Імуноблот на ВІЛ дозволяє виявити антитіла до вірусних білків, поміщеним на спеціальну нітроцелюлозну мембрану. Це високоточна дослідження, яке встановлює наявність фракцій, в яких основні білки розташовуються у вигляді невеликих смуг. 
Оболонка вірусу ВІЛ-1 містить глікопротеїни з молекулярної масою від 41 кд до 160 кд (кілодальтон). Велике значення для проведення імунного блоттинга має глікопротеїн ВІЛ-2 з молекулярною вагою від 32 кд до 140 кд. Білки серцевини ВІЛ-1 і ферменти вірусу представлені протеїнами р17 р24 р55.
Збудник ВІЛ-2 складається з білків, які охоплюють як р16 Р25 р56. Вони утворюють його внутрішню оболонку. До складу генома входять 6 регуляторних і 3 структурних гена. Нерідко при діленні клітин виникають генетичні неточності і з’являється кілька підтипів збудника.
Позитивні проби
Щоб не допустити помилок при лабораторній діагностиці ВІЛ-інфекції пацієнтові призначають додаткове дослідження. Його результати інтегруються як позитивні, якщо виявлені антитіла до 2 або 3 білків ВІЛ-1 або ВІЛ-2.
Імуноблот підтверджує все хороші результати ІФА. В цьому випадку виявляють антитіла до gp120 /160 gp41 або р24 які є структурними одиницями трьох основних генів СНІДу — gag, pol, and env. У деяких пацієнтів, що мають негативні результати ІФА і ПЛР, імуноблот показує кілька позитивних смужок. Лікар призначає додаткове дослідження р24 для постановки правильного діагнозу і виключення ранньої фази ВІЛ-інфекції.
Якщо отримані результати ставляться під сумнів, хворому пропонують повторювати здачу аналізу протягом наступних 3 місяців. Майже всі випадки захворювання на ВІЛ підтверджують за допомогою системи для проведення імуноблоту — приладу Sanofi. У більшості випадків виявляють антигени ВІЛ, білки Р25 gp110 /120 і gp160 що вказують на інфікування вірусом. Хибнопозитивна проба реєструється у пацієнтів, які страждають захворюваннями сполучної тканини, що мають підвищений рівень білірубіну, при взаємодії з різними вірусними антигенами.
Негативний результат
У разі нестачі позитивних ліній, відповідних білків вірусу СНІДу, імуноблот розшифровують як негативний результат. Аналіз однозначно підтверджує відсутність зараження вірусом імунодефіциту або вказує на В «період вікна». Якщо імуноблот дає негативний результат, людина не є носієм вірусу СНІДу.
Для дослідження беруть зразки сироватки крові ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Їх зберігають у замороженому вигляді при температурі -20В ° С. Аналіз проводять за допомогою тест-систем:
- антиген;
- Рекомбінат-ВІЛ;
- Пептоскрін.
Реєстрація негативного результату вказує на відсутність в сироватці антитіл до оболонкових глікопротеїну ВІЛ gp120 gp160 Sp41.
Нерідко хворого цікавить питання, чи може бути негативний результат імуноблоту на ВІЛ у пацієнта, що має інфікованого сексуального партнера. Після проведеного дослідження нерідко отримують сумнівний результат або фіксуються антитіла до білків gp120 і gp160 що вказує на повну відсутність негативних даних. Іноді сумнівний відповідь реєструють у пацієнтів з безсимптомно протікає інфекцією.
Неінтерпретіруемие результати
Аналіз, проведений за допомогою різних тестів на антитіла до ВІЛ-інфекції, іноді не відповідає негативним даними і не відповідає критеріям серопозитивности. Лікарю важко встановити причину появи сумнівного результату.
Сироватку крові пацієнта необхідно дослідити в динаміці. Якщо протягом 6 місяців не спостерігають клінічних проявів СНІДу та відсутні фактори ризику, у хворого реєструють відсутність інфекції.
Сумнівні результати аналізу отримують у пацієнтів, що мають низький ризик інфікування. У деяких випадках поява незрозумілих даних викликають містяться в сироватці крові імунні комплекси і аутоантитіла.
