Рідина в легенях при онкології — одне з поширених ускладнень, яке може виникнути як в початковій стадії захворювання, так і внаслідок занедбаності процесу. Вода може накопичуватися безпосередньо в легеневих тканинах, приводячи до розвитку набряку органу, або в плевральній порожнині, викликаючи прогресування плевриту. В обох ситуаціях відсутність своєчасних терапевтичних заходів здатне привести до летального результату.
Особливості розвитку патології
Скупчення рідини при онкології легенів може відбуватися двома способами, приводячи до розвитку одного з патологічних станів:
Причини виникнення
Скупчення рідини в плевральній порожнині або легких може спостерігатися при будь-якій формі онкологічного захворювання, зокрема, наявності злоякісних новоутворень в молочних залозах, шлунку, кишечнику, органах дихання і сечостатевої системи. Причинами цього явища найчастіше стають такі чинники:
- наявність в органі дихання злоякісного новоутворення або метастазів;
- проростання новоутворення в лімфатичні вузли, що тягне за собою порушення відтоку лімфи і скупчення вод;
- збільшення проникності плевральних листків;
- зниження тиску в плевральній порожнині внаслідок перекриття просвіту великих бронхів;
- зниження онкотичного тиску в крові, що супроводжується падінням кількості білка.
Нерідко скупчення рідини в легенях стає ускладненням проведеної променевої, хіміо-або радіотерапії або операції з вирізання органу, в якому розвивалося новоутворення. Крім цього, набряклість легкого часто є наслідком зниження здатності організму боротися з раком і зупинкою повноцінної працездатності його органів і систем. Прогноз в цьому випадку несприятливий, оскільки лікування рідко приносить результати.
Симптоми
Симптоматика скупчення рідини в легенях дещо відрізняється в залежності від того, відбувається процес в самому органі або в плевральній порожнині.
Ознаки скупчення рідини при плевриті
Виразність симптомів ексудативного плевриту залежить від кількості скопилася рідини і місця її розташування в плевральній області. У деяких випадках патологія може ніяк себе не проявляти і виявитися при плановому медичному огляді.
При тривалому накопиченні ексудату у хворих виникають скарги на такі стани:
- загальна слабкість, сонливість;
- блідість шкірних покривів з посинінням носогубного трикутника;
- відчуття неповного розкриття легенів під час дихання;
- регулярні напади сухого кашлю, що виникає внаслідок подразнення нервових рецепторів на плеврі;
- задишка при невеликих навантаженнях і під час відпочинку;
- тяжкість в грудині з боку, де скупчується рідина;
- набухання шийних вен через порушення відтоку крові.
Під час огляду фахівець може відзначити відставання частини грудної клітки з рідиною в процесі вдиху і видиху.
Симптоми при набряку легенів
Фахівці відзначають, що виникнення набряклості органу дихання при раку легенів може відбуватися поступово або миттєво, від чого залежить вираженість симптомів патології.
Ознаками гострого набряку легенів є такі стани:
- утруднення дихання, нестача кисню, задишка;
- виникнення страхів і занепокоєння через неможливість прийняття зручного положення тіла;
- блідість шкірних покривів, що супроводжується їх ціанозом;
- болю в грудині при розвитку проблем з серцем;
- почастішання пульсу і зниження його регулярності;
- виникнення кашлю з виділенням пінистої мокроти з домішками крові.
Хронічний набряк легенів при раку протікає з наступною симптоматикою:
- поступове наростання задишки;
- підвищення стомлюваності при рутинних заняттях;
- виникнення головного болю;
- утруднення дихання під час сну;
- розвиток кашлю з мокротинням пінистої консистенції;
- підвищення маси тіла через скупчення рідини в різних органах.
Крім перерахованих симптомів, у хворого можуть виникати інші ознаки скупчення рідини, визначити які може фахівець під час особистого огляду.
Діагностика
Для виявлення присутності води в легенях і виявлення причини виникнення патології фахівцем виконуються наступні діагностичні заходи:
При виявленні новоутворення легкого фахівець-онколог може призначити проведення біопсії, бронхоскопії, торакотомии яких інших процедур, спрямованих на визначення різновиду пухлини, її розміру і розташування.
Лікування
Терапевтичні заходи при виявленні рідини в легенях залежать від місця її скупчення. Так, набряк органу дихання часто усувається за допомогою консервативних методик, в той час як для лікування плевриту може знадобитися хірургічне втручання.
Виявлення під час діагностики злоякісного новоутворення, що послужив причиною збору в органі води, вимагає його видалення хірургічним шляхом, якщо це можливо.
Терапія набряку легенів
Якщо в процесі діагностики було виявлено скупчення рідини безпосередньо в органі дихання, застосовується консервативна методика лікування. Вона передбачає використання наступних різновидів медикаментів:
Хірургічне втручання для усунення набряку легенів, як правило, не застосовується.
Лікування ексудативного плевриту
Рідина в легенях при раку, що збирається в плевральній порожнині, підлягає видаленню за допомогою більш радикальних методів. До них відносяться два різновиди хірургічного втручання:
- Плевроцентез. Операція являє собою прокол плевральної порожнини за допомогою спеціальної голки з подальшим відкачуванням ексудату. Процедура полегшує стан хворого, проте не гарантує відсутність повторного накопичення рідини. Крім цього, є ризики утворення спайок, що може погіршити перебіг онкологічного процесу.
- Плевродез. Хірургічне втручання передбачає введення в плевральну порожнину спеціальних препаратів, які попереджають повторне скупчення рідини. З цією метою найчастіше використовують антимікробні, цитостатичні засоби, радіоізотопи та імуномодулятори.
Після усунення з органів дихання патологічної рідини фахівці-онкологи приступають до терапії ракового освіти за допомогою найбільш підходящих методів.
Прогноз
Головне питання, що виникає у хворих на рак, у яких діагностовано скупчення рідини в легенях, — довго залишилося ще жити. Відповідь залежить від того, який обсяг води знаходиться в органах дихання, де конкретно він розташований, і яке загальний стан пацієнта. При цьому в ході роз’яснювальної бесіди фахівець відзначає, що кожен випадок індивідуальний, тому є ризик розвитку ускладнень.
Статистика показує, що виявлення і терапія плевриту на 2-3-й стадії прогресування онкологічного захворювання завершується одужанням в 50% випадків . При лікуванні набряку, що почався на заключній стадії раку, найчастіше вдається домогтися лише нетривалого полегшення стану хворого. При метастазуванні регіонарних лімфатичних вузлів і органів дихальної системи фахівці дають несприятливий прогноз — від кількох місяців до року.