Анатомічно хребетний стовп людини влаштований так, що область попереку є найбільш вразливою і схильною до травмам.В Це пов’язано з тим, що саме в попереку знаходиться центр ваги, і на ньому сконцентрована вся вертикальне навантаження, що припадає на хребет.
Слід зазначити, що поперек є самим рухомим відділом хребта і коли запасу міцності її хребців не вистачає, щоб протистояти вертикальному стиску, відбувається компресійний перелом.
Що таке компресійний перелом хребта
В результаті цього впливу найслабший хребець стискається сусідніми хребцями і деформується. Спостерігається зменшення висоти стисненого хребця, хребет при цьому зміщується в бік пошкодження, що стає причиною його викривлення.
Компресійний перелом хребта
В результаті компресії тіла хребців нагадують своєю формою клин, гострий кут якого звернений у бік спинномозкового каналу.
При значній деформації задня частина здавленого хребця може порушити цілісність спинномозкового каналу і пошкодити спинний мозок. Це найнебезпечніший і в той же час найпоширеніший варіант зустрічаються травм. Будь-яке пошкодження спинного мозку, тягне за собою неврологічні проблеми і ускладнює подальше лікування.
Причини виникнення
Компресійний перелом в поперековому відділі хребта відбувається при надмірних осьових навантаженнях. Це може бути наслідком стрибка з висоти на ноги або падіння на куприк, забиття, отриманого при пірнанні, або падіння на голову важкого предмета (при виробничих травмах).
Хвороби, що викликають зміни структури хребців:
Остеопороз — одна з причин компресійного перелому хребта
Симптоми
Характер основних симптомів залежить від місця розташування деформованого хребця і від причини, що викликала травму.
Ознаки та наслідки переломів хребців поперекового відділу в результаті механічної дії:
- різкий біль в області попереку в момент перелому, може віддавати в ногу і в руку потерпілого;
- з плином часу больові відчуття набувають постійного ниючий характер, посилюються при ходьбі і в положенні сидячи;
- набряк місця пошкодження, поява гематом, пошкодження шкірних покривів (синці, садна).
При пошкодженні нервових тканин, до перерахованих вище симптомів додаються симптоми, пов’язані з неврології:
- м’язова слабкість;
- погіршення чутливості;
- оніміння або параліч нижніх кінцівок;
- втрата контролю над тазовими органами;
- порушення рухової активності.
Симптоматика компресійного перелому в поперековому відділі при деструктивних хворобах хребта:
- інтенсивність болю збільшується з плином часу по наростанню;
- спочатку біль має слабко виражені ниючий характер;
- гострий біль проявляється на пізніх стадіях захворювань, в разі онкології — при поширенні метастаз в області хребта.
Діагностика
Для побудови повної клінічної картини перелому проводять такі інструментальні дослідження і огляди:
Компресійний перелом хребта на рентгені
Перша допомога
Правильна транспортування потерпілого в медичний заклад — основа успішного лікування та швидкого відновлення після травми:
Лікування
Скільки часу зростається і заживає компресійний перелом поперекового хребця? Переломи, отримані в результати травми, без серйозних ускладнень, лікуються протягом чотирьох місяців.
Якщо присутні неврологічні симптоми, то і лікування компресійного перелому поперекового відділу хребта потребують більш тривалого часу. Для літніх людей цей термін теж буде більше, так як кістковий апарат вже значно ослаблений і повільно відновлюється.
Хворий повинен дотримуватися постільного режиму, виключається будь-яке навантаження на хребет. Місце перелому фіксують корсетом або гіпсової повязкой.В Немає ніякого принципового відмінності в тому, як лікувати перелом першого поперекового хребця від лікування будь-яких інших хребців поперекового відділу.
Медикаментозна терапія
Лікування компресійного перелому за допомогою медикаментозної терапії включає наступні групи препаратів:
На першому етапі лікування проводять знеболення і запобігають розвитку запалення. Далі для відновлення кісткової і хрящової тканини призначають прийом хондропротекторів, вітамінно-мінеральних комплексів.
Корсет при переломі хребта
У найбільш важких випадках з пошкодженням нервових закінчень і судин, додатково призначають:
Фізіотерапевтичні процедури
При комплексній терапії хворому призначають фізіотерапевтичні процедури з метою прискорення темпів відновлення деформованих хребців. Дані методи сприяють регенерації кісткової тканини, відновлення тонусу м’язів, покращують мікроциркуляцію в тканинах.
Далі вправи стають складніше, але все ще виконуються в горизонтальному положенні під контролем інструктора з ЛФК. Виконувані вправи націлені на зміцнення м’язового корсету спини і м’язів ніг. У цей період хворому показаний масаж кінцівок.
Через 2 місяці, коли пацієнт починає самостійно ходити, вправи виконуються у вертикальному положенні, і призначається масаж спини.
Хірургічне втручання
Оперативне втручання показано при стисненні нервових корінців, пошкодженні спинного мозку, загрози паралічу або втрати функцій найважливіших органів.
Для корекції висоти хребта в хірургії застосовують два передових методу:
До традиційних методів хірургії поперекового відділу хребта відносяться:
Реабілітаційний період
При перших симптомах патології рекомендується відразу звернутися до лікаря
Будь-які фізичні навантаження слід починати не раніше, ніж через 4 місяці після травми, а протягом 6 місяців заборонено тривалий час перебувати в положенні сидячи.
Реабілітаційні заходи в післяопераційний і посттравматичний період повинні бути орієнтовані на такі цілі:
В якості методів реабілітації після перелому хребта, а саме — поперекового відділу, призначають лікувальну фізкультуру, фізіотерапевтичні процедури, масаж, голкотерапію і мануальну терапію.
Наприклад, лікування вдома перелому 1 і 4 поперекового хребця також буде направлено на підготовку опорно-рухового апарату до тривалих вертикальних навантажень за допомогою ЛФК.
Висновок
Слід пам’ятати, що після травми протягом одного року необхідно регулярно проходити контрольні обстеження, щоб стежити за процесом відновлення кісткової тканини в області пошкодження.
Комплексна терапія і грамотно вибудувана програма реабілітації дозволить звести до мінімуму наслідки отриманої травми при відсутності ускладнень, пов’язаних з ураженням спинного мозку.