За статистикою ВООЗ найбільш часті проблеми, з якими звертаються в поліклініку — це лор-захворювання. До компетенції отоларинголога входить лікування запальних, інфекційних уражень слизової верхніх дихальних шляхів, вилучення чужорідних тіл, усунення афонии (часткове порушення тембру, сили, висоти голосу).
Групи і види хвороб лор-органів
Захворювань ЛОР-органів найчастіше схильні діти, жителі великих населених пунктів, мегаполісів. Пік зареєстрованих хвороб доводиться на осінньо-зимовий період (спалаху вірусних епідемій).
Поширена причина патології — віруси, які пригнічують захисні механізми на місцевому та загальному рівні. На тлі ослабленої імунної системи часто приєднується бактеріальна флора, що викликає ускладнення, продовжує лікування.
Захворювання також розвиваються через морфологічних змін в тканинах органів дихання, що спричиняє порушення функціональності.
Поширені гострі і хронічні запалення
Перелік гострих і хронічних хвороб верхніх дихальних шляхів:
- ГРВІ, грип з ураженням слизової горла, носа:
- риніти — катаральний, вазомоторний, атрофічний, гіпертрофічний;
- синусити (запалення придаткових пазух) — гайморит, фронтит, етмоїдит, сфеноїдит;
- тонзиліт;
- назофарингіт, фарингіт;
- ларингіт.
Хвороби органів слуху
Так як носова порожнина повідомляється з вухом за допомогою євстахієвої труби, при респіраторної інфекції зростає ризик ураження органів слуху.
Найчастішим ускладненням ГРЗ, особливо у дітей дошкільного віку, є гострий отит (запалення середнього вуха).
Інші захворювання:
- зовнішній отит;
- хронічний рецидивний отит (гнійний);
- євстахіїт;
- перихондрит вушної раковини — гостра форма запалення надхрящніци;
- рожа вушної раковини;
- екзема слухового проходу;
- фурункули, розлите запалення вуха;
- отомікози — грибкове ураження слизової;
- отгематома — локальне скупчення крові на поверхні раковини;
- удари, опіки (хімічні, термічні).
Алергічні хвороби і органи дихання
За останні 10 років стрімко збільшуються випадки діагностики алергії верхніх дихальних шляхів. Хворіють як дорослі, так і діти з перших місяців життя. 75% пацієнтів — жителі міст. Тому алергію називають захворюванням цивілізації.
Найпоширеніший вид реакції гіперчутливості — респіраторна алергія . На її тлі розвиваються такі хвороби:
- алергічний нежить;
- поліноз — сезонний рінокон’юнктівіт (запалення слизової носа і очей);
- цілорічний риніт.
Алергія не протікає ізольовано. У патологічний процес втягується гортань, глотка, додаткові пазухи. Слизові цих органів запалюються, набрякають. З’являються такі симптоми, як закладеність носа, ринорея (рясний нежить), утруднене дихання і ковтання.
Отоларингологія і педіатрія
Дитячі лор-органів — це ідеальне середовище для приєднання інфекції. Дитина частіше дорослих піддається атакам патогенної мікрофлори. Це пов’язано не тільки з незрілістю імунної системи, негативними соціальними факторами, а й анатомічними особливостями лор-органів.
Гортань знаходиться вище, її подслизистая пухка. У цьому місці нерідко виникає запальний набряк, який в педіатрії називається помилковим крупом — запалення, що приводить до стенозу гортані і перекриття дихальних шляхів. Це стан, що загрожує життю дитини.
Список дитячих хвороб, які зачіпають вухо, горло, ніс:
- аденоїди (гланди) — розростання носоглоткової мигдалини;
- ангіна — запалення лімфатичного кільця глотки:
- скарлатина — біль і висип в горлі;
- дифтерія — інфекція, що супроводжується утворенням плівок на слизової оболонки ротової порожнини;
- кір — висипання на шкірі, запалення слизової рота, загальна інтоксикація організму;
- Антрім — гостре запалення соскоподібного відростка вуха, викликане бактеріями (стрептококами, стафілококами, пневмококами).
