Одне з небезпечних і поширених серед отоларінгологічних захворювань — гнійний отит у дитини.
Причини, симптоми і підходи до лікування є невідкладними з огляду на гострого болю і небезпеки подальших поразок. Розпізнати картину хвороби непросто, тому втручання лікаря строго обов’язково на перших етапах, не чекаючи перфорації в слуховий прохід.
- Що призводить до розвитку хвороби?
- Симптоматична картина
- Лікувальна тактика та профілактика
- Корисне відео про отиті у дітей
Що призводить до розвитку хвороби?
Від перших симптомів отиту до розвитку його в гнійну форму всього кілька кроків. Іноді досить 24 годин, коли він придбає небезпека. Найчастіше він виникає як наслідок перенесеного гострого вірусного або простудного захворювання, тривалого нежитю, ангіни, неправильної або недостатньої тактики лікування.
Гострий гнійний отит виникає через запалення середнього вуха під впливом проникнення інфекції з носових пазух всередину. В результаті може статися перфорація барабанної перетинки і в особливо важких випадках — привести до глухоти, що не піддається подальшому консервативного лікування, стане проблемою на все життя.
У деяких випадках хвороба виникає на тлі деформації слухових проходів вродженого характеру. Найчастіше — через авітамінозу і серйозних порушень роботи імунного статусу.
Симптоматична картина
У дітей на відміну від дорослих будова вуха трохи інше. Більш короткі шляхи дають можливість швидко проникнути інфекції. Виникнення отиту починається блискавично, найчастіше ввечері або вночі.
Гострий період супроводжується наступними симптомами:
- нежиттю;
- нестерпним болем у вусі;
- температурою.
Дитина виглядає млявим, блідим, безперестанку вередує або плаче. Шкіра бліда, може з’явитися посиніння носогубного трикутника через гіпоксії (нестачі кисню). Якщо промацати лімфатичні вузли, то помітно їх збільшення. Уважні батьки звернуть увагу, що дитина тре область вух, намагається лежати на боці, де більше болить. Прояви настільки сильні, що не дають малюкові заснути. Вона може бути періодичної або постійної, ниючий. У «СтреляющіеВ» вже з’являються на стадії гнійного процесу.
Виявити відокремлювану серозну рідину легко. Симптоми помітити просто: достатньо провести ватною паличкою по зовнішнього слухового проходу і помітити сліди жовтого або жовто-зеленого забарвлення з характерним гнійним запахом. Обсяг і кількість може бути різним у залежності від стану процесу, незважаючи на лікування.
Найкращий вихід — викликати невідкладну швидку допомогу. Тільки бригада фахівців медичного профілю зможе поставити діагноз. Незалежно від причини, такий отит повинен бути під суворим медичним наглядом.
Лікувальна тактика та профілактика
Лікування власними способами може лише завдати шкоди.
Без визначення точної картини гнійного отиту категорично заборонено, особливо під час гострого періоду:
- лити рідини або масло в вухо;
- нагрівати;
- розтирати;
- ставити компреси.
Всі процедури потрібно починати після призначень лікаря.
Він визначить стадію процесу і пропише ліки, виходячи зі свідчень, орієнтуючись на симптоми:
<!— ->
Гострий гнійний отит обумовлює лікування антибіотиками. Їх дозування, способи застосування розраховуються лікарем на підставі ваги дитини і його стану.
У самих крайніх випадках, коли можливий розвиток ускладнень аж до втрати слуху, малюка краще госпіталізувати. У лікарні нададуть більш професійну допомогу, швидко знімуть симптоми болю, що допоможе уникнути прориву гною в мозкові структури.
В обов’язковому порядку лікування треба продовжувати до повного одужання, щоб уникнути більш глибоких поразок. Воно триває в середньому тиждень, але вимагає спостереження для виключення рецидивів.
Після одужання, необхідні профілактичні огляди стану дитини у ЛОР-лікаря.
Один з підходів — регулярна гігієна вушної раковини, щоб уникнути скупчень сірки. Після хвороби В «гострий гнійний отітВ» треба постаратися максимально берегтися від застуд, вірусних інфекцій. Вуха треба додатково захищати і при перших симптомах звертатися за лікарською допомогою.