Апаратні фізіотерапевтичні методи застосовуються в медицині для терапії самих різних груп захворювань.
У число найбільш ефективних і поширених способів входить фізіотерапія апаратом УВЧ.
Що таке УВЧ-терапія
Як розшифровується УВЧ? Все просто — це ультрависокочастотна (терапія) . Її можна порівняти зі своєрідним прогреванием, яке глибоко проникає в органи і тканини. При цьому електромагнітні коливання мають частоту хвиль від 30 до 300 МГц, а довжина хвиль коливається в діапазоні від 1 до 10 м.
Механізм дії
При УВЧ-процедури апарат виробляє промені, що впливають на організм людини такий спосіб. Магнітне поле створює парниковий ефект. Під його впливом в клітинах відбуваються біофізичні і біохімічні реакції.
До біофізичним змін відноситься процес збільшення проникності судин (на практиці це зменшує набряки і поліпшує трофіку — живлення тканин). Попутно відбувається детоксикація організму.
Біохімічний процес являє собою закислення середовища, що стимулює зростання лейкоцитів і підсилює захисні сили організму. Таким чином, виникає своєрідний бар’єр навколо локального вогнища запалення, який відокремлює патологічний процес від здорових клітин.
При гнійному запальному процесі такий бар’єр особливо важливий.
Користь і шкода
Вивчивши механізм дії магнітних коливань на людину, учені відзначили позитивний вплив струмів на кістково-м’язову і нервову системи.
У числі найбільш важливих сприятливих ефектів:
- стимуляція кровообігу;
- прискорення струму лімфи;
- стабілізація клітинних мембран;
- відновлення клітинного дихання;
- збільшення проникності капілярів;
- стимуляція імунного захисту.
Однак якщо знехтувати основними правилами проведення процедур, виникнуть неприємні наслідки. Наприклад, при запаленнях не можна нагрівати пошкоджену ділянку — це призведе до розмноженню патогенних клітин . Крім того, електромагнітні струми порушують роботу кардіостимулятора.
Показання
Корисні властивості цієї лікувальної методики використовують в медицині в наступних ситуаціях:
- при запальних і гнійно-запальних процесів шкіри, кістково-м’язової системи, ЛОР-органів, легенів;
- запальних гінекологічних захворювань;
- захворювань нервової системи (периферичної);
- хвороб шлунково-кишкового тракту.
З перерахованих вище показань до застосування методу стає зрозуміло, що таке УВЧ в медицині.
Протипоказання
Абсолютні протипоказання до проведення УВЧ-терапії:
серцево-судинна недостатність; - ІХС та інфаркт міокарда;
- гіпертонічна хвороба в 3 стадії;
- порушення згортання крові;
- лихоманка;
- злоякісні пухлини;
- наявність у пацієнта кардіостимулятора
- венозний тромбоз;
- сторонні металеві тіла в організмі розміром більше 2 см;
- вагітність.
До відносних протипоказань відносять доброякісні пухлини, гіпертиреоз, металеві предмети не більше 2 см (зубні протези).
Побічні ефекти
Крім позитивних ефектів можуть мати місце і побічні реакції. Найбільш небезпечні опіки.
Заборонено проводити процедуру перед операціями, так як це збільшує ризик кровотеч. Не можна робити УВЧ і відразу після хірургічного втручання — виникає ризик розвитку спайкової хвороби.
Надмірне застосування при лікуванні пневмонії призводить до пневмосклерозу. При ЛОР-патологіях двостороннє застосування УВЧ-терапії впливає на дихальний і судиноруховий центри.
При порушенні техніки безпеки можна отримати удар струмом.
Як проводиться процедура
Техніка проведення процедури нескладна. Як правило, її проводять в лікувальному закладі, але завдяки появі портативних приладів УВЧ подібні процедури тепер практикують і вдома (але тільки за рекомендацією або призначенням лікаря).
Пацієнт займає зручну позу в залежності від локалізації процесу: лягає на дерев’яну кушетку або сідає на стілець з дерева. Потім фахівець підбирає відповідні за розміром електроди.
При поперечному способі пластини знаходяться навпроти один одного. Над хворий зоною встановлюють одну пластину, іншу — з протилежного боку. Таким чином прогріваються всі тканини. Зазор між пластинами при цьому — більше 2 см.
При поздовжньому методі електроди розташовують тільки над пошкодженою зоною. Електромагнітні хвилі проходять в тканини неглибоко. Повітряний зазорВ — менше 1 см.
Після цього підбирають необхідну силу впливу. Кількість процедур і їх тривалість рекомендує лікар, враховуючи показання та протипоказання до терапії УВЧ.
Функціональні частини приладу УВЧ:
- генератор;
- електроди у вигляді пластин;
- індуктори;
- випромінювачі хвиль.
Апарати для физиолечения УВЧ діляться на 2 види: переносний (портативний) і стаціонарний. Портативні апарати — « УВЧ-66 »і« УВЧ-30 », а стаціонарні — «Екран-2» і «Екран-1» .У Апарат «УВЧ-66» має номінальну вихідну потужність 80Вт і автоматичне підстроювання частоти.
З метою поліпшення індивідуального підбору потужності (для опромінення пацієнта полями УВЧ) регулювання вихідної потужності виконується пропорційно між 3-ма ступенями. У комплекті апарату є аплікатор вихрових струмів ЕОТ-1.
При використанні приладів УВЧ дотримуються техніки безпеки: використовують екрановані кабінети. Перед початком процедури оператор перевіряє цілісність проводів і стежить, щоб вони не стикалися один з одним.
Пацієнта розміщують на безпечній відстані від незаземленій і металевих предметів.
Висновок
УВЧ-терапія — це фізіотерапевтичний метод лікування електромагнітним полем дуже високої частоти. Він застосовується в терапії великого спектру захворювань.
Як і будь-яка інша медична процедура, УВЧ-терапія має ряд протипоказань і побічних ефектів. Однак при багатьох захворюваннях застосування цього методу фізіотерапії значно покращує здоров’я і самопочуття пацієнта.
Загрузка...
