Вільпрафен при хламідіозі застосовується як антибактеріальний засіб, дія якого спрямована на знищення внутрішньоклітинних мікроорганізмів, які є причиною розвитку захворювання. Основний компонент препарату — джозамицин — речовина з групи макролідів, що проявляє високу активність відносно патогенних бактерій Chlamydia pneumoniae і Chlamydia trachomatis . Для Вільпрафену властивий низький рівень токсичності, завдяки чому він широко використовується в лікуванні хламідійної інфекції у різних категорій пацієнтів. 
Лікарська форма і склад
Вільпрафен проводиться у вигляді покритих харчової оболонкою довгастих таблеток білого кольору з фаскою і рискою. Продається препарат в картонних пачках, всередині кожної з яких знаходиться 1 контурна чарункова упаковка з 10 таблетками. 
Клінічний ефект лікарського засобу забезпечує діюча речовина джозамицин. Його масова частка в кожній таблетці становить 500 мг. У перелік допоміжних компонентів до препарату входять магнію стеарат, кремнію діоксид, титану діоксид, алюмінію гідроксид, метилцелюлоза, натрій карбоксиметилцелюлоза, ПЕГ, тальк, полісорбат, метакрилової кислоти сополімер, целюлоза мікрокристалічна.
Властивості і дія антибіотика
Ефективність джозамицина в лікуванні хламідіозу пояснюється його вираженими антибактеріальними і бактерицидними властивостями. При попаданні в організм людини речовина концентрується в осередках хламідійної інфекції, надаючи згубний вплив на її збудників. Крім хламідій, джозамицин проявляє активність відносно:
- уреаплазми;
- мікоплазми;
- легионелли;
- стрептокока і інших патогенних мікроорганізмів.
Широкий спектр дії дозволяє застосовувати його в боротьбі з багатьма захворюваннями бактеріального походження. 
Вільпрафен рекомендується використовувати в лікуванні пацієнтів, які страждають респіраторним і урогенітального хламідіозу. При пероральному вживанні препарат швидко і повністю абсорбується з травного тракту. Максимальна концентрація його активного компонента в сироватці крові спостерігається через 60- 240 хвилин після прийому таблетки. Біотрансформація джозамицина відбувається в печінці. З організму він виводиться переважно з жовчю. Незначна частина джозамицина (не більше 20%) виділяється через нирки.
Як приймати препарат
Як приймати цей антибіотик в боротьбі з хламідійною інфекцією? Добова доза джозамицина у всіх випадках повинна встановлюватися лікарем. При її визначенні фахівець враховує вік, масу тіла і загальний стан пацієнта.
Схема лікування хламідіозу передбачає поділ рекомендованої лікарем добової дози Вільпрафену на 2- 3 прийоми. Таблетки слід приймати через рівні проміжки часу, не розжовуючи і запиваючи невеликою кількістю води. Вживання їжі знижує біодоступність джозамицина, тому прийом препарату необхідно здійснювати за 1 годину до їди або через 2 години після неї. 
Тривалість використання Вільпрафену при хламідіозі визначається фахівцем. Для посилення терапевтичного ефекту препарат часто призначають у складі комплексної терапії. Не рекомендується припиняти лікування антибіотиком завчасно, так як це не принесе остаточного позбавлення від хламідій. Щоб переконатися в повне одужання, хворому після завершення терапії слід здати повторний аналіз крові на хламідіоз.
Протипоказання
Вільпрафен застосовується в лікуванні пацієнтів, у яких відсутні протипоказання до нього. Препарат забороняється призначати при:
- індивідуальної непереносимості його компонентів;
- печінкової недостатності;
- патологіях жовчовивідних шляхів.
Вагітним і годуючим грудьми жінкам лікування вільпрафену слід проводити з дозволу фахівця і під його регулярним наглядом. Пацієнтам, у яких спостерігаються виражені порушення функції печінки, ниркова недостатність, виразка шлунка або хронічний гастрит, під час використання препарату необхідно дотримуватися обережності.
Побічні явища
Лікування хламідіозу вільпрафену може привести до виникнення у хворого побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту, імунної системи і шкірних покривів. У пацієнтів, що приймають антибіотик, можуть спостерігатися:
- неприємні відчуття або біль в черевній порожнині;
- нудота;
- блювота;
- розлад кишечника;
- запор;
- псевдомембранознийколіт;
- зниження апетиту;
порушення функції печінки; - жовтяниця;
- стоматит;
- висипання і свербіж на шкірі;
- синдром Лайєлла;
- синдром Стівена-Джонсона;
- еритема;
- бульозний дерматит;
- пурпура;
- набряк Квінке;
- анафілаксія.
У окремих пацієнтів під час лікування хламідійної інфекції вільпрафену спостерігається зниження слуху, яке проходить після завершення терапії.
Поєднання з іншими медикаментами
Джозаміцин може вступати в медикаментозне взаємодія з деякими групами препаратів:
Він знижує бактерицидний ефект цефалоспорина і пеніциліну, посилює токсичну дію на організм теофіліну і підвищує концентрацію в плазмі крові дигоксину. Відгуки і вартість
Вільпрафен заслужив позитивні відгуки від пацієнтів завдяки своїй ефективності і безпеки. Лікування хламідіозу цим антибактеріальним засобом у переважної більшості людей проходить без виникнення побічних явищ і призводить до повного виліковування від інфекції.
Головним недоліком препарату багато пацієнтів називають
Загрузка...
