При постановці діагнозу лабораторні дослідження відіграють важливу роль. Останнім часом у медичній практиці все частіше проводять аналізи на опісторхоз. Поширеність захворювання досить велика, заражаються паразитами, як дорослі люди, так і діти.
Збудник опісторхозу — паразит котяча двуустка, він відноситься до плоских хробаків. Його часто виявляють у жовчних і печінкових протоках людини.
Глист є геогельмінти, що означає, що він може жити і активно розмножуватися у зовнішньому середовищі.
Проміжні господарі паразита — це коропові риби і молюски, остаточним господарем стане:
Зараження відбувається при вживанні в їжу риби, якщо вона не пройшла достатню термічну обробку.
Хвора людина може виділяти в навколишнє середовище велику кількість яєць двуустки, якщо вони потрапляють у воду, яйця заковтують молюски. Розвинені личинки надходять в воду, потім впроваджуються в шкіру риб і разом з їжею потрапляють в організм іншого господаря.
Клінічні симптоми описторхоза спостерігаються через 2-4 тижні після інвазії. На початку захворювання пацієнт пред’явить скарги на болі під правим ребром, в м’язах, слабкість в тілі, порушення стільця, підвищення температури тіла, зміни кольору шкірних покривів і різні диспепсичні розлади.
Лабораторна діагностика
Аналіз на опісторхоз можна назвати найбільш цінним методом діагностики, а проводити його потрібно, як тільки з’являються перші ознаки описторхоза .У Доктор може рекомендувати пацієнту такі аналізи:
- дослідження фекалій на наявність яєць глистів;
- біохімічний і загальний аналіз крові;
- ПРЦ-аналіз;
- дослідження на антитіла до інфекції;
- аналіз сечі.
Хвора людина повинна здати такі аналізи кілька разів, це необхідно для отримання максимально точного результату. Причина в тому, що паразит виділяє яйця не завжди. Додатково потрібно здати аналіз на опісторхоз вже після курсу лікування.
В останні роки для виявлення збудника інфекції стали широко застосовувати полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Процедура дозволяє виявити генетичний матеріал черв’яка. Такий метод діагностики називають прямим.
Трохи рідше практикують непрямі методи діагностики, які передбачають оцінку кількості специфічних антитіл, що виробляються людським організмом.
Способи дослідження калу (розшифровка)
Здавати кал на опісторхоз — це обов’язковий етап діагностики. Альтернативним способом виявлення паразита стане дослідження соку дванадцятипалої кишки, де також часто можна виявити яйця гельмінта.
Доктор повинен брати до уваги той факт, що на початку захворювання подібна діагностика недоцільна, так як яйця виділяються тільки через 1-15 місяця після зараження.
Відсутність слідів збудника опісторхозу в біологічному матеріалі можна пояснити кількома причинами:
Чим менше в організмі людини зрілих особин глистів, тим нижча ймовірність виділення яєць.
Аналізи на опісторхоз виконують просто — доктор проводить забір дуоденального вмісту кишечника, або хворий здає кал. Дуоденальную рідина центрифугують, в наслідок чого випадає осад. Він разом з пластівцями, плаваючими на поверхні, досліджується за допомогою мікроскопа. За таким же принципом потрібно досліджувати матеріал на лямбліоз.
Коли для аналізу беруть кал, необхідно зробити нативний мазок. З цією метою використовують трохи матеріалу, змішують його з гліцерином, досліджують під мікроскопом. Розшифровка така: якщо в 1 г калу визначиться понад ста яєць, це свідчить про легкий ступінь хвороби. При важкій інвазії спостерігається більше 3 тисяч яєць.
Щоб оцінити кількість яєць, іноді краще застосувати спосіб Горячева, заснований на змішуванні:
- розчину нітрату калію;
- калу, розведеного в дистильованої воді.
Дослідженню піддають отриманий осад.
Існують інші методики дослідження фекалій, наприклад, може застосовуватися метод Фюллеборна. Зразок фекалій потрібно змішати з сольовим розчином, спливаючі частинки прибирають.
Імуно-ферментативний аналіз (ІФА)
На сьогодні така діагностика при підозрі на опісторхоз застосовується досить часто. Вона дозволяє виявити підвищення рівня імуноглобулінів класу М, G. IgM проявиться відразу після першого контакту з гельминтом.
ІФА рекомендовано здавати через 7-14 днів після можливої інвазії, оскільки саме за цей термін кількість антитіл досягне максимального рівня. Імуноглобулін IgG можна виявити трохи пізніше: на 3-4 тижні захворювання.
У абсолютно здорової людини, хто ніколи не хворів на опісторхоз, антитіл в організмі немає. Ступінь чутливості ІФА завжди визначається перебігом хвороби:
У міру посилення патології титр антитіл знизиться, це відбувається через активне утворення імунних комплексів. У деяких випадках проведення ІФА дає хибнопозитивні результати. Цьому в ряді випадків сприяє наявність в анамнезі захворювань печінки, алергічних реакцій, лямбліоз.
Інші лабораторні дослідження
Додатково лікар призначить здати кров на опісторхоз, а також загальний і біохімічний аналіз. Аналізи допоможуть виявити:
- лейкоцитоз;
- еозинофілію;
- анемію.
Досить часто при цьому проводиться діагностика рівня ферментів печінки: АСТ, АЛТ, лужної фосфатази. У пацієнтів в крові підвищаться показники білірубіну, що пояснюється застоєм жовчі в протоках.
Може знадобитися встановити кількість загального білка в крові, окремих його часток, наприклад, рівень глобулінів, альбумінів. Аналіз крові на опісторхоз дозволить також визначити кількість холестерину і амілази.
Всі названі способи діагностики вимагають багато часу, тоді як лікування слід проводити якомога раніше. Схема тепаріі передбачає застосування протигельмінтних препаратів:
Після терапії передбачено диспансерне спостереження за пацієнтом.
Таким чином, основна роль в постановці вірного діагнозу відведена діагностиці. Аналізи на опісторхоз повинні бути підкріплені інструментальними методами, наприклад, КТ, УЗД, МРТ, панкреатохолангиография.
Профілактика опісторхозу передбачає достатню термічну обробку риби, обов’язкове кип’ятіння води, охорону водойм від зараження фекаліями. Детально про аналіз розповість фахівець в відео в цій статті.