Новоутворення доброякісного характеру — сперматоцеле, утворюється на яєчку або його придатку. Виникає внаслідок порушеного відтоку насінної рідини, клітин і сперматозоїдів зі скупченням їх у вигляді кісти, прикріпленою до навколишніх тканин. Захворювання розвивається при ембріональному формуванні або під впливом несприятливих чинників. Освіта невеликого розміру підлягає спостереженню, при приєднанні симптоматичних проявів кісту видаляють.
Причини виникнення захворювання
Вроджена сперматоцеле формується під час ембріонального розвитку. Вміст кісти без сперматозоїдів, прозоре, розмірами не перевищує 25 см. Після народження і в міру дорослішання новоутворення може самостійно розсмоктуватися. Вроджена форма не перекриває насіннєві канали і не призводить до порушень репродуктивної функції.
Придбана форма виникає внаслідок травмуючих яких патологічних факторів. Порушується прохідність і відтік насінної рідини з подальшим його скупченням у вигляді заповненої кісти. Основні причини патології:
везикулит — інфекційне запалення насінних бульбашок;- орхіт — запалення яєчка внаслідок інфекції в організмі;
- епідидиміт — запальне ураження придатка яєчка вірусного або бактеріального характеру;
- деферентит — запальний процес сім’явивідних проток інфекційної природи.
Характерні симптоми
На початковій стадії формування сперматоцеле відсутня симптоматика через невеликих розмірів освіти. Кіста не впливає на репродуктивну і статеву здатності чоловіка. Виявлення порушення відбувається на урологічному огляді або випадково самостійно. Основні симптоми новоутворення:
- невелика твердість в мошонці;
- відсутність хворобливості при натисненні;
- куляста форма без прикріплення до навколишніх тканин.
Збільшення розмірів сперматоцеле супроводжується наступними проявами:
- зростання розміру мошонки;
- відчуття тяжкості і здуття живота;
- посилене оволосіння статевих органів, тіла та обличчя;
- болю при ходьбі, сидінні, фізичних навантаженнях, під час статевого акту;
- почуття розпирання в яєчку;
- прискорене сечовипускання.
Приєднання запалення провокує такі симптоми:
- почервоніння і набряклість мошонки;
- підвищена чутливість і болючість в області кісти;
- загальна слабкість організму;
- підвищення температурних показників;
- посилення больових відчуттів при прогресуванні захворювання.
Діагностика
Для визначення причин захворювання і призначення відповідної терапії чоловікові необхідно звернутися до лікаря урологічного профілю. Первісне обстеження включає візуальний огляд ураженої області і пальпацію мошонки. Надалі проводяться наступні основні діагностичні заходи:
- ультразвукова діагностика мошонки (УЗД, ехоскопія) — визначення розмірів і розташування новоутворення;
- діафаноскопія — просвічування мошонки променями світла для перегляду її вмісту;
- спермограма — дослідження насінної рідини на життєздатність сперматозоїдів, наявність інфекційних або запальних процесів.
Для уточнення картини захворювання додатково призначаються такі види обстежень:
комп’ютерна томографія (КТ) — пошарове сканування статевих органів з визначенням їх структури, будови, розмірів і місцезнаходження дефектів;- магнітно-резонансна томографія (МРТ) — докладне дослідження структурних змін та тканин мошонки;
- дуплексне сканування — оцінка стану судин і кровообігу в мошонці;
- пункційна біопсія — визначення прохідності сім’явивідних проток;
- сцинтиграфія — дослідження функціональності яєчок, розмірів і ступеня поширення патологічного утворення.
Терапія
Лікування сперматоцеле при збереженні стабільності стану та розмірів освіти, відсутності симптоматичних проявів не проводиться. Пацієнту необхідно дотримуватися правил поведінки для попередження ускладнень і збільшення кісти. Основні рекомендації:
- уникати переохолоджень органів малого таза;
- вибирати зручне нижню білизну з натуральних тканин;
- уникати травмування, тиску і зайвого впливу на мошонку;
- відмовитися від контактних видів спорту;
- дотримуватися дієтичного та корисного харчування.
