Тривожність як психічний стан: причини, види, лікування

 
 
 

Тривожність — це одна з індивідуальних психологічних особливостей особистості, що виявляється підвищеною схильністю людини до занепокоєння, тривозі, страху, який часто не має під собою достатніх підстав. Охарактеризувати цей стан можна і як переживання дискомфорту, передчуття якоїсь загрози. Тривожний розлад прийнято відносити до групи невротичних розладів, тобто до психогенно зумовленим патологічних станів, що характеризується різноманітною клінічною картиною і відсутністю порушень особистості.
Тривожність як психічний стан: причини, види, лікування Стан тривожності може проявлятися у людей будь-якого віку, в тому числі і у маленьких дітей, проте, згідно зі статистикою, найчастіше від тривожного розладу страждають молоді жінки у віці двадцяти-тридцяти років. І хоча час від часу, перебуваючи в певних ситуаціях, кожна людина може відчувати тривогу, про тривожний розлад буде йти мова, коли це почуття стає занадто сильним і неконтрольованим, що позбавляє людину можливості вести нормальне життя і займатися звичною діяльністю.
Існує цілий ряд порушень, в симптоматику яких входить тривога. Це фобічні, посттравматичний стресовий або панічний розлад. Про звичайної тривожності, як правило, йде мова, при генералізованому тривожному розладі. Надмірно гостре почуття тривоги змушує людину турбуватися практично постійно, а також випробовувати різні психологічні і фізичні симптоми.

Причини розвитку

Точні причини, що сприяють розвитку підвищеної тривоги науці невідомо. У одних людей стан тривожності з’являється без видимих причин, у інших — стає наслідком пережитої психологічної травми. Вважається, що певну роль тут може зіграти і генетичний фактор. Так, при наявності певних генів в головному мозку виникає якийсь хімічний дисбаланс, що і викликає стан психічної напруженості і тривоги.
Якщо взяти до уваги психологічну теорію про причини виникнення тривожного розладу, то почуття тривоги, а також фобії спочатку можуть виникати як умовно-рефлекторної реакції на будь-які дратівливі стимули. Надалі аналогічна реакція починає виникати і при відсутності такого стимулу. Біологічна теорія говорить про те, що тривога є наслідком якихось біологічних аномалій, наприклад, при підвищеному рівні продукування нейромедіаторів — провідників нервових імпульсів в головному мозку.
Також підвищена тривожність може стати наслідком недостатньої фізичної активності та нераціонального харчування. Відомо, що для підтримки фізичного і психічного здоров’я необхідний правильний режим, вітаміни і мікроелементи, а також регулярна фізична активність. Їх відсутність негативно впливає на весь людський організм і може стати причиною тривожного розладу.
Тривожність як психічний стан: причини, види, лікування У деяких людей стан тривожності може бути пов’язано з новою, незнайомою навколишнім середовищем, що здається небезпечною, власним життєвим досвідом, в якому мали місце неприємні події і психологічні травми, а також особливостями характеру.
Крім того, таке психічний стан, як тривога, може супроводжувати багато соматичні захворювання. Перш за все, сюди можна віднести будь-які ендокринні порушення, в тому числі і гормональний збій у жінок при клімаксі. Раптове відчуття тривоги іноді стає передвісником інфаркту, а також може свідчити про падіння рівня цукру в крові. Психічні захворювання також дуже часто супроводжуються тривожністю. Зокрема, тривога є одним із симптомів шизофренії, різних неврозів, алкоголізму і т.д.

