В даний час ревакцинація гепатиту В вважається єдиним ефективним способом захисту від зараження. Більшості пацієнтів вона проводиться в дитинстві. Однак необхідність постановки щеплення може з’явитися і в дорослому віці. Згідно зі статистикою, молоді і зрілі люди хворіють вірусними гепатитами частіше, ніж діти. Пов’язано це з тим, що більшість дорослих відмовляється від щеплень. А адже після вакцинації захисні антитіла в організмі зберігаються всього 5 років.
Чим старша людина, тим важче у нього протікає захворювання. Що потрібно знати про ревакцинації, щоб не упустити терміни її проведення?
Навіщо потрібне щеплення
Деякі пацієнти вважають, що заразитися гепатитом В можна тільки в період відвідування дитячого садка або школи. Це не зовсім так. Ризик виникнення захворювання не знижується з віком. Способи зараження:
Люди, які не пройшли ревакцинацію, можуть заразитися побутовим шляхом.
Ризик зараження гепатитом при відвідуванні перукаря і косметолога вважається одним з найвищих. Після постановки щеплення він зводиться до мінімуму. Обов’язковою є ревакцинація медпрацівників і співробітників громадського харчування. Щеплення є важливим критерієм допуску до професійної діяльності.
Діючі в нашій країні схеми ревакцинації дорослих спрямовані на запобігання епідемії гепатиту В. Їх застосування дозволило значно знизити ризик масового зараження працездатного населення. Існує 2 схеми ревакцинації, що складаються з 3 або 4 ін’єкцій.
Чим відрізняються 2 види щеплень
Різниця між цими схемами полягає в тривалості. Обидва графіка створені для захисту від гепатиту В з урахуванням часу, потрібного для вироблення антитіл. Дані речовини починають з’являтися в організмі через 2 тижні після ін’єкції. Ревакцинація від гепатиту має початкову щабель, за яку приймається перше щеплення. Подальша черговість:
Поетапна схема вакцинації проти інфекції є найбільш ефективною і безпечною. Однак процес утворення антитіл в організмі досі залишається невивченим. Одні фахівці вважають, що це процес після ревакцинації займає 5 років. Згідно інших думок, після щеплення формується довічний імунітет. На практиці правими виявляються і ті і інші. Все залежить від індивідуальних особливостей організму пацієнта.
Особливу небезпеку становить проживання в осередках інфекції. Захиститися від зараження в такому випадку виявляється набагато складніше. Для вирішення цієї проблеми показана регулярна вакцинація, при якій щеплення ставляться не рідше 1 разу на 3 роки. При відсутності протипоказань може застосовуватися будь-яка з 2 схем.
В яких випадках щеплення ставити не можна?
Вакцинація, як і будь-яка інша медична процедура, має протипоказання і побічні дії, про які пацієнт повинен бути попереджений:
При проведенні ревакцинації гепатиту у дорослих потрібен постійний контроль стану здоров’я. Постановка щеплення може супроводжуватися появою больових відчуттів в місці ін’єкції, підвищенням температури, порушенням функцій травної системи, загальною слабкістю і зниженням апетиту.
Нерідко змінюється і емоційний стан пацієнта, він стає дратівливим і агресивним. Алергічні реакції в період ревакцинації виникають вкрай рідко, проте їх ознаки можуть виявлятися і в цілком здорової людини. Якщо після щеплення спостерігається різке погіршення стану здоров’я, а що з’явилися симптоми зберігаються протягом декількох днів, необхідно звернутися до лікаря.
Ревакцинація гепатиту не є обов’язковою, однак в даний час це єдиний ефективний спосіб захисту від зараження. Перед тим як буде поставлена щеплення, необхідно проконсультуватися з лікарем. Він допоможе спрогнозувати вплив вакцини на організм і уникнути виникнення негативних наслідків.
Як часто потрібно робити щеплення?
Правильне введення вакцини сприяють максимальному зниженню ризику зараження. Щеплення дорослим пацієнтам ставиться внутрішньом’язово. При підшкірному введенні ефективність препарату може знижуватися. Якщо в місці ін’єкції з’являється ущільнення, значить, вона була зроблена неправильно. Коли препарат рівномірно розподіляється по м’язі, він швидко потрапляє в кров і сприяє виробництву антитіл проти гепатиту. У США і деяких Європейських країнах вакцинація вважається неефективною, якщо засіб вводилося підшкірно. В такому випадку пацієнт змушений проходити її повторно. Через скільки років необхідна повторна ревакцинація ?
Необхідна імунний захист від інфекційних захворювань має на увазі наявність декількох факторів. Антитіла після щеплення присутні в організмі протягом 20 років. З урахуванням даних факторів ВООЗ рекомендує не здійснювати ревакцинацію працездатного населення занадто часто. Медпрацівникам рекомендується ставити щеплення раз в 7 років. Решта категорії пацієнтів рекомендується введення вакцини кожні 10- 15 років. при проходженні