Дифузний ендометріоз матки — гінекологічне захворювання, яке є однією з головних причин безпліддя у жінок. Для сприятливого прогнозу і лікування необхідно вчасно виявити хворобу, чому допоможе знання її причин, симптомів і можливих наслідків. 
Причини розвитку захворювання
Дифузний ендометріоз, або аденоміоз, — одна з форм патологічного процесу, при якій відбувається доброякісне розростання м’язової тканини, за властивостями подібної шару, вистилає внутрішню порожнину матки.
Вперше це захворювання було діагностовано і описано ще в середині 19 століття, проте з тих пір вчені так і не змогли з’ясувати точну причину розвитку ендометріозу. За статистикою, раніше захворювання діагностували у жінок віку 30-50 років, проте в останні десятиліття воно фіксується і у пацієнток 20-25 років. В якості ймовірних причин хвороби висуваються різні теорії, але вони не знайшли підтвердження.
Сучасна медицина до причин і провокуючих чинників виникнення ендометріозу відносить наступні:
- явище ретроградної менструації, коли частина менструальної крові, що містить частинки ендометрія, потрапляє в глибину матки, в труби і навіть черевну порожнину; клітини закріплюються випадковим чином в нестандартному місці, де згодом розростається ендометрій;
- різні втручання в маткову порожнину під час аборту, при викидні, будь-які процедури і операції (лапароскопія, кесарів розтин, видалення поліпів та ін.), після яких залишаються рубці, і на їх місці починають розмножуватися клітини епітелію;
порушення в роботі ендокринної та імунної систем; - гормональні збої при функціонуванні різних залоз;
- психічні та фізичні навантаження, стресові ситуації;
- спадковий фактор.
Характерні симптоми
Відмітною ознакою, що утрудняє ранню діагностику захворювання, є безсимптомний період.
При подальшому розвитку дифузного ендометріозу можливі наступні симптоми:
- передменструальні і болю в період менструації;
- сильна кровотеча при місячних;
- болю в тазової області, які починаються за 1-2 дні і збільшуються до 3 дня місячних;
- мазня і кров’янисті виділення в період між менструаціями;
- відчуття дискомфорту і болю при статевому житті пов’язано з поширенням ураження на шийку матки;
довго не настає очікувана вагітність; - порушення місячного циклу — зустрічається частіше в ситуації, коли причиною захворювання є гормональні збої.
Виділяють осередкову форму дифузного ендометріозу, при якій патологічний процес розвивається нерівномірно. Утворюються невеликі осередки на тілі матки, проникаючі на деяку глибину.
Ступеня тяжкості захворювання
Розростання клітин ендометрія і їх поширення в тілі матки проходить поступово, виділяють 4 стадії розвитку ендометріозу :
У більшості пацієнток з 2 3 ступенем захворювання відбувається аденоміоз, тобто розростання клітин м’язової тканини навколо вогнищ ендометріозу. В ураженій сполучної тканини виникають крововиливи і набряклість, що може негативно позначитися в період вагітності.
Діагностика
Часто жінки звертаються до фахівця тільки при появі характерних болів і виділень в міжменструальний період. Крім зовнішнього огляду і пальпації, для постановки діагнозу необхідно пройти і інші обстеження:
- ультразвукове дослідження з використанням трансвагинальних датчиків, проведене на 23-25 дні місячного циклу, дозволяє визначити загальні ехографічні ознаки аденоміозу в 90% випадків: виявити збільшення переднезаднего розміру матки і ділянки з підвищеною ехогенності в міометрії;
проведення рентгенологічної гістеросальпінгографії, при якій видно збільшення площі порожнини, деформація і нерівні краї контуру, інформативність такого дослідження становить 85%; - магнітно-резонансна або комп’ютерна томографія;
- ендоскопічне дослідження матки, яке проводиться спеціальною камерою, введеної в піхву: при трансляції зображення на монітор гінеколог оглядає стінки, бере проби тканин.
Методи лікування
Лікар призначає медикаментозну терапію тільки при активній формі ендометріозу, яка проявляється болями і кровотечею. Лікування неактивній стадії хвороби може сприяти її розвитку і поширенню.