Часто батьки з маленькими дітьми звертаються до лікаря зі скаргами неминаючого нежиті з неприємним запахом. Основна причина — наявність в носовому ходу чужорідного тіла, яке не перешкоджає диханню. Сторонні предмети також можуть виявлятися в носоглотці. Небезпечний стан, коли стороннє тіло проштовхується в гортань, трахею, бронхи.
До лікаря часто дітей приводять зі скаргами зниження слуху. Під час отоскопії (огляді) виявляється сірчана пробка, яка видаляється в амбулаторних умовах, безболісно, шляхом промивання слухового проходу.
Інші захворювання лор-органів
Отоларинголог в залежності від своєї спеціалізації (терапія, хірургія) займається лікуванням носових кровотеч, гематом, травм різного походження. До лікаря звертаються з абсцесами, карбункулами, флегмонами в області зовнішніх і внутрішніх відділів лор-органів. Він також лікує мікози глотки, вуха, носа.
Види лор-захворювань:
- мастоидит — запалення слизової пористих структур і печери соскоподібного відростка скроневої кістки, локалізується позаду вуха;
- туберкульоз лор-органів;
- стеноз гортані;
- Афоня — втрата голосу;
- стридор (шипіння) — гучне дихання, що нагадує свист через турбулентного потоку повітря;
- склерома — хронічна інфекція дихальних шляхів, що викликає структурні зміни тканин (утворення гранульом);
- хвороба Меньєра — збільшення обсягу лабіринтового рідини внутрішнього вуха з підвищенням тиску на стінки;
- фіброма носоглотки — кровоточить пухлина щільної консистенції;
- артрезія дихальних шляхів — вроджене, рідко придбане зрощення каналів і отворів.
Принципи діагностики та лікування хвороб вухо горло ніс
Перед тим як лікувати лор-хвороби, проводять дослідження різної спрямованості — огляд, лабораторні аналізи, інструментальне обстеження.
При зверненні пацієнта в поліклініку спочатку збирають анамнез і зовні і проводять зовнішній огляд. На риноскопії оцінюють стан слизових (почервоніння, набряклість), вид носової перегородки, мигдалин. Зовні оглядають стан шкіри крил носа.
Отоскопія дає уявлення про патологічних процесах в вусі. Також визначають стан барабанної перетинки, наявність новоутворень.
При виявленні пухлин, анатомічних аномалій пацієнтам призначають лор-ендоскопію. Цей метод діагностики є У «золотим стандартомВ» при хворобах вухо горло ніс . Процедура безболісна, не викликає ускладнень, допомагає з точністю оцінити зміни в м’яких тканинах, слизової, визначити точне розташування новоутворення. Дослідження проходить в режимі реального часу, картинка проектується на монітор апарата.
Якщо при постановці точного діагнозу виникають труднощі, пацієнта відправляють на МРТ — магнітно-резонансну томографію. Методика дозволяє переглянути всю глибину м’язової, хрящової, кісткової тканини.
Під час діагностики виявляють будь-які перетворення таких відділів:
- ніс, пазухи, носоглотка;
- лімфатичні вузли і сплетення;
- лицьові кістки;
- корінь язика;
- голосові зв’язки;
- шия, щитовидна залоза.
За свідченнями проводять МРТ з використання контрастної речовини, яке вводять внутрішньовенно. Це нешкідливий для організму препарат, який не викликає алергічні реакції інші ускладнення.
Лікування хвороб
Щоб лікування лор-захворювань було ефективним, об’єднує декілька методик, поєднують медикаментозну терапію з фізіотерапевтичними процедурами.
Призначення фармакологічних препаратів залежить від діагнозу:
- для лікування гострої інфекції або загострення хронічного запального процесу — антибіотики, протигрибкові засоби;
- для місцевого зняття гіперемії, набряку — краплі в ніс, спреї для горла протизапальний, антисептичний, дезинфікуючий дії;
- при алергії — гормональні суспензії назально, антигістамінні препарати всередину;
- для зняття супутніх симптомів — жарознижуючі, знеболюючі, муколітичні засоби.
Операція показана, якщо у людини виявили пухлину, поліпи, викривлення носової перегородки. Пацієнта направляють до лор-хірурга, який підбирає спосіб радикального вирішення проблеми — ендоскопічне видалення новоутворень, палатопластіка (висічення гіпертрофованих тканин піднебіння), пластична корекція носа.
Загрузка...
