Лабораторна діагностика крові, сечі та інших біологічних субстратів є важливою ланкою в ланцюзі точного визначення фізіологічного стану організму і своєчасної діагностики можливих захворювань. Одним з маркерів стану обміну білків у чоловіків, а також його порушення, є сечова кислота і показники її концентрації в сироватці крові. 
статті
Аналіз крові: показання та рекомендації
Встановлення концентрації сечовини необхідно:
- При сечокам’яної хвороби
- Для оцінки функціонування нирок
- Для підтвердження або виключення подагри
- При хворобах лімфатичної системи.
Рівень вмісту сечової кислоти в крові у чоловіків визначається за допомогою біохімічного дослідження її сироватки. Для того щоб результати лабораторної діагностики і отримані показники були максимально точними і достовірними, необхідно дотримання певних вимог перед забором крові:
Вміст сечової кислоти визначається за аналізом крові, а саме концентрації її в сироватці крові.
Норма вмісту сечової кислоти в крові у чоловіків у віці до 60 років варіює від 250 до 450 мкмоль /л. У чоловіків, які переступили 60-річний вік, ця норма становить 250-480 мкмоль /л.
Згідно з іншими джерелами, норма вмісту сечової кислоти в сироватці крові чоловіків коливається в межах 015 — 035 ммоль /л.
Відхилення від норми можуть бути як у бік підвищення, так і зниження сечової кислоти в організмі.
Причини відхилень
Стан, при якому відбувається підвищення вмісту сечової кислоти в кров’яної сироватці чоловіків, називається гіперурикемією. Це явище може бути первинним і вторинним.
Первинна гіперурикемія розвивається переважно через вродженого порушення ферментативного розщеплення пуринів, яке призводить до посилення утворення в організмі сечової кислоти.
Вторинна гіперурикемія виникає на тлі різних хронічних хвороб, порушення обміну речовин, а також внаслідок надлишкового надходження в організм харчових продуктів, багатих пуринами, що зовні проявляється підвищенням виділення сечової кислоти з сечею.
Таблиця 1. Причини первинної і вторинної гіперурикемії
Первинна гіперурикемія
Вторинна гіперурикемія
- Подагра
- Синдром Леша-Нихана
- Синдром Келлі-Сігміллера
- Генетично обумовлене підвищення активності синтезу фосфорібозілпірофосфат (ФРПФ)
- Псоріаз
- Анемія гемолітичного виду
- Гостра і хронічна ниркова недостатність
- Інтоксикація свинцевими сполуками
- Онкологічні захворювання крові і кісткового мозку з синдромом міелопроліфераціей
- Перенесена хіміотерапія
- Вживання алкоголю в надмірних кількостях
- Виснаження внаслідок недостатнього, незбалансованого харчування або порушення його режиму
- Зловживання їжею, багатою білками
Норма вмісту сечової кислоти підвищується при прийомі таких фармацевтичних препаратів, як аспірин, теофілін, леводопа, метилдопа, кофеїн, сечогінні засоби, вітамін В3 вітамін С.
Зниження сечової кислоти в кров’яної сироватці, зване гіпоурікеміей, спостерігається в наступних випадках:
- Вроджена недостатність пурин-нуклеофосфорілази
- Вроджена ксантинурія
- Лікування алопуринолом, ингибирующим освіту пуринів
- Цукровий діабет
- Опікова хвороба
- Ракові пухлини
- СНІД
Сечова кислота знижується при лікуванні кортикостероїдами, естрогенами, алопуринолом, варфарином, манітолом, клофібратом, азатіоприном.
Як усунути проблему
Нормалізувати концентрацію сечової кислоти в крові не складно, але важливий комплексний підхід і перехід на збалансоване харчування.
Сечова кислота, її норма і ступінь відхилення від неї є важливим діагностичним критерієм при гіпер- і гіпоурікеміі у чоловіків.
Якщо в результаті проведення аналізу було встановлено, що норма сечової кислоти підвищена, необхідно взяти добову сечу для додаткового дослідження. Це дозволить підібрати оптимальний спосіб лікування:
- Застосування лікарських препаратів, що підсилюють ниркову екскрецію, в результаті чого сечова кислота виводиться з організму і досягається норма її концентрації;
- Прийом алопуринолу, в результаті чого відбувається зниження інтенсивності утворення пурину, а сечова кислота утворюється в менших кількостях.
Головним лікувальним заходом при перевищенні норми сечовини у чоловіків є перехід на збалансоване харчування і підбір індивідуальної дієти, яка врегулює порушений обмін речовин.
З раціону виключають продукти харчування, які сприяють утворенню сечової кислоти. Це все жирні м’ясні продукти, копченості, субпродукти, консерви, соління, алкоголь, шоколад, кава, чай, газовані напої. Замість цього в добове меню включають нежирне м’ясо птиці, молочні продукти, яйця (в обмеженій кількості), рослинне масло, фрукти, овочі, соки, компоти.
Порушення питного режиму може стати причиною недуги.
Для прискорення виведення сечовини разом з сечею показано вживання великої кількості рідини — до 2-3 л питної води, соків, компотів, морсів.
При відсутності належного ефекту від дієти призначають препарати, що знижують рівень сечовини в організмі (алопуринол), засоби, що попереджають ускладнення (колхіцин), сечогінні засоби. Дозування препаратів і тривалість їх прийому встановлюється лікарем.
Крім лікування фармацевтичними препаратами, рекомендується прийом відварів листя смородини, брусниці, березових бруньок, кропиви, трави горця.
Лікування повинне проходити під обов’язковим контролем лікаря з регулярним дослідженням крові і сечі
Загрузка...
