Гіпертонічна енцефалопатія — що це таке? Захворювання являє собою ішемічне ураження головного мозку. Його розвитку сприяє порушення кровопостачання, розвивається при деформації церебральних судин. В результаті виникає ряд симптомів, ступінь вираженості яких залежить від обсягу та локалізації пошкоджених тканин.
Причини виникнення патології
Синдром гіпертонічної енцефалопатії — порушення функцій головного мозку, викликане запущеної гіпертензією. Основні причини виникнення захворювання: гіпертонічний криз , Загострення пієлонефриту. Більш небезпечною вважається енцефалопатія, при якій виникають значні когнітивні порушення, некроз великих обсягів тканин, ураження всіх органів і систем. На ранніх стадіях захворювання легко піддається терапії. 
Гостра гіпертонічна енцефалопатія, лікування якої не можна ігнорувати, розвивається під час кризу, рівень артеріального тиску може бути різним. Для гіпотоніків це 140/90 мм рт. ст., для гіпертоніків — 180-190 мм. рт. ст.
Клінічна картина захворювання
На ранніх стадіях з’являється біль в потилиці, інтенсивність якої поступово збільшується. Самопочуття пацієнта сильно погіршується. Нудота і блювання, що не пов’язані з харчуванням — поширені ознаки гіпертонічної енцефалопатії. На більш пізніх стадіях погіршується зір, порушується свідомість. Виявляються ознаки менингизма, не поєднуються з ураженням кори головного мозку. Виникають слабо виражені парези кінцівок. Більшість з перерахованих ознак схожі з проявами гіпертонічного кризу. При неправильному лікуванні розвивається ішемічне ураження. Гострий тип енцефалопатії вважається однією з причин виникнення інсульту.
Дисциркуляторна гіпертонічна енцефалопатія характеризується прогресуючим погіршенням стану судин з порушенням кровопостачання головного мозку. За статистикою подібні ознаки виявляються у 5% жителів нашої планети. Хвороба може приймати кілька форм: венозну, атеросклеротическую, гіпертонічну або змішану. Гіпертензивний тип є наслідком часто виникають кризів. Починається захворювання в ранньому віці, відрізняється стрімким розвитком і гострим перебігом. Основні його ознаки — часті зміни настрою, безпричинна ейфорія, загальмованість реакцій.
Гіпертензивна енцефалопатія протікає в 3 стадії:
Енцефалопатія супроводжується порушенням функцій ендокринної та серцево-судинної систем. Пацієнт відчуває панічні атаки і безпричинне хвилювання. Запаморочення пов’язано з ураженням вестибулярного апарату. Важким наслідком є кома. При відсутності лікування вона завершується летальним результатом. При гіпертонічній енцефалопатії симптоми можуть зникнути через кілька днів. Їх повторної появи сприяють стреси і підвищені розумові навантаження. Ці фактори призводять до спазму судин і підвищення артеріального тиску. Захворювання починає швидко розвиватися.
Всі пацієнти, які мають ознаки енцефалопатії, повинні обстежуватися у невролога. Лікар виявляє ранні симптоми патології, когнітивні порушення. При необхідності призначається консультація психолога, що дозволяє виключити розлади, які мають схожі прояви.
Діагностика починається з проведення загальних і біохімічного дослідження крові. Необхідно виключити цукровий діабет, анемію, інтоксикацію організму при захворюваннях печінки і нирок. Схожі з енцефалопатією симптоми може мати нейросифилис.
МРТ і КТ необхідні для виявлення вогнищ некрозу і атрофії мозкових тканин, зниження обсягу шлуночків, поглиблення звивин. ЕЕГ виявляє функціональні порушення. Для вимірювання внутрішньочерепного тиску виконується спинномозкова пункція. При порушенні кровообігу, мігрені, надниркових кризах і ураженні вестибулярного апарату потрібно диференціальна діагностика.
Терапевтичні заходи
Лікування вимагає екстрених заходів. Хворого поміщають в палату інтенсивної терапії. Лікарські препарати підбираються з урахуванням результатів діагностики. Лікування спрямоване на усунення причин виникнення захворювання: нормалізацію АТ, зняття спазмів судин. Використовується Диазоксид, що призводить до одужання в 80% випадків. Препарат знижує тиск через 5 хвилин після введення. Його дія триває 18 годин, після чого процедуру повторюють. Ліки не викликає сонливості, тому може застосовуватися пацієнтами, які виконують роботу, що вимагає високої концентрації уваги.
Дізоксід призначається в поєднанні з Фуросемідом, які мають виражену гіпотензивну дію. Внутрішньовенно або внутрішньом’язово вводиться Гидралазин, що утримує АТ в межах нормальних значень. Препарат має нетривалим ефектом. Замінником служить Нитропруссид натрію. Курс підтримуючої терапії включає застосування гангліоблокаторів (триметафан або Пентолініум). Використовують їх з особливою обережністю. При тривалому введенні препарати порушують функції травної і видільної систем. Протипоказані при вагітності і грудному вигодовуванні.
Для усунення симптомів енцефалопатії призначають знеболюючі і протисудомні засоби. Додатково застосовують ноотропи, відновлюють функції центральної нервової системи. Медикаментозне лікування доповнюють реабілітаційними заходами, правильним харчуванням, відмовою від шкідливих звичок. Інтелектуальну діяльність на час замінюють більш спокійними заняттями, наприклад, прогулянками на свіжому повітрі. Хворий повинен дотримуватися режиму дня, вести правильний спосіб життя.
Захворювання може розвинутися в будь-якому віці. Не варто чекати появи симптомів, необхідно своєчасно лікувати гіпертонію і проходити обстеження у невролога. Це виключить необхідність тривалого лікування та запобігти інвалідність.
Загрузка...
