Урогенітальний герпес є інфекційним захворюванням, яке в більшості випадків передається статевим шляхом. Сьогодні носієм цього вірусу є кожен п’ятий житель нашої планети. Недуга вражає органи сечостатевої системи людини, створюючи сильний дискомфорт. При прогресуванні захворювання зачіпає пряму кишку і періанальної ділянки. Відсутність кваліфікованої допомоги може ускладнити життя потерпілого настільки, що він може втратити працездатність і можливість вільно пересуватися. 
Причини виникнення захворювання
Сьогодні класифіковано 8 видів вірусу герпесу, які вражають статеві органи у жінок і чоловіків.
Причини появи урогенітального герпесу можуть бути наступні:
Недотримання правил особистої та громадської гігієни. Урогенітальний герпес розвивається у вологому середовищі. Вірус тривалий час може існувати поза біологічно активного носія. Інфікування може відбутися в місцях загального користування, якими є душові, сауни і громадський транспорт. Ознаки захворювання досить яскраві, щоб на них звернути увагу вже на ранніх стадіях.
Ознаки урогенітального герпесу
Клінічні прояви недуги умовно поділяються на 2 категорії. До першої відносять суб’єктивні симптоми, які доставляють хворому відчутне занепокоєння. Друга категорія включає об’єктивні ознаки хвороби, які явно визначаються візуально як лікарем, так і самим потерпілим.
Суб’єктивні симптоми урогенітального герпесу наступні:
Супроводжується це захворювання і симптомами загального характеру. У хворого можуть спостерігатися невелике підвищення температури, слабкість і підвищена стомлюваність. Постійний біль і свербіж в ураженій області викликають безсоння і головний біль. Недосипання загрожує гіпертонією, підвищеною стомлюваністю і дратівливістю. Вже через кілька днів після початку захворювання людина може підійти до межі нервового зриву.
До числа об’єктивних ознак захворювання відносяться такі прояви:
- запалення статевих органів, які набрякають і набувають червоного кольору;
- утворилися прищі прориваються і інфікують здорову тканину, що викликає появу ерозії і численних вторинних виразок;
- збільшення лімфатичних вузлів в паху, іноді це явище спостерігається на голові і під пахвами;
- тріщини на сфинктере і варикозне розширення вен на гемороїдальних вузлах прямої кишки.
Прояв захворювання може сильно відрізнятися у різних людей. Симптоматика залежить від способу життя потерпілого, стану його імунної системи і загального тонусу організму. Щоб поставити точний діагноз, необхідно пройти комплексне обстеження в умовах клініки. 
Діагностика захворювання
Лабораторні дослідження проводяться з метою виявлення конкретного збудника герпесу. Це необхідно для того, щоб лікар міг призначити найбільш ефективне лікування з мінімальним обсягом побічних ефектів. Сучасні технології та лабораторне обладнання дозволяють з високою точністю виявити наявність урогенітального герпесу першого або другого типу. Як правило, поряд з цим вірусом, виявляється присутність і інших видів інфекції. Дослідження проводяться шляхом використання таких передових методів, як полімерна ланцюгова реакція і серологічні дослідження антитіл, які займаються боротьбою з вірусами в організмі.
Діагностика починається з зовнішнього огляду. Для отримання повної картини вивчається все тіло пацієнта. Після цього проводиться опитування, під час якого уточнюються причини, симптоми і час перебігу захворювання. Потім проводяться клінічні дослідження. 
Предметом проведення лабораторних досліджень служать такі види біологічного матеріалу:
- кров і сеча;
- мазки з ерозії;
- вміст прищів;
- мазки з уражених інфекцією тканин, слиз і зіскрібки.
В ході обстеження хворому призначається консультація профільних фахівців. Цілком можливо, що будуть виявлені захворювання, від яких потрібно позбутися для успішного лікування урогенітального герпесу.
Лікування захворювання
Лікування урогенітального герпесу є обов’язковим, тому що саме по собі це захворювання не проходить . Сучасна медицина дозволяє позбавити хворих від зовнішніх проявів герпесу, дискомфорту і істотно знизити активність вірусу.
Проведення ефективної терапії дозволяє досягти таких результатів:
- купірування гострої стадії захворювання, зниження всіх симптомів, болю і дискомфорту;
усунення ймовірності виникнення рецидивів, що дозволить пацієнту позбутися від постійної тривоги за себе і своїх ближніх;- зниження ризику зараження партнера при тілесному контакті або під час статевого акту без використання презерватива;
- проведення комплексної профілактики вірусних захворювань і можливих ускладнень.
Лікування герпесу, який вразив статеві органи, проводиться виключно консервативними способами. Позбутися від вірусу повністю не вдасться, навіть використовуючи найсучасніші ліки. Потрапляючи в організм, він закріплюється в ньому на генному рівні, створюючи власну ДНК. Все, що може медицина, — це максимально його послабити і ввести в сплячий стан. Це дозволить вважати носія герпесу щодо здоровою людиною, що не є небезпечним для оточуючих.
Сьогодні для лікування захворювання використовуються такі медичні препарати:
Вітамінний комплекс. Хворому рекомендується приймати вітаміни для зміцнення імунітету і ослаблення збудника захворювання. У стадії загострення рекомендуються крапельниці, які потрібно застосовувати кілька разів в день. Лікування потрібно починати при перших ознаках виникнення захворювання. Це дозволить уникнути важкого ураження статевих органів і сечовивідних шляхів. Якщо прийом препаратів розпочато на ранній стадії герпесу, то значно зростає ймовірність, що висипання не перетворяться в гнійні виразки, що зачіпають внутрішні органи.
Профілактика герпесу
Щоб уникнути виникнення захворювання і його рецидивів, необхідно дотримуватися ряду простих, але дієвих правил.
Профілактика герпесу включає:
- правильне і регулярне харчування;
- безпечний секс з перевіреними партнерами;
- зміцнення імунітету;
- ведення активного способу життя;
- оптимальний режим праці та відпочинку;
- регулярне перебування на свіжому повітрі;
- суворе дотримання правил особистої та громадської гігієни;
- виконання всіх лікарських рекомендацій при виникненні рецидиву;
- носіння тільки натурального нижньої білизни.
Слід доводити до кінця лікування всіх інфекційних захворювань. Їх ускладнення може спровокувати загострення герпесу.
Загрузка...
