Пункція плевральної порожнини при пневмотораксі

Пневмоторакс — патологічний стан, при якому в плевральній порожнині накопичується повітря або газ. Може бути відкритим або закритим. Закритий процес в ряді випадків не вимагає втручань, розсмоктується самостійно, наприклад, якщо скупчення повітря невелика (при мікророзриви легкого через кашльового поштовху).
Найбільш важкий процес — клапанний, вимагає негайного хірургічного втручання. Необхідна пункція плевральної порожнини при пневмотораксі.

Чому потрібен прокол

Пункція плевральної порожнини при пневмотораксі Присутність повітря або газу в плевральній області призводить до збільшення в ній тиску. Одночасно, в легкому тиск падає, через що орган як би здувається (спадается). Легке перестає виконувати свої функції:

  • не переносить достатню кількість кисню до органів і тканин, провокуючи кисневе голодування мозку;
  • не виводить вуглекислий газ, викликаючи отруєння організму.

Метою маніпуляції є видалення повітря, нормалізація тиску в легкому, забезпечення кисневого балансу.

Показання до процедури

Прокол плевральної порожнини проводиться як з діагностичною, так і з лікувальною метою, якщо постановлено діагноз:

  • пневмоторакс;
  • гемопневмоторакс (скупчення крові і повітря);
  • пиопневмоторакс (гній і повітря);
  • хілопневмоторакс (спостерігається, коли пошкоджений лімфовузол і легенева тканина).

Симптоми цих станів:

  • біль в грудній клітці;
  • задишка;
  • почуття удушення у хворого, відчуття нестачі повітря;
  • при прослуховуванні — дихання з боку ураженої легені різко ослаблене;
  • у людини бліді або синюшні шкірні покриви.

Підготовка пацієнта до процедури

Пункція при пневмотораксі проводиться після рентгенографії органів грудної клітини. Особлива підготовка хворого не потрібно, але при вираженому больовому синдромі і надривному кашлі, навіть перед втручанням застосовується симптоматичне лікування протикашльовими і болезаспокійливими засобами.
Якщо процедура проводиться в плановому порядку, пацієнту радять поголодувати 7-8 годин.

Техніка виконання пункції

Пункція плевральної порожнини при пневмотораксі Суть втручання полягає в проколюванні плевральної порожнини і видаленні повітря, газу, ексудату, крові.
Операція проводиться в положенні хворого в позі сидячи або лежачи при місцевому знеболюванні. Руки пацієнта фіксуються на рівні, вище голови. Допускається укладання постраждалого з закладом руки за голову. Саме втручання дозволено здійснювати в перев’язочній або маніпуляційної, а в разі важкого стану пацієнта — безпосередньо в палаті.

Для порятунку життя потерпілого процедура проводиться в екстреному порядку, незалежно від обстановки і обставин (ДТП, падіння з висоти).

Якщо потрібно видалити повітря, пункція проводиться по среднеключичной лінії в 2-му міжребер’ї, а при відсмоктуванні рідини прокол здійснюють в 7-9 міжребер’ї по лопатки лінії.

Необхідні інструменти та матеріали

Медперсоналу потрібно:

  • шприц стерильний одноразовий, обсяг 20 мл;
  • гумова трубка-наконечник, довжина 100 мм;
  • стерильна голка, довжина 100-120 мм;
  • стерильні серветки і перев’язувальний матеріал.

Алгоритм дій медперсоналу

В умовах лікарні втручання проводиться доктором, якому допомагає маніпуляційна медсестра, за такою схемою:

  • місце проколу змазують анестетиком, обмежуючи його з усіх боків стерильними серветками;
  • лікар набирає анестетик в шприц, для дорослої людини досить обсягу 5 мл;
  • лівою рукою доктор натягує шкіру над місцем проколу, правою — робить прокол над верхнім краєм ребра.

Укол над нижнім краєм ребра небезпечний, так як в цьому місці розташовані великі міжреберні судини і нервові закінчення.

