Гонорея горла виникає через ураження слизових оболонок ротової порожнини гонококком, який може викликати венеричне захворювання. Орофарингеальная гонорея розвивається найчастіше при оральних статевих контактах з людиною, хворим на гонорею. Недуга проявляється в розвитку нальоту жовтого кольору на слизових оболонках глотки. При появі симптоматики такого ураження хворому потрібно відразу звернутися за медичною допомогою, провести обстеження і почати лікування, інакше через швидке розмноження гонококка виникають серйозні ускладнення.
Причини виникнення захворювання
Ця хвороба з’являється при контактах людини з пацієнтом, зараженим гонококком:
Часто у людей від попадання гонокока в ротову порожнину розвивається гонорейний стоматит. Немовлята можуть заразитися ним від матері під час пологів. На слизових оболонках ротової порожнини розвивається наліт жовтого кольору, а потім починається виділення крові і гною.
Ознаки ураження горла гонококком
Фарингеальна гонорея (так лікарі називають клінічну форму гонореї, вражаючу глотку і горло хворого) проявляється через 4- 7 діб після моменту зараження людини гонококком. У деяких випадках недуга протікає приховано, нічим себе не проявляє.
Трипер (інша назва гонореї) при ураженні горловий частини гонококком викликає спочатку розвиток сухості в горлі, потім починається печіння, що переходить в сильний свербіж. Часто гонорею плутають з ознаками фарингіту або ангіни. Як виглядає гортанним область хворого при цих захворюваннях в порівнянні з ураженням трипером, можна побачити на фото.
Після того як відбувається посилення інтоксикації, у хворого починається лихоманка, а потім проявляються такі симптоми:
Разом з цим у пацієнта розвиваються ознаки стоматиту. На запалених ділянках глотки з’являється наліт білого або жовтого кольору, а потім на цих місцях починають з’являтися гнійні виразки.
Так як схожі ураження слизової оболонки ротової порожнини викликає гнійна ангіна, то для точного діагностування хвороби лікаря треба при первинному огляді пацієнта бути гранично уважним.
Під час гонококкового поразки наліт товщий, ніж при ангіні. При цьому він вражає не тільки мигдалини хворого, але переходить і на інші ділянки, наприклад, проявляється на мові, небі.
Так як гонокок розмножується досить швидко, а цей вид бактерій стійкий до багатьох препаратів, то важливо швидко поставити точний діагноз, почати курс терапії. Якщо цього не відбулося або діагноз поставлений невірно, то зараження може перейти на інші органи. Бактерії здатні дістатися до головного мозку пацієнта, що надзвичайно небезпечно для його життя. Запалення мозкових оболонок лікувати досить складно, так як гонококи можуть мати імунітет від різних антибактеріальних засобів.
Діагностика та диференціювання захворювань
Після зовнішнього огляду лікар бере мазок у хворого і відправляє на дослідження в лабораторію. Деяких пацієнтів можуть направити на обстеження статевих органів. Тоді у людини візьмуть мазки з прямої кишки, статевих органів, попросять здати аналіз сечі. При виявленні гонокока лікарі визначають вид бактерії, знаходять ефективний засіб для її знищення і починають лікувальний процес.
Для точної постановки діагнозу може знадобитися диференціальна діагностика, так як гонорея маскується під інші захворювання.
Щоб відрізнити її від застуди, треба звернути увагу на такі ознаки, як нежить або закладеність носа, які присутні при ГРВІ, але їх немає під час зараження гонореєю.
Грип від трипера відрізняється тим, що він вражає весь організм, а не тільки ротову порожнину. При тонзиліті спостерігається не тільки запалення на мигдалинах, але і висока температура, біль у горлі, нудота, нездужання загального характеру. У хворого пропадає апетит. Цих ознак немає при гонореї. Стафілококи дають запалення на горлі, загальне нездужання, висип по всьому тілу і гортані.
Курс терапії та профілактика хвороби
Лікування гонореї горла треба проводити комплексними методами. Для цього застосовуються ліки, які здатні знищити гонококковую паличку.
Найчастіше використовуються такі медикаменти, як:
- бициллин;
- бісептол;
- кетоцеф;
- пеніцилін;
- сульфадиметоксин;
- Цефтриаксон.
Але до цих препаратів у багатьох гонококів виробився імунітет, тому для знищення бактерій доводиться використовувати спеціальні вакцини, які підвищують імунітет самого пацієнта, а це сприяє успішному лікуванню зазначеними вище препаратами.
Можуть бути використані такі методи, як аутогемотерапия. При цьому способі проводиться внутрішньом’язове або підшкірне вливання пацієнту його власної крові, взятої з вени. Для прискорення одужання при цьому лікарі застосовують як стимулятори препарати:
- плазмол;
- спленін;
- трипсин;
- алое;
- ФіБС.
Разом з цим робляться полоскання горла різними трав’яними настоями кори дуба, шавлії, календули, ромашки, евкаліпта. Можуть застосовуватися препарати Хлоргексидин і Люголь.
Для боротьби з виразками і нальотом в ротовій порожнині вживаються різні загоюють мазі і антибактеріальні креми. Для зміцнення судин лікар може виписати хворому Курантил або Трентал. У деяких випадках доводиться використовувати антигістамінні медикаменти типу Тавегіл або Супрастин.
Для профілактики захворювання треба відмовитися від безладних статевих зв’язків, відмовлятися від статевих контактів, якщо у партнера є рани на геніталіях або в ротовій порожнині. Лікарі рекомендують застосовувати контрацептивні засоби, хоча вони не можуть забезпечити 100% гарантії від недуги. Тому, якщо після статевого акту через 3- 5 діб починає боліти горло, треба терміново звернутися за медичною допомогою.