Операція Мармара, або субінгвінальная мікрохірургічна варікоцелектомія, спрямована на лікування варикоцеле. Мета хірургічного втручання — зупинити потік крові по розширеним венозних судинах. Для виконання операції необхідна наявність мікроскопа і спеціального інструментарію для мікрохірургічної процедури. Видалення варикоцеле проводить флеболог-хірург або уролог. 
Показання до проведення хірургічного втручання
Субінгвінальная мікрохірургічна варікоцелектомія призначена виключно для варикоцеле — захворювання, при якому розширюються венозні судини гроздьевідних сплетення. Патологічний процес в деяких випадках може зачіпати внутрішню насіннєву вену. Судинна хвороба спостерігається у 15% чоловічій популяції. При цьому у 35% чоловіків патологія характеризується появою первинного безпліддя, у 75-80% супроводжується вторинної формою безпліддя. Через таку статистики варикоцеле називають головною причиною безпліддя у чоловіків.
Варікоцелектомія Мармара проводиться при наступних показаннях:
- наявність симптоматичної картини патології: біль і неприємні відчуття в мошонці;
- розвиток олігоспермія, яка характеризується низьким вмістом сперматозоїдів;
- імпотенція протягом 2 і більше років;
- неможливість завести дітей у сімейної пари, етіологія якої невідома і не пояснюється іншими причинами.
Варікоцелектомія призначається підліткам чоловічої статі з прогресуючою функцією яєчок, якщо захворювання підтверджується результатами декількох урологічних досліджень.
Переваги методу
На відміну від інших методів лікування захворювання, включаючи спосіб Іваніссевіча, технологія Мармара має ряд наступних переваг:
Після відновлення тканин в області операції практично не видно зарубцювалися шрамів. Так як розріз здійснюється в місці виходу сім’яного канатика, то післяопераційний слід буде перебувати під нижньою білизною. Таке розташування рубця дозволяє приховати косметичні дефекти. 
В ході клінічних досліджень було виявлено, що після мікрохірургічного втручання репродуктивна функція у чоловіків відновлюється в 3- 4 рази частіше, ніж при проведенні інших хірургічних методів лікування варикоцеле.
Підготовка до операції
Оперативне втручання з техніки Мармара потрібно проводити в амбулаторних умовах або в стаціонарі. Перед проведенням операції пацієнт повинен пройти обстеження, що включає наступні етапи:
- здача загального аналізу крові для визначення рівня гемоглобіну і групи крові;
- перевірка функціональної активності нирок і печінки;
- здача сечі на загальний аналіз;
- проходження електрокардіограми — необхідно для визначення електричної активності міокарда і виявлення серцевих патологій.
Хворі, яким операція призначена для відновлення фертильності, зобов’язані пройти спермограмму.
Пацієнт повинен пройти ультразвукове обстеження (УЗД), щоб виявити стадію захворювання — ступінь розширення венозних судин. Уточнення повної клінічної картини необхідно для установки подальшого алгоритму лікування. 
Існує кілька рекомендацій, які допоможуть правильно підготуватися до проведення оперативного втручання:
Техніка виконання
Сублінгвінальную мікрохірургічних варікоцелектомія розробив і представив доктор Мармара. Оперативне лікування можна проводити під місцевим або загальним наркозом в залежності від клінічної картини патології. Після початку дії анестезії хірург на 1- 3 см розрізає шкіру в паховій області нижче пахової зв’язки. 
Надріз необхідно поглибити до досягнення сім’яного канатика, який виводять назовні. Під ним розташовуються йдуть по паховому каналу розширені судини, які лікар перев’язує за допомогою мікроскопа. Хірург зупиняє розвивається кровотеча і повертає насіннєвий канатик на місце. Шви накладаються пошарово до повного закриття рани.
Реабілітація
Після закінчення операції необхідно дотримуватися постільного режиму. На наступний день пацієнту дозволяється вставати і обережно ходити на короткі відстані. У лежачому положенні потрібно робити фізичні вправи для литкових м’язів кожні 60 хвилин. Ходьба і фізична активність знижують ризик тромбоутворення у венах нижніх кінцівок.
У післяопераційний період можлива поява помірної болю і неприємних відчуттів. Для полегшення стану можна зробити наступні дії: 
- попросити лікаря призначити нестероїдні протизапальні препарати: Ібупрофен, Кеторолак;
- щогодини протягом 20 хвилин можна прикладати лід до мошонки через тканинну марлю, складену кілька разів;
- в горизонтальному або сидячому положенні необхідно піднімати мошонку на подушку або рушник, щоб знизити рівень дискомфорту і попередити розвиток набряку (мошонку необхідно розташувати так, щоб вона перебувала на одному рівні з передньою поверхнею стегон);
- протягом першого тижня після хірургічного втручання рекомендується надягати спеціальний бандаж, який при ходьбі і заняттях фізичними вправами допоможе знизити рівень дискомфорту і буде підтримувати орган.
Стерильну пов’язку необхідно міняти щодня. Шви можна знімати через 6- 7 днів. Душ можна прийняти тільки після 48 годин після хірургічної процедури. При цьому не можна направляти струмінь води на рану. У реабілітаційний період не можна піднімати тяжкості вагою 5 кг і більше, стояти протягом тривалого часу. Через тиждень допускається заняття легкими фізичними навантаженнями. На роботу можна виходити через 3 дні після операції. Статеве життя відновлюється протягом 1- 2 тижнів.
Можливі ускладнення
Після хірургічного втручання існує ризик появи таких ускладнень: 
- інфікування в місці розрізу;
- зменшення розмірів яєчка з боку проведення варікоцелектомія;
- скупчення серозної рідини між тканинами яєчка;
- триваюче безпліддя;
- рецидив варикоцеле;
- збереження больового синдрому;
- тромбоз глибоких вен в нижніх кінцівках з можливим розвитком легеневої емболії;
- поява больового синдрому в мошонці у пацієнтів, у яких до хірургічного втручання даного симптому не було.
Висновок
Після варікоцелектомія у 65- 70% чоловіків з розширенням вен в мошонці покращилися показники спермограми. При цьому близько 60% пацієнтів змогли вилікуватися від безпліддя і зачати дитину . Мікроскопічна перев’язка уражених вен відрізняється найбільшою безпекою серед ряду оперативних втручань при лікуванні варикоцеле.
Надріз в області паху дозволяє уникнути розсічення м’язів. В результаті знижується післяопераційний біль, скорочується час операції та реабілітації. Завдяки мікроскопу можна чітко ідентифікувати уражені вени, за рахунок чого знижується ризик розвитку рецидиву. При візуалізації зображення на мікроскопі хірург може визначити розташування артерій і лімфатичних вузлів, тому виключається їх випадкова перев’язка і механічне пошкодження.
Загрузка...