Види

Серед існуючих типів тривожного розладу найчастіше в медичній практиці зустрічається адаптатівний і генералізований тривожний розлад. У першому випадку людина відчуває неконтрольовану тривогу в поєднанні з іншими негативними емоціями при пристосовування до будь-якої стресової ситуації. При генералізованому тривожному розладі почуття тривоги зберігається перманентно і може направлятися на найрізноманітніші об’єкти.
Існує кілька видів тривожності, найбільш вивченими і найчастіше зустрічаються з них є:

  • Соціальна тривожність. Людина відчуває дискомфорт, перебуваючи серед великого скупчення людей, наприклад, в школі, на роботі і т.д. Внаслідок цього люди свідомо намагаються уникати деяких видів діяльності: чи не знайомляться з людьми, відмовляються від публічних заходів;
  • Публічна тривожність. При такому розладі почуття тривоги гостро проявляється на будь-яких масових заходах. Це можуть бути іспити, публічні конференції і т.д. В основі цієї тривоги лежить невпевненість людини в тому, що він зможе впоратися з поставленим завданням, страх опинитися в незручній ситуації. При цьому, увага концентрується не на основній задачі, а на можливі неприємності, які, ймовірно, могли б статися;
  • Тривожність як психічний стан: причини, види, лікування Тривога, що з’являється при необхідності зробити певний вибір. Коли потрібно прийняти певне рішення тривога може полягати в невпевненості в правильності вибору, страху перед відповідальністю, а також відчутті власної безпорадності;
  • Посттравматическая тривожність. Дуже часто стан постійної тривоги з’являється після пережитої психологічної травми. Людина відчуває безпричинне занепокоєння, очікує небезпеки, прокидається серед ночі з криком, не розуміючи причин власних страхів;
  • Екзистенціальна тривога. По суті, це усвідомлення людиною того факту, що колись він може померти. Така тривога має три основних прояви: страх перед смертю, страх осуду і невідповідності очікуванням інших людей, а також страх того, що життя проходить даремно;
  • Розділений тривожний розлад. При цьому порушенні людина відчуває гострий приступ тривоги і паніки, якщо виявляється поза будь-якого місця або відокремленим від конкретної людини;
  • Обсесивно-компульсивний розлад. Ірраціональні, нав’язливі тривожні думки можна назвати головним і основним симптомом цього тривожного розладу, при цьому хворий завжди усвідомлює хворобливість свого стану, але не може самостійно позбутися від своїх повторюваних тривог і ідей;
  • Соматогенная тривога. Стан тривожності, яка виступає в якості симптому будь-якого соматичного захворювання.

У деяких людей тривога є рисою характеру, коли стан психічної напруженості присутній завжди незалежно від конкретних обставин. В інших випадках тривога стає своєрідним засобом уникнення конфліктних ситуацій. При цьому емоційне напруження поступово накопичується і може привести до виникнення фобій.
 
 
 
Для інших людей тривога стає зворотним боком контролю. Як правило, стан тривожності характерно для людей, які прагнуть до бездоганності, що володіють підвищеною емоційною збудливістю, нетерпимістю до помилок, турбуються про власне здоров’я.
Тривожність як психічний стан: причини, види, лікування Крім різноманітних видів тривожності, можна виділити і основні її форми: відкриту і закриту. Відкриту тривогу людина переживає усвідомлено, при цьому такий стан може бути гострим і нерегульованим або компенсується і контрольованим. Усвідомлювану і значиму для конкретної особистості тривожність називають В «насаждаемойВ» або В «культівіруемойВ». В такому випадку тривога виступає у вигляді своєрідного регулятора активності людини.
Приховане тривожний розлад зустрічається набагато рідше, ніж відкрите. Така тривога є в різному ступені неусвідомлюваної і може проявлятися в поведінці людини, зайвому зовнішньому спокої і т.д. У психології такий стан іноді називають В «неадекватним спокойствіемВ».

