ВІЛ-інфекція розвивається у осіб, заражених вірусом імунодефіциту. Протягом ВІЛ виділяють 4 стадії. СНІД — це 4 (кінцева) стадія ВІЛ-інфекції. В основі захворювання лежить стійке і прогресуюче зниження імунітету. В результаті ослаблення організму відбувається активізація інших інфекцій, наприклад, вірусу герпесу. Герпес при ВІЛ є одним з найпоширеніших захворювань. В даний час відомо кілька різновидів герпетичної інфекції: Herpes labialis (на губах), генітальний герпес, оперізувальний лишай, вітряна віспа, цитомегаловірус, а також 6 7 і 8 типи герпесу.
Чому віруси активують діяльність один одного
Приблизно 9 осіб з 10 інфіковані вірусом герпесу. Але хвороба проявляється далеко не у всіх. Для розвитку хвороби необхідно зниження імунітету. Герпес на губах навесні і восени виникає у багатьох, статевий герпес і оперізуючий лишай (герпес) зустрічається рідше. При учащении загострень герпесу протягом року необхідно пройти дослідження на ВІЛ-інфекцію. Так як вона значно знижує імунітет, необхідно виключення зв’язку ВІЛ-інфекції та герпесу. Вірус імунодефіциту людини має рецептори, які зв’язуються з рецепторами лімфоцитів і макрофагів (це клітини, які в першу чергу відповідають за імунітет). Проникаючи в клітини лімфоцитів і макрофагів, вірус імунодефіциту руйнує їх. В першу чергу уражаються Т-лімфоцити, відповідальні за клітинний імунітет. В результаті розвивається лімфопенія — зниження кількості лімфоцитів в крові. При розвитку герпесвірусної інфекції відзначається більш важкий перебіг ВІЛ-інфекції. Таким чином, наголошується взаємозв’язок герпесу і ВІЛ.
Особливості герпесу при ВІЛ
Герпес при ВІЛ-інфекції має свої особливості перебігу:
- більш часті рецидиви;
- більш тривалий перебіг загострень;
- ураження внутрішніх органів;
- часті ускладнення у вигляді енцефаліту, менінгіту;
- менший ефект від стандартної тактики лікування.
Вірус простого герпесу: ВПГ 1 і 2
Найбільш часто зустрічається герпес 1 і 2 типу. Інфікування ВПГ 1 типу найчастіше відбувається в дитячому віці. Перші прояви хвороби у вигляді висипів на губах виявляються при переохолодженні, сильному стресі, зниженні імунітету. Основні шляхи зараження ВПГ 1 типу:
- контактно-побутовий;
- повітряно-крапельний;
- внутрішньоутробний.
Проведене лікування скорочує період перебігу загострення, але вірус повністю не гине. Він затаивается в гангліях (нервових сплетеннях) і чекає наступного епізоду зниження імунітету. При значному зниженні імунітету при ВІЛ можливе ураження очей герпетичної інфекцією і внутрішніх органів. Висипання можуть перебувати і на слизових оболонках ротової порожнини. ВПГ 2 типу найчастіше уражає слизову оболонку статевих органів і прямої кишки, де і з’являються герпетичні висипання. Хворого турбує свербіж, печіння, сильні болі в ураженій області. Основні шляхи передачі ВПГ 2 типу:
- статевої;
- внутрішньоутробний;
- контактно-побутовий;
- гемотрансфузійний;
- при трансплантації органів і тканин.
Оперізуючий лишай і вітряна віспа
Herpes Zoster (герпес 3 типу) викликає оперізуючий лишай і вітряну віспу. Оперізуючий лишай частіше виникає у людей похилого віку, що пояснюється зниженням імунітету в цьому віці. У молодих людей у віці 20-30 років поява оперізувального лишаю повинно насторожити. Їм необхідно здати аналіз крові на ВІЛ. ВІЛ-інфекція не тільки сама по собі знижує захисні сили організму. Призначається при цій хворобі лікування у вигляді супрессивной (переважної) терапії пригнічує імунітет. На цьому тлі і розвивається герпетична інфекція у вигляді оперізуючого лишаю. Спочатку захворювання проявляється як звичайна застуда: турбує ломота в тілі, загальна слабкість, озноб, печіння або біль в певній ділянці шкіри. Через кілька днів на шкірі голови, шиї, по ходу міжреберних нервів з’являються висипання у вигляді пухирців, наповнених рідиною. Висипання болять, сверблять. Іноді больовий синдром стає нестерпним і навіть позбавляє сну. Біль пояснюється поразкою нервових закінчень. Можуть пошкоджуватися і поруч розташовані лімфатичні вузли. Зазвичай через 3-4 тижні біль вщухає, шкірні покриви повністю очищаються від висипань. Оперізуючий лишай при ВІЛ має свої особливості:
- висипання можуть покритися виразками, нагноюватися;
- можуть дивуватися нервові закінчення очних яблук, що призводить до повної сліпоти;
- інфекція може поширитися по всьому організму і привести до смертельного результату.
