Плевральна порожнина знаходиться між однойменними листками. Відноситься до органів дихання, так як безпосередньо стикається з легкими. У нормі там знаходиться невелика кількість рідини, яка забезпечує фізіологічний акт дихання. У ряді випадків в цій порожнині може накопичуватися патологічний вміст. Його беруть на дослідження з метою визначення характеру і виду захворювання.
Визначення поняття
Для більшого розуміння даного питання слід ввести певні поняття. Плевральна пункція — це процедура, яка допомагає забрати частину рідини з цієї області . У ряді випадків її проводять не тільки з діагностичною метою, але і при появі гидроторакса. Останні визначається як скупчення патологічної рідини в плевральній порожнині.
Слід зазначити, що збирання рідини в цій області не є нормальним процесом. Найчастіше воно говорить про наявність серйозного захворювання. Отже, накопичуватися вона може з кількох причин:
Також рідина накопичується при гострому стані. Мова йде про розвиток гидроторакса. Зазвичай це проявляється утрудненням дихання, порушенням нормальної екскурсії грудної клітини. Визначити, чи необхідно проведення плевральної пункції людині, можна за допомогою УЗД або рентгенографії. Також в разі гострого стану може вистачати однієї клінічної картини. При цьому на допомогу лікаря приходять навички перкусії та аускультації легень.
Коли вдаються до пункції
Проводять пункцію тільки в умовах стаціонару. У рідкісних випадках таке може знадобитися в екстрених умовах, коли розвиваються гострі стани. Основні показання до проведення:
Також до такої процедури вдаються при появі гидроторакса. Такий стан є гострим і вимагає швидкої і оперативної допомоги.
Як проводять
Робити підготовку пацієнта до плевральної пункції немає необхідності. У ряді випадків проводиться УЗД або інший метод дослідження. Сама маніпуляція здійснюється в стаціонарних умовах. При важкому стані пацієнта безпосередньо біля його палати. Необхідно дотримуватися основну методику. Важливо, щоб хвора людина відчував себе максимально розслаблено. Враховують:
При необхідності можуть дати від кашлю або знеболюючі препарати. Це помітно знизить ризик формування ускладнень при маніпуляції. Розглянемо саму техніку проведення пункції в області легенів і плеври.
Що знадобиться
Для діагностичної маніпуляції необхідно невелику кількість інструменту. До нього відносять голку, шприц, знеболюючі, перехідник, трубку. У ряді випадків після процедури можуть поставити дренаж, який сприяє відтоку рідини з порожнини.
Порядок проведення пункції
Плевральна пункція проводиться з урахуванням її особливостей. Алгоритм трохи складний.
Саме місце уколу розташовується по лінії лопатки або пахви . У медицині виділені ці умовні кордони для успішного проведення ряду маніпуляцій. Голку вводять в області 7 і 8 міжребер’я. Якщо сам ексудат вже встиг осумкованнимі, то місце майбутньої пункції визначають шляхом проведення УЗД або рентгена. Вже на підставі цих даних роблять маніпуляцію.
Крок за кроком
Пункція плевральної порожнини — це процедура, яку проводять, дотримуючись загальний алгоритм або техніку. Слід зазначити, що при проведенні маніпуляції існує певна методика. Вона включає в себе:
Розглянемо покроково, як проводиться ця діагностична маніпуляція.
Крок 1
В окремий шприц набирається певна кількість новокаїну. Рекомендується використовувати 05%. Спочатку слід взяти двограмових шприц. Заповнити його повністю знеболюючим розчином.
Крок 2
Далі намічаємо необхідне місце уколу. Легким рухом вводимо голку і одночасно натискаємо на поршень шприца. Вводити слід зверху. Тобто після вибору потрібного міжребер’я голку вводять у верхнього краю. Якщо починати маніпуляцію з нижнього, то є ризик пошкодження артерії. Такий стан може ускладнитися розвитком кровотечі.
Крок 3
При введенні голки виникає почуття нікого опору. Вона зумовлена фасцією. Потім у міру просування і попадання в плевральну порожнину формується відчуття легкості. Опір пропадає, що говорить про попадання голки в необхідну частину.
Крок 4
Після цього слід обережно відводити поршень назад. У цей момент в порожнину шприца надходить рідина. Уже на цьому етапі лікар може оцінити, який вміст всередині. За зовнішнім виглядом ясно, кров це, гній або хіллез.
Крок 5
Останній етап найскладніший. Необхідно замінити голку на більш товсту. Для цього витягують шприц і повторно вводять з іншою голкою. Друга — ширше за діаметром. До неї через перехідник приєднується відсмоктування або ставиться дренаж. Все буде залежати від причини проведення пункції.
Пункція як засіб лікування
Нерідко захворювання, яке призвело до скупчення рідини, може стати причиною проведення лікувальної пункції. Техніка не відрізняється, але тільки є свої особливості. В першу чергу це відноситься до введення в порожнину медикаментозних засобів. Найчастіше з цією метою використовують антибіотики. Також в цю область можуть доставляти антисептичні засоби. Це сприяє нормалізації стану пацієнта і його швидкому одужанню.
Пункція і гідроторакс
Проведення пункції плевральної порожнини при гидротораксе проходить за аналогічним алгоритмом. Тільки відрізняється швидкістю проведення, так як це стан загрожує життя хворого. Зазвичай гідроторакс розвивається швидко. Пацієнту різко стає погано, помітно погіршується дихання, не можуть вдих і видих.
У цьому стані необхідно швидко проводити пункцію. Для швидкої реакції важливо пам’ятати основні моменти в техніці. До них відносять:
Далі все проводиться за алгоритмом. Поршень тягнуть на себе, ставлять дренаж.
Чим небезпечна
Така маніпуляція повинна проводитися виключно професіоналами . З цієї причини слід враховувати, що при недотриманні низки вимог можуть розвинутися серйозні наслідки для здоров’я. Основні правила:
Основні ускладнення будуть пов’язані саме з цими аспектами. Розглянемо основні з них. До них відносять:
Незважаючи на ряд серйозних ускладнень, пункція — одна з важливих процедур. Вона є діагностикою та лікуванням одночасно. Більшість станів без такої маніпуляції не надається можливим виявити, а значить, допомогти пацієнтові.