромі;
• об’ємних ендометріоїдних вогнищах;
• наявності супутніх захворювань;
• появі вогнищ ендометріозу в черевній порожнині.

Оперативне втручання — це частина комплексної терапії.
Поширеним методом оперативного лікування вважається лапароскопія. Це малоінвазивна і малотравматичная методика. Проводиться як під загальним, так і під місцевим наркозом.
Видалення матки і придатків проводиться, коли вражені придатки і органи малого тазу. Це буває частіше в період менопаузи.

Наслідки

Хронічний ендометріоз при відсутності своєчасного лікування може призвести до тяжких наслідків:

• розвитку злоякісних новоутворень;
• втрати працездатності через больового синдрому;
• безпліддя;
• мимовільного аборту;
• неврологічних розладів;
• формування інших патологій;
• утворенню патологічних відростків (кіст).

При видаленні матки, яєчників, придатків буде порушений гормональний баланс. Це призведе до прискореного старіння організму жінки і ослабленому здоров’ю.

Профілактика

Рекомендації з профілактики ендометріозу такі:

• статева стриманість в період менструації;
• зниження надмірної ваги;
• попередження стресових ситуацій;
• вибір оптимальних способів контрацепції і відмова від внутрішньоматкових засобів;
• виняток переривання вагітності;
• регулярне відвідування гінеколога;
• відмова від шкідливих звичок;
• зміцнення імунітету;
• посилений контроль за станом здоров’я після хірургічного втручання на органи малого тазу.

Якщо ендометріоз знаходиться на початковій стадії розвитку і не заважає зачаттю, то вагітність здатна назавжди позбавити від захворювання. Часто після пологів спостерігається повне одужання жінки.