Своєчасна діагностика уреаплазми має велике значення в установці правильного діагнозу і призначення ефективного лікування хвороби. Уреаплазма — бактерія з роду мікоплазм. У літературі їх описано приблизно 70 видів, однак не всі бактерії можуть прижитися в людському організмі. Здатність деяких видів мікоплазм розщеплювати сечовину з виділенням аміаку відрізняє їх від інших видів. Звідси назва — уреаплазма. 
Які симптоми говорять про інфекцію?
Уреаплазми відносяться до умовно патогенних бактерій, так як здатні завдавати шкоди організму тільки за певних умов:
- зниженні імунітету;
- переохолодженні;
- наявності інших інфекцій.
Передача інфекції побутовим шляхом виключена. Заразитися можна тільки при статевому контакті, а також під час пологів, коли дитина проходить по інфікованим каналах матері. Дівчатка заражаються частіше, ніж хлопчики. Випадки зараження уреаплазмами в побуті не описані. 
Розрізняють 2 стадії присутності уреаплазми в організмі — носійство і уреаплазмоз, коли бактерії викликають запалення в сечостатевій системі. Жінки найчастіше є носіями, захворювання протікає малосимптомний. Якщо на цій стадії не виявили інфекцію, то вона може проникнути в сечоводи і нирки, викликавши при цьому пієлонефрит.
У чоловіків симптоми уреаплазмоза проявляються раніше. З моменту зараження до появи перших ознак захворювання проходить 4- 10 днів. У цей період чоловік є носієм інфекції і здатна заразити статевих партнерів. Далі починаються слизові виділення і печіння в сечівнику. Через кілька днів неприємні відчуття можуть закінчитися, але це не означає, що в організмі немає інфекції. На цьому етапі слід здати аналізи і виявити збудника, так як захворювання може перейти в хронічну форму і згодом погано піддаватися лікуванню.
Симптомами уреаплазмоза у жінок є запалення матки і придатків. Слід припустити носійство уреаплазм при невиношуванні вагітності. Позаматкова вагітність також може бути наслідком хронічного уреаплазмоза. У важких випадках можливе ураження органів плоду.
При зниженні захисних сил організму і в стресових ситуаціях велика ймовірність гострого уретриту (часті хворобливі сечовипускання).
У чоловіків захворювання проявляється сверблячкою і виділеннями з уретри. Хвороба може зачіпати придаток яєчка. Нелікований уретрит призводить до розвитку простатиту і порушення сперматогенезу. Якщо в запальний процес залучені нирки, можливе утворення каменів.
До групи ризику відносяться молоді люди у віці від 14 до 29 років, тобто найбільш активний в сексуальному плані контингент. Крім уреаплазм в цій групі в 70% випадків діагностують наявність супутніх інфекцій:
- хламідій;
- мікоплазм;
- гарднерел;
- гонореї.
Діагностичні заходи
Жінкам слід звернутися за діагностикою до гінеколога, чоловікам — до уролога. При підозрі на наявність інфекції можливо самостійне звернення до платні лабораторії. Однак лікування призначає лікар за тим самим які лабораторним висновків.
Лабораторні методи діагностики уреаплазми:
Діагностика уреаплазми — процес простий. У жінок біологічний матеріал збирається з піхви, шийки матки, береться на аналіз ранкова сеча, яка пробула в сечовому міхурі не менше 5- 6 годин. Не допускається взяття мазків і зіскрібків в період менструації. Якщо пацієнтка приймала антибіотики перед взяттям аналізів, то від забору матеріалу слід утриматися приблизно на місяць. Слід уникати статевих контактів безпосередньо перед здачею аналізів. 
У чоловіків береться зішкріб зі стінок сечовипускального каналу — процедура неприємна, але і неболюча. Необхідно визначити кількість бактерій і ступінь поширення їх в організмі. Важливо до початку аналізу не мочитися 2- 3 години, виключити статеві контакти, не користуватися спеціальними гелями і антибактеріальними засобами (антибіотиками).
Профілактика уреаплазмоза
Головним в лікуванні уреаплазмоза є точна постановка діагнозу. До моменту виявлення інфекції в чоловічому або жіночому організмі небажано призначати антибактеріальну терапію, так як слід перевірити організм на чутливість до різних антибіотиків. В іншому випадку хвороба може затягнутися або перейти в приховану хронічну форму, вилікуватися від якої буде складно. Звичайний курс лікування займає 2- 3 тижні, в особливих випадках — кілька місяців. Комплекс заходів:
- антибактеріальна і иммунокоррегирующая терапія;
- фізіотерапія;
- Масаж простати.
Після лікування робиться контрольний аналіз, через місяць ще один. Тільки при відсутності інфекції протягом місяця можна судити про успіх лікування.
Профілактика уреаплазмоза у чоловіків полягає в упорядкуванні статевих контактів і особистої гігієни. Важливо інформувати своїх партнерів про наявність інфекції і разом проходити обстеження і лікування. В такому випадку можна уникнути повторних заражень і знизити лікарське навантаження на організм.
Загрузка...
