Герпес в піхву здатний принести масу неприємних відчуттів. Це захворювання викликає не тільки фізичний, але і психологічний дискомфорт. Адже клінічні прояви недуги дуже сильно впливають на можливість інтимного життя, в результаті чого у жінки часто розвиваються комплекси. Крім того, в період загострення захворювання існує висока ймовірність інфікування сексуального партнера. 
Симптоматика недуги
Зараження генітальним герпесом відбувається статевим шляхом. Збудник тривалий час може ховатися в організмі людини, і тільки при настанні сприятливих для його розвитку умов здатний активізуватися. Як правило, це відбувається в результаті зниження імунітету під впливом несприятливих факторів зовнішнього середовища, а також гострих і хронічних соматичних або інфекційних захворювань.
При герпесі в вагіні видимі симптоми недуги відсутні. Адже клінічні прояви патології виникають всередині піхви, що неможливо помітити самостійно. Для цього потрібне спеціальне гінекологічне обстеження. І тільки при значному прогресі захворювання в патологічний процес втягуються вхід у піхву і статеві губи. У деяких випадках можливе поширення інфекції на внутрішню поверхню стегон.
При гінекологічному огляді на слизовій піхви видно специфічну висип. Залежно від стадії захворювання бульбашки спочатку лопаються, а потім перетворюються в ранки. Оскільки своєчасно діагностувати герпесвірусної інфекції досить важко, дуже часто висип поширюється на шийку матки.
Це є серйозним ускладненням, оскільки може спровокувати розвиток інших патологій.
З суб’єктивних ознак присутні біль і печіння в області статевих органів. Згодом з’являються гнійні виділення з піхви, їх виникнення обумовлене запальним процесом, розривом герпетичного пухирця і виходом назовні вмісту. Якщо під час проведення гігієнічних процедур мило чи інші засоби гігієни потраплять в вагинальную щілину навіть в невеликій кількості, відбувається стрімке посилення неприємних відчуттів, оскільки слизова оболонка сильно пошкоджена. 
Якщо генітальний герпес у жінки проявився вперше, клінічні симптоми характеризуються високою інтенсивністю. Захворювання дуже часто супроводжується не тільки місцевими ознаками інфекції, але і виникненням сильної інтоксикації, в тому числі:
- значним підвищенням температури тіла;
- розвитком слабкості;
- появою м’язової і головного болю;
- запамороченням;
- у важких випадках збільшуються лімфатичні вузли.
Противірусна терапія
Лікувати герпес потрібно при появі перших ознак. Чим раніше розпочато застосування медикаментозних препаратів, тим швидше можна досягти поліпшення самопочуття і одужання. 
Лікування захворювання має бути комплексним і включати застосування противірусних препаратів системної та місцевої дії. Ці кошти ефективно блокують розмноження вірусу і не допускають його подальшого поширення, зменшують період висипань і прискорюють процеси регенерації пошкоджених тканин:
Противірусні мазі і креми. Вагінальний герпес лікується із застосуванням засобів для місцевого застосування. З цією метою використовують препарати на основі ацикловіру, фамцикловіру або валацикловіру. Необхідний засіб підбирає лікар з урахуванням клінічної картини захворювання. Якщо загострення недуги трапляються досить часто, кожного разу потрібно використовувати засіб з іншим головною діючою речовиною. Це дуже актуально для ацикловіру, оскільки у пацієнтів до нього дуже часто формується стійкість, в результаті чого відсутня терапевтичний ефект від проведеного лікування.
Системні противірусні засоби. В їх основі лежить застосування тих же головних діючих речовин — валацикловира, ацикловіру або фамцікловіра. Однак завдяки іншій лікарській формі у вигляді таблеток або ін’єкцій препарат здатний надати більш виражений терапевтичний вплив. Необхідне дозування, кратність застосування та тривалість лікування повинен визначити лікар з урахуванням стану пацієнта і масивності ураження слизових оболонок і шкіри. Існують і комплексні препарати, до складу яких, крім противірусного засобу, додатково входить інтерферон, який має здатність збільшувати його ефективність і швидко прибирати симптоми. Інші методи лікування
Комплексне лікування генітального герпесу обов’язково включає застосування імуномодуляторів і імуностимуляторів, особливо якщо загострення захворювання відбувається досить часто, 1- 2 рази на рік. Це свідчить про те, що організм жінки сильно ослаблений і не в змозі впоратися з вірусом самостійно. Імуномодулятори та імуностимулятори дозволять підвищити імунітет і не допустити нових рецидивів захворювання.
У зимовий період показано призначення полівітамінних препаратів, основна мета застосування яких полягає в забезпеченні організму необхідними речовинами і мікроелементами.
Жінка, у якої часто реєструються випадки загострення генітального герпесу, повинна зайнятися фізичним зміцненням організму — вести здоровий спосіб життя, відмовитися від шкідливих звичок, займатися фізкультурою і забезпечити повноцінне харчування.
Загрузка...