Клінічна картина

Тривожність, як і будь-яка інша психічний стан здатне виражатися на різних рівнях людської організації. Так, на фізіологічному рівні тривога може викликати такі симптоми:

  • прискорене серцебиття і дихання;
  • нестабільність артеріального тиску;
  • підвищена емоційна і фізична збудливість;
  •  Загальна слабкість;
  • тремтіння в руках або ногах;
  • зниження порогу чутливості;
  • сухість в ротовій порожнині і постійна спрага;
  • порушення сну, які проявляються в труднощах із засипанням, тривожних або навіть кошмарних сновидіннях, денної сонливості і т.д .;
  • Тривожність як психічний стан: причини, види, лікування швидка стомлюваність;
  • напруженість і болючість м’язів;
  • болю в шлунку неясної етіології;
  • посилена пітливість;
  • порушення апетиту;
  • розлади стільця;
  • нудота;
  • пульсуючі головні болі;
  • порушення з боку сечостатевої системи;
  • порушення менструального циклу у жінок.

На емоційно-когнітивному рівні тривога проявляється в постійній психічній напруженості, почуття власної безпорадності й незахищеності, страхом і неспокоєм, зниженням концентрації уваги, дратівливістю і нетерпимістю, неможливістю зосередитися на конкретному завданні. Ці прояви нерідко змушують людей уникати соціальних взаємодій, шукати причини не відвідувати навчання або роботу і т.д. В результаті цього стан тривоги тільки посилюється, також страждає і самооцінка хворого. Зайве концентруючись на власних недоліках, людина може почати відчувати відразу до самого себе, уникати будь-яких міжособистісних взаємин і фізичних контактів. Самотність і відчуття В «другосортних» неминуче призводять до проблем у професійній деятелньости.
Якщо розглядати прояви тривоги на поведінковому рівні, то вони можуть полягати в нервовому, безглуздому ходінні по приміщенню, хитання на стільці, стукіт пальцями по столу, теребленія власної пасма волосся або сторонніх предметів. Звичка гризти нігті також може бути ознакою підвищеної тривоги.
При тривожних порушеннях адаптації, людина може відчувати ознаки панічного розладу: раптові напади страху з проявом соматичних симптомів (задишка, прискорене серцебиття і т.д.). При обсесивно-компульсивном розладі на перший план в клінічній картині виходить нав’язливі тривожні думки і ідеї, які змушують людину постійно повторювати одні й ті ж дії.

Діагностика

Діагностика тривоги повинна проводитися кваліфікованим лікарем-психіатром на підставі наявних у пацієнта симптомів, які повинні спостерігатися протягом декількох тижнів. Як правило, виявити тривожний розлад не важко, проте складнощі можуть виникнути при визначенні конкретного його типу, так як багато форм мають однакові клінічні ознаки, але відрізняються часом і місцем виникнення.
Перш за все, підозрюючи тривожний розлад, фахівець звертає увагу на кілька важливих аспектів. По-перше, присутність ознак підвищеної тривожності, до яких можуть відноситися порушення сну, тривога, фобії і т.д. По-друге, враховується тривалість перебігу наявної клінічної картини. По-третє, необхідно переконатися, що всі наявні симптоми не є реакцією на стрес, а також не пов’язані з патологічними станами та ураженнями внутрішніх органів і систем організму.
Саме діагностичне обстеження проходить в кілька етапів і крім докладного опитування пацієнта включає в себе оцінку його психічного стану, а також соматичне обстеження. Тривожний розлад слід відрізняти від тривоги, яка часто супроводжує алкогольну залежність, так як в цьому випадку вимагає абсолютно іноеВ медичне втручання. На підставі результатів проведеного соматичного обстеження також виключаються захворювання соматичної природи.
Як правило, тривога — це стан, що піддається корекції. Метод лікування підбирається лікарем в залежності від переважної клінічної картини і передбачуваних причини розладу. Сьогодні найбільш часто використовується медикаментозна терапія з використанням препаратів, що впливають на біологічні причини тривоги і регулюють продукцію нейромедіатров в головному мозку, а також психотерапія, спрямована на поведінкові механізми появи стану тривоги.

1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (Поки оцінок немає)
Загрузка...
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Adblock detector