Головною складовою терапії є використання гормональних препаратів , За допомогою яких відбувається придушення вироблення естрогену, жіночих гормонів. Гінеколог для консервативної терапії застосовує дво- або трифазні контрацептиви. Часто у пацієнток спостерігаються і супутні захворювання ендокринної системи: діабет, ожиріння та інші, які необхідно коригувати паралельно.
Процес лікування завжди тривалий, проте він дає шанс на відновлення репродуктивної функції пацієнтки без застосування хірургічних методів. 
Під дією гормональних ліків у пацієнтки настає штучна менопауза на період до 6 місяців, під час якої припиняється аномальне зростання ендометрія. У цей період організм при підтримці різних медикаментів щодо посилення імунного захисту повинен сам впоратися з патологічним розростанням клітин в тканинах матки.
Переваги гормонального лікування:
- така терапія допомагає стабілізувати гормональний фон і підтримувати його під наглядом лікаря;
- тканини ендометрія підкоряються циклічності менструального циклу, перебуваючи в спокійному стані весь період і приходячи в активність на час місячних, тому зупинка цього процесу дозволяє ввести клітини в стан спокою;
- якщо форма хвороби неузловая, то організм справляється з вогнищами самостійно;
- якщо за півроку хвороба не проходить, то лікування продовжують більш тривалий термін, однак це збільшує ризик заподіяння шкоди жіночому організму, що знаходиться в репродуктивному віці.
Хворим на ендометріоз лікар призначає додаткові медикаментозні засоби:
для зняття болю використовується протизапальна терапія: нестероїдні препарати (Бруфен, Флугалін, Індометацин), спазмолітики і анальгетики (Баралгин, Но-шпа, анальгін і т.д.); - вітамін Е, Аскорбінову кислоту, Пікногенол і ін .;
- неврологічні прояви допомагають зняти седативні ліки;
- залізовмісні препарати.
Після закінчення курсу гормонотерапії менструації нормалізуються, болі знижуються, у більшості жінок репродуктивна функція відновлюється повністю.
Чим небезпечний недуга
Внутрішній дифузний ендометріоз може мати наслідки, небезпечні для жіночого організму.
Основна проблема — безпліддя і труднощі при зачатті і виношуванні дітей, які загрожують хворим в 60% випадків. Причиною є порушення в структурі слизової оболонки матки і неможливість закріплення заплідненої яйцеклітини на ній. В окремих випадках розрісся шар ендометрія може перекрити вхідний отвір в маткові труби, що заважає зачаттю.
Негативний вплив робить і порушення гормонального фону у пацієнтки, при якому овуляція часто не відбувається. Через освіти вузлів в тканинах тіла матки відбувається зміна її форми. У деяких випадках це призводить до утворення загину, що також перешкоджає зачаттю. 
При настанні вагітності у хворих на аденоміоз жінок часто трапляється викидень на ранньому терміні.
Інша небезпека для пацієнток з ендометріозом — розвиток анемії на тлі занадто рясних менструацій. Організм втрачає велику кількість заліза, що викликає зниження рівня гемоглобіну. При нормальних місячних жінка втрачає близько 80 мл крові, а при аденомиозе — набагато більше. Через брак заліза розвивається кисневе голодування, жінка відчуває хронічну втому.
У деяких випадках при ендометріозі можливо переродження міоми матки в ракові клітини, що загрожує хірургічною операцією з видалення органу.
Профілактика
Через те, що досі не виявлені причини розвитку внутрішнього дифузного ендометріозу, інструкцій щодо профілактики захворювання не існує.
Однак деякі заходи, які допоможуть зберегти здоров’я і запобігти хворобі, рекомендується приймати всім жінкам:
- уникати стресів, фізичних і нервових перевантажень;
- знижувати ймовірність виникнення запальних процесів і ситуація, при яких потрібно вишкрібання порожнини матки (Аборти, викидні і ін.);
- регулярно проходити гінекологічний огляд.
Успіх лікування залежить від того, наскільки рано виявлено захворювання і розпочато терапевтичний курс. У важких випадках, коли хвороба перейшла на пізню стадію, лікування можливе тільки хірургічним шляхом.
Загрузка...