Народні методи
В якості допоміжного лікування допустимо використання народних коштів. Перед застосуванням необхідно проконсультуватися з урологом. Доктором обирається тривалість курсу, складові компоненти і спосіб використання для попередження алергічних реакцій і збільшення новоутворення. Народні методи спрямовані на досягнення наступного лікувального ефекту:
- зміцнення судинних стінок;
- поліпшення лімфовідтоку;
- стимуляція кровообігу;
- усунення набряклості;
- зменшення запальних реакцій;
- підвищення і зміцнення імунітету.
Основні засоби народної медицини та їх застосування описані в таблиці:
Компоненти
Приготування
Спосіб вживання
Засоби для внутрішнього застосування
Ісландський мох
10 г сухого кошти залити 1 склянкою гарячої води. Кип’ятити 10 хвилин. Настояти 20 хвилин
Півсклянки тричі на день
Шавлія лікарський
3 ст. л. сухої трави залити 05 л окропу. Настояти 20 хвилин
За 50 мл 3 рази на день
кінський щавель
1 ст. л. кореня залити склянкою окропу, варити 15 хвилин. Настояти 2 години
По 100 мл 2 рази на день
Кропива пекуча
1 ст. л. залити склянкою окропу, настояти 3 години. Процідити
Приймати перед їжею тричі на день
Ламінарія
Розмішати 1 ч. Л. сушених водоростей в половині склянки окропу. Настояти кілька годин
Приймати на ніч
Насіння кінського каштана
1 ст. л. залити склянкою окропу, настояти 3 години. Процідити
Приймати перед їжею тричі на день
Компреси
Буркун
5 ст. л. сухої або свіжої трави залити 1 л окропу. Наполягати під кришкою, процідити
Змочити марлю в настої, прикласти до мошонці, зафіксувати плівкою або папером для компресів. Тримати 30 хвилин
Горох + пиво
Вимочити горох в пиві і відварити до м’якості. Перетовкти в пюре
Викласти на марлю або тканину. Прикладати до ураженої області на 2 години
Мазі
Жасмин + оливкова олія
Засипати 50 г квіток жасмину в скляний посуд, залити склянкою оливкової олії. Настоювати 10 днів
Втирати щоранку акуратними рухами в мошонку
Льнянка звичайна + жир
2 частини свіжого соку льнянки звичайної змішати з 5 частинами вершкового масла або свинячого жиру. Нагріти до повного випаровування води, процідити і віджати
Наносити 2 рази в день легкими масажними рухами
Прийом медикаментів
Для усунення симптоматичних проявів невеликої інтенсивності застосовуються такі лікарські засоби:
- анальгетики — знімають неприємні відчуття і пригнічують больову активність;
- протизапальні — усувають хворобливість і запалення.
Способи оперативного лікування
Для видалення новоутворення використовуються хірургічні методи. Показання до проведення операції:
- збільшення розмірів кісти;
- дискомфорт і хворобливість ураженої області;
- запалення мошонки і набряклість;
- погіршення загального самопочуття;
- підвищення температурних показників.
Перед поведінкою хірургії проводиться діагностика стану чоловічого організму, що включає проведення наступних обстежень:
- загальні аналізи (кров, сеча);
- коагулограма — визначення згортання крові;
- біохімічний аналіз крові;
- інфекційна панель — аналіз крові на виявлення гепатитів, ВІЛ;
- група крові та резус-фактор;
- електрокардіограма;
- рентгенографія легенів;
- ультразвукова діагностика (УЗД) органів малого тазу.
При наявності хронічних захворювань проводиться консультація профільного спеціаліста про можливість проведення хірургічного видалення сперматоцеле.
Оперативне втручання проводиться наступними способами:
Сперматоцелектомія — мікрохірургічна операція з видалення кісти яєчка.
Операція проводиться в амбулаторних умовах або стаціонарі з використанням місцевого або загального наркозу в залежності від величини новоутворення і супутніх проявів.
Протипоказання до сперматоцелектоміі:
- серцево-судинні захворювання важкої форми;
- патології бронхолегеневої системи в стадії загострення;
- психічні розлади;
- гострі інфекційні хвороби.
