Як вилікувати хронічний бактеріальний вагіноз у жінок, може визначити гінеколог в залежності від симптомів і провокуючих чинників. Захворювання являє собою тривалий за течією процес, що супроводжується вагінальним дисбактеріозом. Хронічний вид патології характеризується порушенням мікрофлори піхви, при цьому кількість умовно-патогенних мікроорганізмів переважає над лактобактеріями.
Причини розвитку хронічного гарднереллеза
Причини виникнення хронічного гарднереллеза можуть бути різними, поява дисбактеріозу піхви обумовлено впливом ряду факторів, головні з яких:
- впровадження патогенної мікрофлори при статевому контакті;
- несприятлива екологічна обстановка;
- активне статеве життя з різними партнерами;
- неправильне харчування, відсутність у раціоні кисломолочних продуктів;
- лікування антибактеріальними препаратами;
застосування гелів і свічок під час статевого акту з метою контрацепції;- спринцювання;
- прийом гормональних контрацептивів;
- носіння тісної білизни з синтетичних тканин;
- використання прокладок з парфумерними ароматами;
- нерегулярна гігієна статевих органів;
- зниження імунітету;
- ендокринні порушення.
Ознаки хвороби
Симптоми, що характеризують хронічний гарднерельоз, такі:
густі білі виділення з запахом несвіжої риби;- свербіж і печіння в піхву;
- дискомфорт під час статевого акту;
- тягнуть болі внизу живота;
- неприємні відчуття, що виникають при сечовипусканні;
- почервоніння піхви.
Хронічний вид захворювання не доставляє особливих незручностей, але в міру зниження імунітету ознаки можуть ставати більш вираженими.
Діагностика
При підозрі на хронічний вид гарднереллеза гінеколог проводить забір мазка, за допомогою якого вдається виявити умовно-патогенну мікрофлору. Важливим є зміна рН, при збільшенні якої створюється сприятливе середовище для розмноження бактерій.
Наявність гарднерел в мазку не дає можливості поставити точний діагноз, т. К. Дані представники умовно-патогенної мікрофлори присутні і у здорових жінок. Лікар враховує співвідношення бактерій і лактобацил. При перевазі перших над другими призначаються додаткові аналізи:
ПЛР. Полімеразна ланцюгова реакція дозволяє виявити хламідії, трихомонади, гонококи та інші бактерії за допомогою дослідження ДНК патогена. Такий метод є достовірним і допомагає визначити супутню інфекцію. Лікар проводить зішкріб з шийки матки і цервікального каналу, коли присутній хронічний вид захворювання.
Як додатковий метод діагностики застосовують УЗД, що дозволяє визначити наявність запального процесу в яєчниках, сечовому міхурі і матці, що обумовлено запущеною формою захворювання.
Лікування хронічного бактеріального вагінозу
Хронічний вид захворювання піддається комплексному лікуванню. Для терапії використовують препарати для прийому всередину, а також свічки та мазі. Групи медикаментозних засобів, які призначають для лікування гарднереллеза:
Пребіотики: Ацилакт, Фермалак і ін. Такі препарати допомагають збільшити чисельність лактобацил не тільки в кишечнику, але і в піхві. Для цього призначають таблетки і свічки, які надають комплексну дію і усувають негативні наслідки після застосування антибіотиків.
При лікуванні хронічного гарднереллеза важливо дотримуватися дієти. Необхідно включити в меню якомога більше овочів, фруктів і кисломолочних продуктів. Слід відмовитися від алкоголю, кави і газованої води. Потрібно виключити жири і копченості. Рекомендується вживати більше свіжих соків.
Під час лікування важливо утриматися від статевого акту. При наявності супутньої інфекції потрібне проведення терапії в обох партнерів. Якщо присутній хронічний вид патології, то необхідно підмиватися не менше 2 разів на день, при цьому бажано використовувати відвар ромашки, який допоможе позбутися від неприємних відчуттів в піхву. Мило слід застосовувати обов’язково без ароматизаторів. Корисним буде господарське або дігтярне. Під час лікування забороняється використовувати щоденні прокладки.
Профілактика
Профілактика хронічного гарднереллеза зводиться до дотримання правил, головні з яких:
Можливі ускладнення
При несвоєчасному підході до лікування хронічний гарднерельоз нерідко дає ускладнення, головні з яких:
- виникнення ендоцервіциту;
- поширення запального процесу на яєчники;
- спайкові процеси в органах малого таза;
- приєднання інших видів патогенної мікрофлори;
- поява ерозії шийки матки.
Якщо крім гарднерел присутні трихомонади, хламідії, грибки та інші патогени, то зростає ризик розвитку циститу при хронічній формі захворювання.