Соціальна роль — це певна сукупність дій або модель поведінки людини в соціальному середовищі, яка визначається його статусом або положенням. Залежно від зміни обстановки (сім’я, робота, друзі) змінюється і соціальна роль.
Характеристика
Соціальна роль, як і будь-яке поняття в психології, має свою класифікацію. Американський соціолог Толкотт Парсонс виділив кілька характеристик, які могли бути використані в описі соціальної ролі особистості:
- Масштаб. На В «размахВ» соціальної ролі впливає широта міжособистісних відносин між людьми.
Чим ближче вони спілкуються, чим більше їх значимість в житті один одного. Яскравим прикладом таких взаємин є взаємини між подружжям; - За способом отримання певної ролі виділяють визначені і досягаються. Виділяють модель поведінки, яка продиктована підлогою або віком. У цих випадках людина не повинна докладати особливих зусиль, щоб виправдати громадську думку. До досягається соціальним ролям відносяться віхи кар’єрного зростання, а також практично будь-які досягнення індивідуума;
- Щодо формалізації вибір і становлення соціальної ролі може протікати відповідно до певних правил і законів, а може встановлюватися довільно. Наприклад, відносини на військову службу між співробітниками регулюється жорсткими правилами, а взаємини двох друзів будуються на почуттях і емоціях;
- Також модель поведінки в суспільстві кожна людина вибирає відповідно до визначених мотивів: особиста вигода, кар’єрний ріст, потреба в близькості і інше.
Етапи формування
Соціальна роль не створюється за хвилину або за ніч. Соціалізація особистості повинна пройти кілька етапів, без яких нормальна адаптація в соціумі просто не можлива.
В першу чергу людина повинна навчитися певним базовим навичкам. Сюди відносяться практичні вміння, які ми освоюємо з самого дитинства, а також розумові навички, які вдосконалюються разом з отриманням життєвого досвіду. Основні етапи навчання починаються і проходять в сім’ї.
Наступний етап — виховання. Це процес тривалий і можна сказати, що він не закінчується протягом усього життя. Вихованням займаються навчальні заклади, батьки, засоби масової інформації і багато іншого. У цьому процесі задіяно величезну кількість чинників.
Також соціалізація особистості не можлива без освіти. У цьому процесі головним є сама людина. Саме індивідуум свідомо вибирає ті знання і вміння, якими хоче володіти.
Наступні важливі етапи соціалізації: захист і адаптація. Захист — це сукупність процесів, які спрямовані в першу чергу на зниження значущості для суб’єкта будь-яких травмуючих чинників. Людина інтуїтивно намагається захиститися від морального дискомфорту, вдаючись до різних механізмів соціальнойВ захисту (заперечення, агресія, витіснення і інші). Адаптація — це своєрідний процес мімікрії, завдяки якому індивідуум пристосовується до спілкування з іншими людьми і підтримці нормальних контактів.
Види
Соціалізація особистості — це тривалий процес, в ході якого людина набуває не тільки свій особистий досвід, а й спостерігає за поведінкою і реакціями оточуючих його людей. Природно, що процес соціалізації активніше проходить в дитячому віці і юності, коли психіка найбільш сприйнятлива до впливів навколишнього середовища, коли людина активно шукає своє місце в житті і себе самого. Однак, це не означає, що в більш старшому віці не відбуваються зміни. З’являються нові соціальні ролі, змінюється оточення.
Виділяють первинну і вторинну соціалізацію. Первинною називають процес формування самої особистості і її якостей, а вторинна вже відноситься до професійної діяльності.
Агенти соціалізації — це групи людей, окремі особистості, які безпосередньо впливають на пошук і формування соціальних ролей. Їх ще називають інститутами соціалізації.
Відповідно, виділяють агенти соціалізації первинної та вторинної. До першої групи належать члени сім’ї, друзі, колектив (дитячого садка і школи), а також багато інших людей, які впливають на формування особистості протягом усього свідомого життя. Вони грають найбільш важливу роль в житті кожної людини. Це можна пояснити не тільки інформативним і інтелектуальним впливом, а й емоційної підгрунтям таких близьких відносин. Саме в цей період закладаються ті якості, які в майбутньому вплинуть на свідомий вибір вторинної соціалізації.
Батьки по праву вважаються одними з найбільш головних агентів соціалізації. Дитина ще в несвідомому віці починає копіювати поведінку та звички батьків, стаючи схожим на нього. Потім тато і мама стають не тільки прикладом, а й самі активно впливають на формування особистості.
Вторинні агенти соціалізації — це члени суспільства, які беруть участь в зростанні і становленні людини як професіонала. До них відносяться співробітники, керівники, клієнти і люди які пов’язані з індивідуумом з обов’язку його служби.
Процеси
Соціалізація особистості — це досить складний процес. Соціологами прийнято розділяти дві фази, які в рівній мірі важливі для пошуку і становлення кожної з соціальних ролей.
Якщо на якійсь з фаз стався В «сбойВ», то в майбутньому можлива поява рольових конфліктів. Це відбувається через невміння або небажання індивідуума виконувати обрану ним роль.
Загрузка...
