Психогенная імпотенція згадується ще в стародавніх медичних трактатах. Гіппократ описував проблему як надмірну заклопотаність чоловіки своїми обов’язками при відсутності уваги з боку жінки. Сьогодні патологія досить вивчена і при зверненні до психотерапевта піддається корекції.
Причини виникнення недуги
Лікарі діагностують психогенную імпотенцію, якщо еректильна дисфункція відзначається в 25% статевих контактів. Менший відсоток невдалого сексу відносять до норми, так як проблема може провокуватися банальними факторами, наприклад втомою партнера, нездужанням.
Але навіть при перших ознаках патології необов’язково станеться її подальший розвиток. Багато що залежить від самого чоловіка, його емоційного настрою. Причинами психогенної імпотенції часто стають:

Якщо представник сильної статі не надає особливого значення окремим невдач і готовий спокійно проаналізувати ситуацію, проблема не розвивається. Але при розгубленості і страху краще вдатися до допомоги психотерапевта, який знайде причину проблеми і зможе позбавити чоловіка від патології.
Іноді причиною нетривалого акту і відсутність сім’явипорскування стає недостатня чутливість статевого органу. Така патологія піддається коригуванню медичними препаратами.
Характерні симптоми
Проблему діагностують при наявності наступної клінічної картини:
Відповідальними за хорошу ерекцію є спінальні центри. Якщо діяльність даних ділянок пригнічується клітинами кори головного мозку, чоловік стикається зі статевою неспроможністю. Поступово відбувається зниження потягу до сексу, бажання повністю пропадає. Подібні симптоми розвиваються в будь-якому віці — нерідкі випадки, коли психогенна форма імпотенції діагностується у пацієнтів, які не досягли 30 років.
Навіть при збереженні функції відзначається її неповноцінність:
В результаті пара може залишатися безплідною, так як переривання сексу не дає можливості партнерці забеременеть.В При появі подібної картини важливо звернутися до фахівця.
Способи лікування
На першому етапі необхідно відвідати психотерапевта. Залежно від характеристики проблеми в подальшому до терапії підключають невролога, андролога, сексолога, ендокринолога. Іноді для відновлення еректильної функції потрібна допомога нейрохірурга.
Основне завдання лікарів — з’ясувати, що послужило причиною психологічної травми, і ліквідувати її наслідки. Одночасно з цим показано реабілітаційне лікування, що включає раціональне харчування, вживання вітамінних комплексів, фармакологічних препаратів.
Нерідко у чоловіка з еректильною дисфункцією відзначається відсутність навичок спілкування з протилежною статтю, що і стає провокатором невдач. В цьому випадку фахівець допоможе сформувати модель поведінки при інтимній близькості.
Але часто до психотерапевта звертаються люди, давно перебувають у шлюбі. При подібних ситуаціях рекомендується проходити лікування подружжю. Існує техніка психотерапії, спрямована на корекцію поведінки пацієнтів, схильних до конфліктів. Основне завдання терапії — з’ясувати, які моменти не влаштовують обидві сторони, і знайти точки порозуміння. Своєчасне лікування дозволить не тільки позбутися від сексуальної неспроможності чоловіка, але і зберегти шлюб.
Для поліпшення ерекції лікар рекомендує чоловікові приймати такі медикаменти:

При дотриманні всіх вказівок лікаря відновлення потенції відбувається за 1-2 місяці. При своєчасному зверненні до медицини реабілітація відзначається в 90%.
Заходи профілактики
Щоб не зіткнутися з проблемою психогенного характеру, досить дотримуватися кількох правил:

Такі заходи спрямовані на поліпшення ерекції, відновлення здоров’я.
Висновок
Імпотенція, спровокована психогенними факторами, не є вироком. Чим раніше чоловік, який відчуває проблеми, звернеться до психотерапевта, тим швидше зможе нормалізувати еректильну функцію.