У деяких хворих виникнення сумнівних результатів викликано розвитком патологічних процесів:
- інфекційних захворювань;
- ракової пухлини;
- алергічної реакції.
У хворого з’являються зміни в клінічному аналізі крові, спостерігають зростання С-реактивного білка або підвищення ШОЕ. У людей, які страждають на інфекційні захворювання, часто виявляють сумнівну реакцію імуноблоту на ВІЛ.
Пацієнти з невизначеними результатами не можуть бути донорами крові і біологічних матеріалів.
Лінійний метод
Принцип иммуноблоттинга включає:
Аналіз дозволяє лікарю своєчасно провести інтерпретацію результатів дослідження. Позитивний блот розшифровують як 2ENV +/- GAG + /POL, невизначений — 1 ENV +/- GAG + /POL. Негативний результат передбачає відсутність смуг.
Для виконання аналізу застосовують рекомбінантний і лізатний імуноблот. Дослідження є специфічним і становить 995%.
Чи може результат аналізу бути розшифрований як помилковий, цікавляться хворі. Отримані дані можуть бути сформовані в результаті стимуляції захисних сил організму (вагітності, гемодіалізу). При підозрі на гострий ретровірусний синдром і контакт з хворим на ВІЛ-інфекцію пацієнту рекомендують здати сироватку на реакцію ПЛР. Повторне серологічне дослідження підтверджується шляхом вимірювання вірусного навантаження в представленому образі біологічного матеріалу.
Діагностика ВІЛ у новонароджених
Аналіз на СНІД у дитини раннього віку проводять у тому випадку, якщо встановлений контакт з ВІЛ-інфікованою матір’ю. Серологічні реакції можуть бути позитивними протягом 15 років. Антитіла в сироватці крові новонародженого виявляють за допомогою реакцій ІФА, РІФ і імунного блоттинга.
Протягом 9 місяців життя дитини позитивний результат з’являється у зв’язку з наявністю в сироватці крові антитіл матері. Антиген р24 має специфічність близько 65%. У деяких випадках не вдається виявити антитіла у хворої дитини, якщо у нього діагностовано вроджена низький вміст глобулінів в крові. Встановлений негативний результат імуноблоту не є гарантією відсутності інфекції.
Тестування проводять у кілька етапів:
- на 1-2 добу після народження;
- в 1-2 місяці;
- в піврічному віці.
Подальше вивчення антитіл проводять до тих пір, поки не будуть отримані 2 негативних результату імуноблоту. Встановлення діагнозу СНІД у дитини, народженої від ВІЛ-інфікованої жінки, можливо на підставі 2 позитивних результатів реакції ПЛР. Передача новонародженому збудника ВІЛ-інфекції виключена, якщо жінка не годує дитину грудьми.
Дослідження при вагітності
Майбутньої матері призначають імунний і лінійний блот, якщо отримано позитивний результат на ВІЛ методом ІФА. Якщо блот підтверджений, пацієнтка хвора на СНІД. В цьому випадку починаючи з 14 тижня вагітності призначають терапію, що попереджає інфікування дитини.
Чи може помилитися фахівець при виконанні дослідження сироватки крові під час вагітності, запитують пацієнтки у лікуючого лікаря. Він зобов’язаний видати на руки вагітній жінці копії аналізів ПЛР, ІФА для усунення сумнівів в їх достовірності.
При постановці імуноблоту іноді виникають проблеми, але якщо ІФА, блот і ПЛР — позитивні, діагноз ВІЛ-інфекції підтверджено остаточно. Імовірність отримання ложноположительного аналізу при вагітності велика. У разі якщо ІФА (+), а імуноблот (-), жінці пропонують перездати сироватку крові.
В обмінній карті вагітної вказують результат дослідження. При його позитивному значенні жінці забороняють годувати дитину після пологів, щоб не заразити вірусом СНІДу. Остаточні висновки роблять на підставі лабораторних, клінічних та епідеміологічних досліджень. Тільки після їх розшифровки хворому ставлять діагноз В «ВІЛ-інфекціяВ».
Загрузка...