Вітряна віспа частіше зустрічається у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Зазвичай людина хворіє один раз, після чого формується імунітет на все життя. Якщо на вітрянку захворює доросла людина, то хвороба протікає зазвичай важче: вище температура, більше висипань. Якщо вітряна віспа розвивається у ВІЛ-інфікованого, то перебіг хвороби ще важче: висипання з’являються на всьому тілі, слизової очей, статевих органів, в роті, слизової гортані і трахеї. Висипання можуть розкриватися, виразками. Турбує сильний свербіж в місцях висипань. Часто розвиваються ускладнення.
Цитомегаловірус
Цитомегаловірусна інфекція є грізним захворюванням і зустрічається у кожного другого хворого на СНІД. Цитомегалия починається непомітно: турбує загальна слабкість, біль у м’язах. Потім температура підвищується, турбує пронос, схуднення, нічні проливні поти, зниження зору. Хвороба прогресує. Розвиваються ускладнення у вигляді ураження слизової шлунково-кишкового тракту в формі виразково-некротичних уражень, печінки, селезінки, розвиваються інфаркти головного мозку, уражаються очі. Ефект від проведеного лікування є короткочасним. Відбувається інвалідизація людини.
Вірус Епштейна-Барр
Вірусом Епштейна-Барр інфікований практично кожен дорослий і кожна друга дитина. Але хвороба розвивається далеко не у всіх інфікованих. Це пояснюється міцним імунітетом. При хвороби Епштейна-Барр відбувається неконтрольована проліферація В-лімфоцитів. Щоб зупинити їх розмноження, на допомогу приходять Т-лімфоцити, які намагаються знищити уражені клітини. В результаті на місці їх боротьби утворюються хворобливі збільшені лімфовузли. Інтенсивність симптоматики посилюється, коли відбувається активізація ВІЛ-інфекції, що призводить до різкого ослаблення імунної системи. У цей період вірогідність зараження вірусними, грибковими та іншими патологіями істотно збільшується. Крім того, відбувається загострення хронічних захворювань і реактивація герперовіруса. Якщо вірус Епштейна-Барр вражає інфікованого ВІЛ на останній стадії (при СНІДі), то відбувається генералізація процесу, інфекція протікає у важкій формі. Розвиваються загрозливі для життя ускладнення:
- ниркова і печінкова недостатність;
- дихальна недостатність;
- міокардит.
Генералізована форма вірусу Епштейна-Барр пояснюється наявністю вірусу імунодефіциту. Вважається, що вірус Епштейна-Барр сприяє і розвитку пухлинних захворювань.
Інші типи герпесу
Вірус герпесу 6 типу виявляється переважно у ВІЛ-інфікованих. Хвороба проявляється у вигляді загальної слабкості, підвищення температури, збільшення і хворобливості лімфовузлів і появи плямистої висипки. Навіть при своєчасному лікуванні часто ефект від проведеного лікування мінімальний. Як ускладнення розвиваються пневмонії, менінгоенцефаліти.
Особливості та прогноз лікування
Лікування герпесвірусної інфекції призначається при великих ділянках ураження, при пошкодженні слизової очей і при ураженні внутрішніх органів. Призначаються протигерпетичні препарати (ацикловір, Валацикловір, Зовіракс). Для усунення або зменшення печіння і свербіння до лікування додаються десенсибілізуючі препарати (Парлазін, Супрастин, Цетиризин). Для зняття тривоги і занепокоєння і зменшення больового синдрому виправдано призначення заспокійливих препаратів і снодійних засобів. Особливістю лікування герпесу у пацієнтів, що мають 3 або 4 стадію ВІЛ, є призначення антиретровірусної терапії. Антиретровірусна терапія при імунодефіциті допомагає впоратися і з герпетичною інфекцією. Комплекс ліків впливає безпосередньо на вірус імунодефіциту, послаблюючи його. Найбільш відомі препарати — азидотимидин (Зидовудин), Фоскарнет. Але вартість препаратів висока, вони мають багато побічних ефектів, до них швидко розвивається звикання. Для підвищення імунітету призначаються інтерферони, цітомедіни. Прогноз при герпесвірусами у ВІЛ-інфікованих залежить від стадії основної патології. При 1 і 2 стадії ВІЛ-інфекції прогноз сприятливий. При 3 стадії — сумнівний. При 4 стадії (стадія СНІД) прогноз несприятливий.
Чи може герпес бути ознакою ВІЛ-інфекції
Ситуації, коли герпетична інфекція може бути ознакою ВІЛ:
- виявлення генітального герпесу, цитомегаловірусу або вірусу Епштейна-Барр;
- тривалий і важкий перебіг герпесу;
- ураження внутрішніх органів.
Стан імунітету грає важливу і основну роль в тривалості і тяжкості перебігу герпетичної інфекції.