Порушення функції підшлункової залози з її инкреторной дисфункцією призводить до розвитку цукрового діабету. Основними типовими і найбільш поширеними симптомами, які допомагають хворим і лікарям запідозрити наявність цієї недуги, є наступні:
- Прискорене сечовипускання (поліурія);
- Постійна спрага (Полідипсія);
- Збільшене почуття голоду (поліфагія).
Саме ці перші ознаки хвороби повинні відразу насторожити людину і змусити його сходити до лікаря. Необхідно розуміти, що сечовипускання при діабеті та інші прояви недуги мають деякі особливості в механізмі розвитку на відміну від аналогічних симптомів при інших хворобах, тому правильна диференціація причин виникнення поліурії може допомогти в правильному постанові діагнозу.
Характеристика мочеіспусканіяВ при діабеті
Поліурія — це один з головних симптомів діабету 1 і 2 типу. Вона характеризується значним збільшенням виділеної за день сечі. Іноді її обсяг досягає 5-6 літрів. При наявності даної хвороби збільшується число походів в туалет і кількість рідини, яка залишає тіло. 
Разом з цією проблемою часто виявляються інші симптоми, зумовлені втратою організмом вологи:
- Поколювання або зниження відчуття дотику кінцівок. Це спостерігається внаслідок дегідратації тіла і периферичних тканин. Нервові закінчення вже пошкоджені молекулами глюкози, а тут ще й не отримують достатньої кількості поживних речовин;
- Жага. Вихід води з тіла вимагає поповнення її запасів. Пацієнт практично завжди хоче пити;
- Хронічна втома. Мозок залишається в стані перманентної нестачі рідини, що веде до зниження роботи нейронів;
Часте сечовипускання при діабеті виникає по 2 основнимпатогенетичним механізмам розвитку:
Даний симптом практично завжди супроводжує діабет. Своєчасна діагностика і початок лікування можуть значно знизити його прояви або зовсім повернути в норму.
Як налагодити сечовипускання при цукровому діабеті?
Єдино правильним рішенням для ліквідації необхідності частих походів в туалет є адекватна терапія основної причини їх виникнення. Сечовипускання під час лікування діабету може бути цілком нормальним при дотриманні приписів лікаря-ендокринолога. 
Вони в більшості випадків включають:
- Нормалізація рівня цукру в крові. При першому типі хвороби це досягається за рахунок прийому інсуліну, а при другому — цукрознижуючих препаратів.
- Раціональна дієта з обмеженням уживаних жирів і легких вуглеводів.
- Дозоване фізичне навантаження. Цей метод особливо актуальний для лікування симптому полиурии, оскільки забезпечує досягнення одразу двох цілей. В першу чергу виконання спортивних вправ саме по собі дає гіпоглікемічний ефект. А знизивши рівень глюкози в крові, можна розірвати ланцюг патологічних реакцій, що викликають збільшення діурезу. По-друге, навантаження на м’язи тазового дна може поліпшити їх стан, підвищити еластичність і тонус. Таким чином удасться фізично зміцнити сечовивідних шляху і сечовий міхур зокрема.
- При хвороби 2 типу часто приписують сечогінні засоби для контролю ваги і кров’яного тиску пацієнта. Іноді при їх скасування вдається знизити денна кількість сечі, але часто це може спровокувати набір зайвої маси тіла. Даний спосіб має проводитися суто індивідуально, залежно від супутньої патології.
Сечовипускання при діабеті також може бути причиною приєднання інфекцій сечовивідної системи. Це пов’язано зі збільшенням кількості походів в туалет і недотриманням правил гігієни. Крім шкідливої дії молекул глюкози, додається ефект механічного роздратування і загальне ослаблення захисних механізмів організму через хворобу.
Поліурія — всього один з безлічі симптомів цього грізного недуги. Головним завданням пацієнта і лікаря є не тільки ліквідація певної ознаки, а й комплексне лікування основної патології.
Загрузка...