Операція проводиться наступним чином:
Післяопераційний догляд полягає в дотриманні наступних рекомендацій:
- носіння суспензорія — спеціальної захисної пов’язки для підтримки мошонки;
- прикладати до області мошонки лід для профілактики гематом і усунення припухлості;
- протягом 2 днів дотримуватися постільного і щадний режим для швидкого загоєння;
- дотримуватися дієти;
- виключити фізичні зусилля на 2-3 тижні — спорт, заняття сексом;
- не перегріватися, уникати відвідування лазні і сауни;
- регулярно у встановлений лікарем період робити перев’язки;
- своєчасно звернутися за медичною допомогою для зняття швів (на 9-14 день після операції).
Якщо для зашивання тканин використовувалися саморассасивающіеся нитки, необхідність в знятті швів відпадає. Лікарем проводиться огляд прооперованої області.
Лапароскопія — малоінвазивний метод усунення новоутворень малої травматичності і коротким відновним періодом. Для знеболення використовується місцевий наркоз. Порядок проведення операції:
Основний догляд за статевими органами включає в себе дотримання наступних рекомендацій:
- обробка місць проколів призначеними лікарем анестетиками;
- додаток льоду для усунення набряклості і профілактики гематом;
- застосування суспензорія для підтримки мошонки;
- на 1 тиждень відмовитися від теплових процедур, підняттів тяжкості і сексуальних контактів.
Після проведення лапароскопії не залишається рубців, больові відчуття зведені до мінімальних.
Склеротерапія — видалення пухлини спеціальним розчином для склеювання живих тканин, який припиняє накопичення рідини. Методика не призначається в молодому віці через імовірність ускладнень і розвитку безпліддя. Протипоказанням є погана згортання крові і схильність до утворення тромбів. Для знеболення застосовується місцевий наркоз.
Операція проводиться наступним чином:
Після оперативного втручання пацієнт відправляється додому. Рекомендовано носіння суспензорія для захисту прооперованої області. Наступне урологічне обстеження проводиться через 1 місяць при відсутності ускладнень.
Голчаста аспірація (пункція) — лікувальна маніпуляція, яка не володіє високою ефективністю, часто викликає ускладнення і рецидив захворювання. Втручання здійснюється під місцевим наркозом, застосовується для невеликих новоутворень. Процедура виконується в такий спосіб:
Після маніпуляції пацієнт повинен ретельно доглядати за прооперованої областю:
- носити суспензорій для забезпечення правильного положення мошонки;
- прикладати лід для профілактики набряклості і гематом;
- своєчасно змінювати пов’язку відповідно до лікарських рекомендацій.
Можливі ускладнення
Ускладнення при сперматоцеле розвиваються внаслідок неакуратне поводження чоловіка з статевими органами, впливу зовнішніх несприятливих факторів. Основні розглянуті погіршення:
Приєднання запалення новоутворення:
- різке збільшення розмірів яєчка;
- почервоніння шкірних покривів;
- сильна хворобливість;
- нагноєння кісти.
Здавлення нервів:
- різкий біль ураженої області;
- порушення чутливості.
- Передавлювання судин:
- набряк мошонки;
- скупчення рідини попереду стегна і в лобкової області.
Розрив сперматоцеле з поширенням вмісту по яйцях і придатків, що викликає запалення:
- болі розпирала характеру обох яєчок;
- набряклість;
- підвищення температурних показників.
Безпліддя — розвивається внаслідок запальних процесів в мошонці або передавливания пухлиною сім’явивідних проток.
Небезпечно розвиток наступних ускладнень після проведеного оперативного втручання:
- кровотеча, утворення гематом;
- запальне ураження мошонки;
- приєднання двостороннього інфекційного процесу;
- виражена набряклість;
- сильна хворобливість;
- безпліддя;
- повторне утворення патології.
Профілактичні заходи
Для профілактики кісти чоловікові слід дотримуватися наступних рекомендацій: уникати переохолодження і травмування органів малого таза, своєчасно лікувати виникають інфекційні та запальні захворювання, носити комфортне нижню білизну з натуральних тканин. Під час фізичних навантажень і занять професійними видами спорту бажано використовувати спеціальні захисні бандажі.