Підшлункова залоза є головним органом травної системи, так як саме вона відповідає за вироблення ферментів, відповідальних за розщеплення проникаючої в шлунок їжі і засвоєння поживних речовин в організмі. Якщо її робота порушується, у людини з’являються серйозні проблеми з травленням, які нерідко призводять до розвитку панкреатиту. Тому лікарі рекомендують періодично проходити профілактичні обстеження, які дозволять своєчасно діагностувати захворювання підшлункової залози і почати їх лікування. А як перевірити підшлункову залозу і які діагностичні методи є найбільш ефективними, ви зараз і дізнаєтеся.
Загальні відомості
Як вже було сказано, підшлункова залоза займається продукуванням ферментів, без яких процес перетравлення їжі стає неможливим. Але не тільки синтез ферментів є головною функцією цього органу. Він також забезпечує вироблення гормонів, які є відповідальними за здійснення обмінних процесів в організмі. Серед цих гормонів знаходяться:
- інсулін,
- соматостатин,
- глюкагон.
Кожен з цих гормонів виконує свої функції. Так, наприклад, інсулін забезпечує нормальне засвоєння глюкози, розщеплюючи її на прості елементи і транспортуючи їх в клітини організму. А глюкагон діє інакше. Він, навпаки, сприяє збільшенню рівня цукру в крові, але не того, що потрапляє в організм через їжу, а того, що виробляє печінка, таким чином створюючи свого роду баланс і забезпечуючи організм енергією в екстремальних ситуаціях.
А ось соматостатин є гормон, який контролює синтез інсуліну і глюкагону. Якщо вони будуть вироблятися в дуже великих кількостях, про нормальне протікання обмінних процесів і мови бути не може. Більш того, саме соматостатин забезпечує захист від пухлин і раку. Коли його рівень в організмі знижується, ризики розвитку онкологічних захворювань зростають у декілька разів.
З огляду на те, що підшлункова залоза сприяє не тільки нормальному травленню, а й протіканню інших, не менш важливих, процесів в організмі, необхідно регулярно перевіряти її роботу. Бо якщо її функціональність порушиться, відновити її після буде проблематично, тому що клітини підшлункової не володіють властивістю до самовідновлення. Якщо вони гинуть, то це назавжди. І чим більше клітин підшлункової залози загине, тим гірше вона буде працювати.
Будова підшлункової залози
Помилка багатьох людей полягає в тому, що вони перевіряють функціональність своєї підшлункової тільки тоді, коли вже з’являються неприємні симптоми — гострі болі в підребер’ї, нудота, блювота і т.д. Як правило, в ці моменти робота органу вже порушена і відновити її стає дуже складно.
Які діагностичні методи використовуються для дослідження підшлункової?
Перевірка підшлункової залози повинна здійснюватися мінімум 1 раз в 6-10 місяців. Для цього достатньо:
- здати біохімічний аналіз кров і аналіз крові на гормони;
- зробити УЗД.
Цього буде цілком достатньо для того, щоб оцінити роботу даного органу. Якщо ж у людини вже виникли симптоми захворювань підшлункової залози, то використовується більш розширена діагностика, яка включає в себе:
- огляд у лікаря, пальпацію;
- копрограму;
- УЗД;
- МРТ;
- КТ;
- аналізи крові (загальний, біохімічний, на гормони);
- загальний аналіз сечі.
Таке дослідження підшлункової залози дозволяє дати розгорнуту оцінку її функціональності і поставити точний діагноз, виходячи від якого і призначається подальше лікування.
І перш ніж розповідати про основні методи діагностики захворювань підшлункової, слід кілька слів сказати про ефективність проведення копрограми. Для даного дослідження в якості біологічного матеріалу використовується кал. Якщо підшлункова не працює належним чином, це призводить до порушення засвоєння і розщеплення різних речовин, що стає причиною їх прямого проникнення в кишечник. І в цьому випадку в калових масах відзначається підвищений вміст жирів, крохмалю, неперетравленої клітковини і м’язових волокон. Якщо ці елементи присутні в калі, то можна сміливо говорити про патологіях підшлункової.
Копрограма і відхилення, які вона виявляє
Також чимало цінної інформації дає лабораторне дослідження сечі, при якому виявляється рівень амілази і амінокислот (береться проба Ласуса). Якщо ж робота підшлункової порушена, рівень цих речовин в сечі значно підвищується.
Дослідження крові
Розповідаючи про те, які існують методи діагностики захворювань підшлункової залози, слід зазначити, що в першу чергу пацієнтам, у яких з’являються ознаки порушення функціональності цього органу, призначається загальний або клінічний аналіз крові. Аналізи здати можна в будь-якій клініці, але робити це потрібно натщесерце (з моменту останнього прийому їжі повинно пройти більше 8 годин), а їх результати можна дізнатися вже через кілька годин, що особливо актуально для хворих з гострими симптомами.
Як правило, при розвитку захворювань в підшлунковій залозі починають розвиватися запальні процеси, при яких рівень ШОЕ і лейкоцитів в крові значно підвищується. Однак результати клінічного дослідження крові не дозволяють діагностувати хворобу, вони лише вказують на те, що в організмі відбуваються запальні процеси, а спостерігатися вони можуть при різних станах.
Тому лікарі часто призначають своїм пацієнтам біохімічний аналіз крові, який є найбільш інформативним. За допомогою цього лабораторного дослідження вдається визначити ступінь активності амілаза, підвищення якого завжди свідчить про патологічних процесах, що розвиваються в підшлунковій залозі. Крім того, така лабораторна діагностика дозволяє виявити рівень цукру і холестерину в крові, концентрація яких також залежить від функціональності залози.
