Виділення тягучою рідини, що містить секрет передміхурової залози, називається простаторея. Цей процес може відбуватися під час випорожнення кишечника або сечовипускання безпричинно або ж свідчити про наявність якого-небудь захворювання.
Причини захворювання
Хвороба може з’явитися з кількох причин. Фактори, що провокують розвиток простатореі:
- слабкість м’язів тазового дна;
- запальне захворювання передміхурової залози;
- проблеми зі статевим життям: тривале утримання від сексу;
- механічне здавлювання простати при запорах;
- регулярні заняття онанізмом;
- стреси і втому, що призводять до нервових розладів;
- слабкий сфінктер сечового міхура.
При виникненні безпричинних виділень з уретри потрібно звернутися до уролога і пройти обстеження, т. К. Самостійно встановити причину патологічного стану не вдасться.
Характерні ознаки
У чоловіків основною ознакою простатореі є поява необільних виділень з уретри без неприємного запаху.
Хронічна форма патології супроводжується збільшенням кількості виділяється секрету і виникненням сперматореі при будь-яких фізичних навантаженнях. Також при тривалому перебігу захворювання зростає ризик інфекційного зараження сечостатевих органів.
На початковій стадії розвитку симптоми простатореі слабо виражені: виділення з сечовипускального каналу турбують лише при акті дефекації або після сечовипускання. Пізніше вираженість симптоматики збільшується. Може з’явитися важкість в області прямої кишки, слабкість, больовий синдром, свербіж і печіння. Своєчасно звернувшись до лікаря, легко вилікувати патологію за допомогою медикаментів.
Існує дві форми простатореі:
Небезпека патології полягає в тому, що втрачається виробляється передміхурової залозою секреторна рідина. Крім цього, розслаблення сфінктерів збільшує можливість проникнення інфекції в організм через сечовипускальний канал.
Методи діагностики
Нерідко простаторея призводить до порушення психіки, в результаті чого хворий впадає в депресію. Правильно поставлений діагноз і своєчасне лікування допоможуть не тільки поліпшити стан чоловіка, а й запобігти виникненню ускладнень. Методи діагностики включають в себе:
- пальпаторное обстеження;
- ультразвукове дослідження мошонки;
- аналіз секрету на мікрофлору.
Терапія починається з діагностичних процедур. В першу чергу проводиться медичний огляд методом пальпації передміхурової залози через анальний отвір. Потім береться кров для проведення загального та біохімічного аналізів. УЗД робиться для того, щоб виключити можливість розвитку простатиту і аденоми простати.
Обов’язково взяття на дослідження секреторної рідини з статевого члена. У ній не повинно бути лейкоцитів і патогенних мікроорганізмів. Якщо вони присутні, то фактором, що провокує патологію, є інфекція.
Також лікар може попросити хворого здати на аналіз сечу, тому що по ньому найчастіше діагностуються патології нирок і сечоводів. Іноді виконується процедура мікціонних цистоуретрографія, що дозволяє визначити захворювання сечостатевої системи.
Лікування
Терапія простатореі буде дієвою лише при комплексному підході. Причому багато що залежить і від самого пацієнта. Чоловік повинен дотримуватися особистої гігієни, налагодити статеве життя. А правильне харчування дозволить уникнути розладів шлунково-кишкового тракту.
Консервативні методи медицини:
Масаж простати застосовується для зміцнення м’язів таза. Крім того, хворому може бути призначений електрофорез. Прийом вітамінних комплексів, мікроелементів і ліків сприяє зміцненню імунітету. В результаті цього імунна система починає самостійно боротися з хворобою.
При гострій інфекції призначаються антибактеріальні препарати. Іноді, для того щоб підібрати підходящий медикамент, робиться аналіз крові на переносимість хворим різних антибіотиків. У важких випадках, коли присутні гнійні виділення, не виключено хірургічне втручання через пряму кишку в поєднаної терапії з антибіотиками (курсом 7-10 діб).
У більшості випадків простаторея лікується в домашніх умовах. Перед постановкою діагнозу чоловікові потрібно утриматися від статевого акту. Якщо секрет з сечовипускального каналу виділяється лише при помірному або сильному збудженні, то це нормальне явище.
Можливі наслідки
Щоб виключити ризик виникнення ускладнень, необхідно при появі перших ознак відвідати лікаря. Відсутність лікування може призвести до таких наслідків, як:
- часті депресії і апатія;
- виникнення статевих інфекцій;
- неприємні відчуття при занятті сексом.
Вивести пацієнта з депресивного стану допоможе консультація з лікарем. Поява виділень із сечовивідного каналу збільшує можливість розвитку інфекційного захворювання. Рясність насінної рідини може змінитися, якщо в уретру проникнуть бактерії. Ці патогенні мікроорганізми стають причиною розвитку запального процесу, який супроводжується болем, утрудненням сечовипускання, зміною кольору і запаху секрету.
Рясні виділення приносять дискомфорт чоловікові під час статевого акту, тому що при порушенні кількість секрету збільшується.
Займатися самолікуванням простатореі не рекомендується, т. К. Неправильна терапія може погіршити ситуацію: привести до ускладнень і вплинути на репродуктивну систему хворого.
Профілактика
Щоб виключити ризик розвитку патології, потрібно дотримуватися таких профілактичних заходів :
- правильно харчуватися;
- уникати переохолоджень;
- вести регулярне статеве життя;
- відмовитися від шкідливих звичок.
Лікування простатореі — тривалий процес, тому краще попередити розвиток хвороби. Заняття спортом і ведення активного спосіб життя допоможуть уникнути неприємних симптомів патології. Бажано підтримувати імунітет, намагатися не нервувати і не перевтомлюватися.
Безладні сексуальні зв’язки негативно відбиваються на статеве здоров’я, тому рекомендується мати одного партнера для сексу. В іншому випадку існує великий ризик зараження статевими інфекціями. Наприклад, хламідіоз може стати причиною виникнення простатиту.