  • введення голки відбувається повільно і обережно. Одночасно з поглибленням, доктор вичавлює поршень шприца, вводить анестетик в підшкірну клітковину і м’язові тканини міжреберних простору (проводиться глибоке знеболювання зовнішньої частини литка плеври).

У момент, коли голка шприца досягає плевральної порожнини, доктор відчуває різкий провал, а пацієнт — гострий пекучий біль. Після цього між голкою і шприцом вставляється гнучка трубка.

  • якщо в порожнині зібралася рідина, її відтягують шприцом, який від’єднують від гумової трубки і спустошують в міру наповнення. Трубку в цей час закривають стерильним тампоном, щоб уникнути зворотного потрапляння повітря. У важкій ситуації, коли рідини дуже багато, медпрацівники використовують електровідсмоктування.

Зразки відкачаної рідини (крові, ексудату, лімфи) в обов’язковому порядку направляються в лабораторію для бактеріологічного посіву і /або гістологічного дослідження.

  • спустошену порожнину сануючих антисептиком, промивають розчином антибіотика. При необхідності проводиться пункція і дренування плевральної порожнини (при піопневмотораксе);
  • голку виймають сильним різким рухом;
  • Пункція плевральної порожнини при пневмотораксі на місце проколу накладають стерильну пов’язку з загоює і знезаражувальним розчином.

Як правило, стан пацієнта після втручання — задовільний, тому його обережно перекладають на каталку і транспортують в палату. Хворі, стан яких внаслідок дихальної недостатності визнається важким, направляються в реанімаційне відділення для інгаляцій кисню та підключення до апарату штучної вентиляції легенів.

Можливі ускладнення

Більшість труднощів, які можуть виникнути після втручання, залежать від кваліфікації медперсоналу та дотримання правил антисептики під час процедури. Очевидно, що якщо прокол плевральної порожнини відбувався в екстреному порядку для порятунку життя хворого, ускладнення часто неминучі. Проте ненадання допомоги людині у важких випадках майже завжди закінчується летальним результатом.
Пацієнт під час і після пункції може постраждати від:

  • ушкодження внутрішніх органів голкою при проколі. Ускладнення можливо при недостатній підготовці доктора. Прогноз безпосередньо залежить від того, який орган і на яку глибину пошкоджений.

Доктору потрібно мати на увазі, що при наповненні плевральної порожнини повітрям або рідиною внутрішні органи грудної клітини можуть значно зміститися. Для цього проводять рентгенографію перед дослідженням.

  • кровотеча. Зазвичай не буває значним, особливо якщо голкою зачеплений за все 1 легеневий судину, але при пошкодженні стінок великих судин вилив крові може загрожувати життю;
  • повітряна емболія. Найбільш важке ускладнення пункції, часто закінчується смертю. Може статися при попаданні повітря в кровотік при проколі легкого голкою, а також у разі залишення краю гумової трубки відкритим в процесі відкачування рідини з плевральної порожнини;
  • рознесення ракових клітин до здорових органів і тканин хворого (якщо необхідність пункції плевральної порожнини виникла через онкозахворювання). Якщо пацієнту, хворому на рак, в конкретний момент загрожує смерть від дихальної недостатності, доктор буде зобов’язаний надати невідкладну допомогу, незважаючи на застереження. Та й за даними вчених таке інфікування відбувається нечасто зважаючи захисних властивостей епітелію плеври;
  • інфікування плевральної порожнини. Часте явище, якщо пункція робиться екстрено, в похідних умовах. Іноді трапляється і при втручанні в лікарні. Зараження свідчить про те, що медперсонал не дотримувався правила знезараження.

Плевральна пункція при пневмотораксі нерідко рятує життя людині. Кваліфікований лікар повинен якомога краще знеболити область проколу і детально роз’яснити пацієнту, як саме той повинен вести себе під час процедури. Повітряна емболія, кровотеча, ушкодження органів найчастіше відбувається через те, що людина не може триматися нерухомо через сильного болю. Завдання лікаря і пацієнта — мінімізувати можливі ризики для життя і здоров’я.

1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (Поки оцінок немає)
Загрузка...
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Adblock detector