Альфа-адреноблокатори при простатиті часто використовують для підвищення ефективності терапії. Ці ліки є препаратами другої лінії. Хороших результатів лікування ними вдається домогтися у 48-80% пацієнтів з такою патологією.
Механізм дії на простату
Альфа-адреноблокатори сприяють кращому кровопостачанню тканин передміхурової залози. Ці препарати знижують зовнішній тиск на уретральний канал, усуваючи спазм його гладкої мускулатури в тій частині, де знаходиться простата, внаслідок чого поліпшується сечовипускання і сеча швидше виходить з сечового міхура. Встановлено, що лікування альфа-адреноблокаторами при запаленні простати зменшує ймовірність повторного виникнення цього захворювання.
Показання до застосування
Блокатори альфа-адренорецепторів використовуються для тривалої терапії підвищеного артеріального тиску. Вони з успіхом застосовуються для лікування чоловіків з хронічним простатитом, так як благотворно впливають на простату і потенцію.
Вони ефективні для лікування високого тиску при наявності таких хвороб, як:
атеросклероз судин ніг; - цукровий діабет;
- запалення передміхурової залози;
- еректильна дисфункція;
- обструктивні хвороби легенів.
Ці кошти прописують і курцям У «зі стажемВ».
Препарати, які стосуються до неселективних адреноблокаторам, використовують для терапії гіпертонічного кризу і його профілактики, при наявності пухлини надниркових залоз (феохромоцитома). Ці ліки призначають при одномоментному припиненні прийому клонідину, для запобігання швидкого і сильного підвищення тиску крові.
Препарати групи при лікуванні захворювання
До найбільш часто вживаним при простатиті адреноблокаторам відносяться кілька препаратів.
Тамсулозін
Препарат з ряду найефективніших селективних альфа-адреноблокаторів. Здатний вибірково блокувати постсинаптичні альфа-1-адренорецептори гладких м’язів уретри, передміхурової залози та шийки сечового міхура. Тонус гладких м’язів в зазначених областях в результаті цього знижується, і полегшується відтік сечі. Також зменшуються симптоми запального процесу і обструкції.
Лікувальна дія проявляється через 2 тижні з дня початку використання Тамсулозину. Він вважається одним з кращих альфа-адреноблокаторів при запаленні простати.
Це засіб не слід приймати чоловікам з підвищеною чутливістю до нього, при наявності зниженого тиску і при важких захворюваннях печінки.
Теразозин
Ці ліки з групи неселективних альфа-адреноблокаторів. В період лікування їм не виникає сильної тахікардії, як при лікуванні здебільшого коштів з цієї групи. Він також знижує тонус вен і тим самим знижує переднавантаження на серце. Теразозин приводить в норму сечовипускання, це благотворно впливає при запаленні простати. Препарат блокує гладеньких постсинаптические адренорецептори, в результаті цього знижується тонус уретри, і сеча легше відтікає.
Теразозин слід застосовувати безпосередньо перед сном, так як після прийому ліків необхідно перебувати в ліжку кілька годин.
Доксазозин
Тому Доксазозин є одним з препаратів з найсильнішим лікувальним впливом.
Тривалість терапії може визначити тільки лікар, тому що важливо врахувати, в якому стані знаходиться хворий, і звести до мінімуму можливі побічні ефекти.
Альфузозин
Є неселективним альфа-адреноблокатором, що застосовується при простатиті. Ліки ефективне, тому часто і з хорошим результатом застосовується поряд з іншими сучасними засобами. Дія препарату проявляється зниженням тиску в сечівнику, усуненням опору відтоку сечі і забезпеченням легкого сечовипускання.
Альфузозин не можна приймати разом з іншими ліками з групи альфа-адреноблокаторів, тому що це може спровокувати різке зниження тиску крові. Терапію Альфузозин слід починати з прийому на ніч.
Протипоказання
Альфа-адреноблокатори заборонено приймати при наступних станах:
- аортальнийстеноз;
- склероз церебральних артерій і коронарних судин;
- прискорене серцебиття (більше стосується неселективних препаратів);
- серцева недостатність;
- гіпертрофія шлуночків серця; В
- порок серця.
Під час вагітності та годування груддю лікування альфа-адреноблокаторами теж краще не проводити.
Доксазозин заборонено приймати при наявності важких печінкових захворювань.
З огляду на наявних небажаних побічних ефектів альфа-адреноблокатори починають приймати з малих доз. Лікувальна дія при довгому вживанні іноді йде на спад. В такому випадку фахівець для посилення гіпотензивної дії призначає інші засоби, наприклад тіазидні діуретики.
Не слід комбінувати альфа-адреноблокатори та блокатори повільних кальцієвих каналів (БМКК), тому-що це небезпечно виникненням ортостатичної гіпотонії.
При комбінованому застосуванні з папаверином, дибазолом, бензогексонієм, гуанетидином, Ангіотензінамід дію на зниження тиску стає більш вираженим.
Нерідко альфа-адреноблокатори застосовуються спільно з бета-блокаторами (крім діючих також і на альфа-рецептори). При цьому тиск крові знижується сильніше і усувається прискорене серцебиття (тахікардія).
Можливі побічні ефекти
Незважаючи на те що альфа-адреноблокатори надають виражений позитивний вплив при терапії сечостатевої системи, вони мають ряд побічних ефектів:
Колапс. Різка недостатність серцево-судинної системи. Це негативний вплив виражено у празозином і фентоламін. Препарати, що входять в список альфа-адреноблокаторів, може призначити тільки фахівець, тільки він здатний правильно підібрати дозу препарату. При цьому набагато знижується ймовірність появи побічних реакцій і істотно підвищуються шанси на прояв кращого лікувального впливу. Лікуючий лікар після обстеження пацієнта зможе встановити, чи буде користь, надана препаратом, більш високою, ніж можливі побічні ефекти.
Загрузка...
