Цитомегаловірусна інфекція — одне з найпоширеніших і в той же час маловивчених захворювань в світі. Про те, як передається цитомегаловірус, стало відомо лише в кінці XX століття, проте на сьогоднішній день виявлені всі можливі шляхи зараження ЦМВ. В ході досліджень було з’ясовано, що для людей з міцним здоров’ям і високим рівнем природного захисту організму вірус не становить серйозної небезпеки. 
Інфекція може викликати важкі ускладнення в тому випадку, якщо людина страждає імунодефіцитний стан, і в цій ситуації вкрай важливо знати все про способи зараження цитомегаловірусом і методах захисту від захворювання.
5 шляхів передачі інфекції
Цитомегалия була відкрита порівняно недавно — всього кілька десятиліть тому, і на сьогоднішній день точні механізми розвитку цього захворювання все ще не вивчені повністю. Проте відомо, що інфекція може передаватися від людини до людини практично всіма можливими шляхами:
повітряно-крапельним;- статевим;
- контактно-побутовим;
- трансфузійним;
- вертикальним (трансплацентарним).
Найбільш поширені шляхи передачі цитомегаловірусної інфекції — статевої і повітряно-крапельний. Як показують дослідження, вірус виявляється у всіх біологічних рідинах — слині, крові, сечі, спермі, вагінальних виділеннях, грудному молоці.
Однак при простому розмові на відстані інфікування зводиться до мінімуму, так як вірус не може довго виживати поза людським організмом і швидко гине, потрапляючи в зовнішнє середовище. З цієї ж причини не надто поширений і контактно-побутовий спосіб зараження, при якому інфекція потрапляє в організм людини при використанні одних і тих же предметів гігієни (рушники, зубні щітки) і столового приладдя спільно з хворим ЦМВ. 
Трансфузійної інфікування передбачає зараження при переливанні крові або пересадці внутрішніх органів. Як правило, цитомегаловірус передається цим шляхом досить рідко і лише в тих випадках, коли донор не пройшов повне обстеження. Дуже часто через кров заражаються наркомани, спільно використовують один і той же шприц для ін’єкцій.
Від матері до дитини
На окрему увагу заслуговує так званий вертикальний шлях передачі інфекції — від матері до дитини під час вагітності. Зараження цитомегаловірусом в період виношування плоду представляє особливу небезпеку: патогенні мікроорганізми легко долають плацентарний бар’єр і інфікують немовляти, викликаючи у нього різні відхилення в розвитку.
Крім того, патології можуть виникнути і в тому випадку, якщо під час вагітності інфекція загострюється, хоча ризик зараження дитини істотно нижче, ніж при первинному попаданні вірусів в організм матері.
Величезної шкоди завдає цитомегалия, що виникла на ранніх термінах вагітності, коли органи дитини ледь починають формуватися. Не меншу небезпеку становить захворювання і для новонародженого, якщо віруси передаються йому під час проходження по родових шляхах: воно може викликати у дитини важкі ускладнення зі здоров’ям. Велика ймовірність зараження ЦМВ при грудному вигодовуванні.
Уберегтися від зараження інфекцією дуже важко, але знизити ризик розвитку цитомегалии все ж можливо:
- суворо дотримуватись заходів особистої гігієни;
- утриматися від безладних статевих зв’язків.
Людям з імунодефіцитними станами слід регулярно проходити курси противірусної терапії, а жінкам, які планують завагітніти, потрібно обов’язково зробити аналізи на наявність антитіл до цитомегаловірусної інфекції в крові.
Загрузка...
