Хронічний оофорит — це тривалий запальний процес, що йде в яєчниках (парному жіночому статевому органі) і виникає в результаті неправильного або несвоєчасного лікування гострої форми патології. Діагноз оофорит часто викликає у жінок питання, що це таке і як правильно лікувати захворювання без ризику ускладнень. 
Причини виникнення
Хронічне запалення яєчників може розвиватися на тлі неефективного або відсутнього лікування гострої форми оофоріта і посилюється наступними чинниками:
- переохолодження жіночого організму, що веде до зниження імунітету;
- хронічні інфекційні процеси в організмі;
- захворювання сечостатевої та ендокринної систем;
- зловживання алкогольними напоями, курінням, наркотиками, що приводить до токсичного отруєння і втрати захисних властивостей організму;
- нездоровий спосіб життя, нервові розлади і стреси, що ведуть до перевтоми і знижують імунний захист;
- травмування матки при пологах, аборти або діагностичне обстеження.
Оофорит може рецидивувати у жінок, що мають випадкові статеві зв’язки. Збудники хвороб (хламідіозу, гонореї, трихомонозу і ін.) Потрапляють в яєчники при незахищених статевих контактах і викликають розвиток запального процесу. У рідкісних випадках джерелом інфекції є інші органи черевної порожнини, наприклад, апендицит може стати причиною проникнення в яєчники стрептококів, стафілококів або кишкової палички.
Симптоми захворювання
Симптоми хронічного запалення яєчників, яке може бути двостороннім або одностороннім, характеризуються такими проявами:
- внизу живота, а також справа або зліва виникають ниючі болі, зростаючі в міру загострення захворювання;
- після фізичних навантажень в поперековому відділі з’являються колють болі, що нагадують неприємні відчуття при менструації;
температура через постійне запального процесу в жіночому організмі може триматися на субфебрильних відмітках (до 375 В ° C);- відзначаються виділення з піхви — білі з домішками крові і гною, що володіють неприємним запахом;
- при статевих контактах жінка відчуває болі, відзначається сухість піхви.
Хронічний оофорит може супроводжуватися загальним нездужанням, слабкістю, порушеннями циклу, проблемами з сечовипусканням.
При пальпації промацуються збільшені в розмірах яєчники, хворобливі на дотик. При проникненні інфекції в маткові труби можливе утворення спайок і гнійних вогнищ з серозної рідиною, що загрожує непрохідністю маткових труб і іншими патологічними змінами. Відлуння-ознаки хронічного оофориту дозволяють виявити ступінь тяжкості запалення.
Діагностика
Пацієнткам, які звертаються до лікаря з приводу постійних болів в нижній частині живота, порушень менструального циклу, при підозрі на наявність кісти, ендометріозу або апендициту, в обов’язковому порядку проводять діагностичні дослідження на предмет виявлення запалення яєчників. Симптоми оофоріта при хронічному перебігу хвороби часто збігаються з симптомами зазначених патологій, тому необхідне проведення огляду у гінеколога з обов’язковим аналізом вагінальної мікрофлори.
Проводяться лабораторні дослідження крові і сечі на визначення рівня лейкоцитів, підвищення якого свідчить про наявність запалення.
Обов’язково проведення УЗД яєчників, що показує картину змін в результаті хронічного оофориту, і гістеросальпінгоскопіі, що виявляє патологію в маткових трубах. При хронічних болях внизу живота проводять лапароскопію, при якій за допомогою ендоскопа вдається розглянути тканини яєчника з патологічними ознаками запалення (спайкові процеси, порушення прохідності фаллопієвих труб). 
Для виявлення інфекційних збудників хронічного оофориту здійснюють дослідження методом ПЛР, РІФ та ІФА-діагностики. Для визначення ступеня порушення функцій яєчників необхідно також проведення ендокринологічного обстеження і складання щоденника овуляції.
Лікування хронічного оофориту
Після точного діагностування призначається індивідуальна схема лікування хронічного оофориту, що включає використання медикаментозних препаратів і проведення необхідної фізіо- (гірудотерапія, електрофорез, лазеротерапія та ін.) І бальнеотерапії. 
Загострення хронічного оофориту вимагає проведення антибактеріальної терапії, спрямованої на усунення патогенної мікрофлори з урахуванням її чутливості до препаратів. До встановлення точного збудника інфекції призначаються антибіотики широкого спектру дії. Для усунення ризику виникнення дисбактеріозу призначають препарати з пробіотиками та лактобактеріями, що відновлюють мікрофлору.
Зняти больовий синдром допомагають нестероїдні протизапальні засоби ( Таблетки , Вагінальні свічки). Для запобігання утворенню спайок приймають спеціальні ензимні препарати. При аутоімунному оофорит показаний прийом імуномодулюючих засобів і полівітамінних комплексів. 
В якості додаткових антисептиків і протизапальних засобів можна використовувати різні лікарські рослини (ромашку, мати-й-мачуху, буркун, кропиву, кору дуба і ін.), За допомогою яких готують відвари і настої для ванн і спринцювань.
У складних випадках при виникненні ризику ускладнень показано хірургічне втручання.
Можливі ускладнення
Хронічний оофорит — небезпечне захворювання, яке може спровокувати різні ускладнення з негативними наслідками:
спайковий процес, що веде до порушення прохідності маткових труб;- скупчення рідини в трубах і освіту гнійної пухлини в придатках ( сактосальпинкса ), що веде до оперативному видаленню яєчників і фаллопієвих труб;
- порушення функції вироблення гормонів яєчниками ( дисфункція ), що веде до позаматкової вагітності, викиднів і безпліддя;
- виникнення порушень в роботі органів шлунково-кишкового тракту і сечовивідних шляхів;
- ендокринні порушення і розлади менструального циклу;
- погіршення стану центральної нервової системи.
В окремих випадках патологія поширюється на очеревину, провокуючи розвиток пельвіоперітоніта.
Профілактика запалення яєчників
Профілактика та попередження запалення яєчників полягає у виконанні низки рекомендацій, що знижують ризик виникнення патологій. Серед них:
- використання бар’єрної контрацепції при випадкових статевих зв’язках;
- своєчасне лікування запальних процесів, що виникають на тлі генітальних і екстрагенітальних інфекцій;
- регулярний огляд у гінеколога не рідше двох разів на рік;
- відсутність переохолодження та перегрівання статевих органів;
- правильне харчування, фізична активність і відсутність шкідливих звичок;
- турбота про психоемоційному здоров’я, попередження стресів і зниження нервових навантажень.
Хронічна форма оофоріта є сильною загрозою майбутнього материнства, тому важливо вчасно звернутися до лікаря і дотримуватися всі лікувальні приписи.
Загрузка...
