Здавалося б, який вплив уреаплазми на суглоби може бути в принципі? Адже уреаплазама — це патогенний збудник інфекційного захворювання сечостатевої системи. Однак саме цей мікроорганізм здатний викликати реактивний артрит, настільки складної форми, що людина стає інвалідом за досить короткий відрізок часу. 
Етіологія захворювання
Реактивний артрит, викликаний уреаплазмою є аутоімунним захворюванням. Тобто самі бактерії в суглобову сумку не потрапляють, воно і зрозуміло, адже вони ніяк не пов’язані з сечостатевої системою. Що ж тоді відбувається? Справа в тому, що антитіла, що виробляються імунною системою людини для боротьби з уреаплазмою і деякими іншими збудниками інфекції в сечостатевій системі, в якийсь момент починають атакувати тканини синовіальної мембрани. Тобто відбувається збій в імунній системі, і організм починає боротися з власними тканинами в суглобах.
Причини і форми захворювання
Причини появи урогенітального уреаплазмозу, або Ureaplasma parvum, зараз ще не до кінця вивчені. Але роботи в цьому напрямку досі ведуться, і на даний момент виявлено декілька основних причин виникнення патології:
Розібратися з точною причиною захворювання допоможе лікар-ревматолог.
Реактивний артрит, викликаний урогенітальним уреоплазмозом, ділиться на кілька видів:
Синдром Рейтера — урогенний реактивний артрит. Від інших видів артриту його відрізняє наявність постійних симптомів — запальний процес в сечостатевій системі, в суглобах і в очах.
У артриту є свій інкубаційний період. Залежить він від стану імунної системи організму і може складати від 3 до 45 днів.
Симптоми захворювання
Симптоми урогенний реактивного артриту мають кілька форм. В першу чергу розглядаються ознаки захворювання, які проявляються в суглобах:
Зазвичай ураження стосується тільки 2 (максимум 3) суглобів. При цьому симетрії не спостерігається, тобто може боліти праве коліно і лівий гомілкостоп. 
Крім того, у хворого при урогенний реактивному артриті є симптоми захворювання сечостатевої системи — циститу або простатиту:
- біль і різь при сечовипусканні;
- постійне відчуття заповненості сечового міхура і сильні позиви до сечовипускання, навіть якщо воно було кілька хвилин тому;
- м’які тканини навколо уретри червоніють і набрякають;
- з уретри виділяється слиз прозорого або жовтого кольору;
- при натисканні на головку члена виникає різкий біль в уретрі.
При запаленні можуть виникнути й інші симптоми:
- швидка втома;
- людина стрімко втрачає вагу;
- періодично піднімається температура тіла;
- пропадає апетит.
Діагностика захворювання
Для боротьби з інфекцією необхідна точна діагностика, яка визначає тип захворювання. Для цього проводиться ряд заходів, що включають лабораторний та інструментальний аналіз стану хворого.
В першу чергу проводиться зовнішній огляд, при якому визначається ступінь набряклості м’яких тканин над ураженим суглобом, наявність температури і почервоніння шкіри. Оцінюється сила больових відчуттів. Лабораторний аналіз крові показує рівень ШОЕ і лейкоцитів в організмі хворого.
Також оцінюється рівень еритроцитів і гемоглобіну. Все це дозволяє визначити наявність і силу запального процесу. У соскобах з уретри і анального отвору визначаються збудники інфекції, хламідії, сальмонели та інші патогенні мікроорганізми.
Проводиться аналіз антитіл до збудників інфекції, власне, вони і стають причиною артриту. Рентгенівське дослідження суглобів дозволяє оцінити ступінь вражаючої сили. 
Лікування захворювання
Так як запалення в сечостатевій системі впливає на розвиток реактивного артриту, лікування обов’язково направлено на його усунення. Для цього хворому призначається курс антибіотиків спрямованої дії — тобто бореться з виявленою бактерією, що викликала запальний процес.
Уреаплазма і суглоби лікуються одночасно, тому для суглобів також призначається протизапальний засіб нестероїдного складу. Імунна система хворого також коригується генно-інженерними препаратами.
Якщо захворювання залишити без лікування, то воно може привести до повного паралічу суглобів і хребта людини, але при правильній терапії, як правило, настає повне одужання. Рідко коли виникають рецидиви захворювання. І останнє: проходити лікування необхідно не тільки людині з явним захворюванням, але і його постійного статевого партнера, навіть якщо у нього поки не спостерігається ніяких симптомів патології.
Ureaplasma parvum (уреаплазма парвум) є інфекцією, що передається при незахищеному статевому контакті. Тому для того щоб вона не потрапила в ваш організм, слід дотримуватися всього одного правила -»не
Загрузка...