Нормальні показники біохімічного дослідження крові
Також при підозрах на запалення підшлункової лікар може призначати проведення проби на антиген залози. Однак ефективним він є тільки в разі гострих запалень (в цьому випадку результат позитивний). А ось при хронічному панкреатиті він практично завжди дає негативні результати.
Аналізи на гормони
Під час перевірки роботи підшлункової залози дуже важливим є результати дослідження крові на гормони. При дослідженні крові на гормони особлива увага приділяється рівню інсуліну, так як його зниження призводить до порушення вуглеводного обміну і процесу засвоєння глюкози. Якщо рівень даного гормону низький, то це вже є явною ознакою дисфункції підшлункової.
Крім того, під час обстеження крові на гормони не менш важливим є і показники рівня С-пептиду, який є похідним білка і є відповідальним за продукування інсуліну. Зниження його концентрації в крові теж свідчить про порушеною роботі підшлункової залози.
Без уваги не обходяться і рівень глюкагону в крові, так як від його концентрації також залежать різні процеси в організмі. Крім підозр на панкреатит, його рівень також перевіряють при наявності ознак ацидозу, гипогликемической або гипергликемической коми.
Інші методи діагностики
Діагностика підшлункової залози при підозрах на захворювання загального включає цілий комплекс досліджень, які дозволяють виявити не тільки панкреатит, а й інші патології, в тому числі і онкологічного характеру.
Проведення ЕГДС
Щоб точно поставити діагноз, потрібні такі діагностичні заходи:
- копрограмма, під час якої оцінюється стан калових мас, мікрофлори кишечника і всього шлунково-кишкового тракту;
- визначення концентрації діастази і амілази в крові;
- ультразвукове дослідження та комп’ютерна томографія, що дозволяють визначити кількість рідини в черевній порожнині, приріст тканин, наявність кіст і інших новоутворень;
- ЕГДС і магнітно-резонансна томографія, за допомогою яких можна виявити наявність запальних процесів в підшлунковій залозі і прохідність її проток.
Існує ще один метод діагностики, який часто використовується при дослідженні підшлункової залози. Це пальпація. Вона здійснюється в першу чергу під час огляду пацієнта і дозволяє не тільки точно встановити локалізацію болів, але і наявність кістозних утворень в органі.
Так як порушення роботи підшлункової залози можуть спровокувати різні хвороби, часто діагностичні заходи включають в себе ЗОНДОВОГО перевірку кількості ферментів. Якщо їх рівень знижений, то це може сигналізувати про наявність будь-якої механічної перешкоди на шляху до їх викиду в 12-палої кишки. В даному випадку це може бути камінь в вивідному протоці або пухлина доброякісного або злоякісного характеру.
Найбільш поширеним методом діагностики захворювань підшлункової залози є магнітно-резонансна томографія. Саме вона дозволяє отримати інформацію про стан стінок або паренхіми органу, а також про наявність в ньому ракових клітин, при виявленні яких знадобиться термінова променева терапія. Щоб виявити всі ці патології, перед проведенням МРТ використовується контрастну речовину, яка при контакті з клітинами травного тракту забарвлюється в різні кольори, за якими і дається оцінка стану шлунково-кишкового тракту.
МРТ підшлункової залози
Однак найбільш інформативним методом діагностики все-таки вважається комп’ютерна томографія. За допомогою неї можна виявити всі зміни, що відбуваються в підшлунковій залозі та інших органах травного тракту. Особливістю КТ є те, що вона дозволяє отримати 3D зображення всіх внутрішніх органів, завдяки чому з’являється можливість їх обстеження з усіх боків.
Що стосується рентгенологічного дослідження, то здійснюється воно вкрай рідко. Все, що можна дізнатися під час проведення цього діагностичного методу, це стан вивідних проток підшлункової залози — звужені вони або розширені. Більш рентгенологічне дослідження не дає ніякої інформації.
Підготовка до обстеження
Щоб дослідити підшлункову залозу і отримати при цьому правдиві результати, до проведення повного обстеження необхідно заздалегідь підготуватися. Як правило, в цих випадках підготовка починає за 3-4 дні до обстеження. Починається вона з дієти, яка передбачає під собою виключення з раціону хворого таких продуктів:
- молока;
- сирих овочів і фруктів;
- газованих напоїв;
- жирних і смажених страв.
При цьому за 10-12 годин до початку діагностичних заходів хворому слід повністю утриматися від вживання будь-якої їжі. В день обстеження категорично забороняється приймати лікарські препарати, а також палити і вживати алкогольні і газовані напої, так як це може призвести до отримання помилкових результатів.
Підготовка до обстеження — важливий момент, від якого залежить правильність отриманих результатів
У тому випадку, якщо пацієнту призначається УЗД і у нього спостерігається підвищене газоутворення, йому слід випити таблетку активованого вугілля або який-небудь інший препарат, що володіє абсорбуючим дією. Якщо ж прийом лікарського засобу не допомагає усунути підвищене газоутворення, краще перевірити підшлункову в інший день, коли стан шлунково-кишкового тракту нормалізується.
Про те, як підготуватися до повного обстеження, щоб отримати достовірні результати, повинен розповісти лікар. Якщо пацієнт буде дотримуватися всіх його рекомендацій, то проблем з постановкою діагнозу і з призначенням подальшого лікування не виникне.
Слід розуміти, що підшлункова залоза — це важливий орган в організмі, дисфункція якого може привести до серйозних наслідків. І тільки рання діагностика захворювань підшлункової та їх своєчасне лікування дозволять уникнути їх виникнення і зберегти здоров’я на довгі роки.
Відео по темі: