Що таке одонтогенний сепсис після видалення зуба

 
На жаль, бувають випадки, коли хворого зуба вже не можна допомогти шляхом пломбування або іншими способами, єдиним виходом позбутися від хворобливих відчуттів стає видалення. Але перш ніж зважитися на цю вимушену процедуру необхідно ознайомитися з можливими наслідками і ускладненнями, для того щоб запобігти їх наступ. Адже, здавалося б, стандартне видалення зуба — це ніщо інше, як хірургічне втручання. А будь-яка операція має на увазі під собою деякі ризики і наслідки для здоров’я людини, одним з найнебезпечніших ускладнень після видалення зуба може стати одонтогенний сепсис. Про нього і поговоримо в даній статті, розповімо, чим небезпечна патологія, які її перші симптоми і заходи профілактики? А також перерахуємо всі способи лікування вищевказаного захворювання.

Загальні поняття

Нагадаємо, що зазвичай під сепсисом мають на увазі зараження крові, яке провокують три основних патогенних мікроорганізму:

  • кишкова паличка;
  • стрептокок;
  • стафілокок.

Рідше сепсис можуть спровокувати клебсієлла, сальмонела та інші гноєродниє мікроорганізми, також відзначаються випадки, коли зараження в крові викликали відразу кілька небезпечних збудників.
Що таке одонтогенний сепсис після видалення зуба
Сепсис — важке інфекційне захворювання, що характеризується розмноженням вищевказаних патогенних організмів в крові людини, і являє собою одиничний вогнище запалення, в якому і накопичується весь гній. Власне, саме поняття сепсис з грецького і перекладається, як гниття. Особливість одонтогенного сепсису полягає в тому, що зараження відбувається через тверді тканини зуба або в місці скріплення зуба з яснами.
Діагностувати запалення вкрай важко, тому що навіть загальний аналіз крові практично не дає повного уявлення розвитку захворювання, найбільш яскраві симптоми проявляються вже на більш пізніх стадіях, і, відповідно, лікування гнійного процесу часто затягується. Та все це відносить дане захворювання до розряду смертельно небезпечних і важко виліковних.

Стадії сепсису

Фахівці поділяють зазначене захворювання по тривалості. До основних стадій розвитку відносяться:

  • рання стадія характеризується періодом перших двох тижнів після зараження;
  • пізня стадія зазвичай розвивається через 14-15 днів після виявлення інфекції, що спровокувала зараження;
  • блискавична стадія — найнебезпечніша, тому що збудник в найкоротші терміни перекидається з первинного вогнища зараження на інші органи пацієнти, а в крові відразу ж підвищується концентрація Кое (колонієутворюючих одиниць).

При останній стадії перебігу захворювання перші ознаки проявляються вже через 2-3 дні від моменту зараження інфекцією. У разі хронічної стадії розвитку хвороби симптоматика спостерігається невиражена, захворювання набуває уповільнений характер, сепсис може розвиватися місяцями. При цьому у пацієнта відзначається помутніння свідомості, гарячковий стан, різкі скачки температури, а кількість лейкоцитів в крові хворого зростає з кожним днем.
Також окремо виділяється рецидивний сепсис, його протягом відбувається в період більше півроку, причому стадія запалення змінюється стадією ремісії. Можна відзначити таке поняття, як хрониосепсис, тривалість захворювання складає більше року, характеризується появою первинного вогнища запалення, який довгий час не піддається лікуванню.

Особливості одонтогенного виду сепсису

Вищевказане зараження володіє деякими особливостями, внаслідок яких захворювання складно піддається діагностиці та лікуванню:

  • Незважаючи на те, який збудник викликав сепсис, захворювання завжди протікає однаково, не має особливостей в проявах, що відносяться до певного патогену.
  • Хоч би яким ні імунітет пацієнта, боротися з вказаним захворюванням він не в силах. Зараження в крові людська імунна система здолати не може. Саме тому процес лікування складний і тривалий, нерідко відзначаються випадки летального результату.
  • Після перенесеного сепсису не його не виробляється імунітет.
  • Причини і симптоми хвороби

    Основною причиною є перераховані вище мікроорганізму, також розвиток захворювання можуть спровокувати токсини або продукти розпаду деяких видів білків тканин. Зараження може статися у разі, якщо стоматологічний процес не був стерильним, або пацієнт знехтував основним правилами гігієни після хірургічних втручань. Перші ознаки зараження після видалення хворого зуба полягають в різкому стрибку температури.

    Сепсис в ротовій порожнині характеризуються тими ж ознаками, як і інші види сепсису. Основні симптоми хвороби:

    • хронічна слабкість, постійне відчуття втоми;
    • постійне бажання спати;
    • лімфоцитоз;
    • підвищені лейкоцити в крові;
    • високі рівень ШОЕ;
    • різкі скачки температури тіла, причому не тільки надмірно висока, але може бути і надмірно низької;
    • часто спостерігається тахікардія, реєструється різке падіння артеріального тиску;
    • пацієнт нерідко страждає мігренню або від зубного болю в районі видаленого зуба;
    • відсутній апетит;
    • у важкій формі часто спостерігається сильна пітливість, особливо в нічний час (холодний і липкий піт);
    • наявність вогнища запалення, при здачі проб якого виявлено сепсис;
    • при ускладненнях сепсис починає вражати центрально-нервову систему, аж до галюцинацій і летаргічного стану.

    Якщо більшість видів сепсису за тривалістю перебігу розвиваються за кілька годин, то одонтогенний вид зараження характеризується тривалістю перебігу. Із зазначеної причини фахівці відносять ротової сепсис до хронічних запальних процесів.

    Лікування

    Якщо були помічені перші прояви одонтогенного сепсису, необхідно в негайному порядку звернутися за медичною допомогою, т.к зараження є виключно смертельну небезпеку.

    Дане захворювання лікується в умовах стаціонару.

    Якими мають бути дії лікаря при зверненні до нього пацієнта:

    • по-перше, знайти В «Воротан», через які відбулося зараження;
    • далі необхідно позбутися від гною, запобігти його застрой у вогнищі запалення, зазвичай проводиться відтік гнійної рідини шляхом дренування;
    • після лікарем призначається курс лікування, в нього входять препарати, спрямовані на боротьбу зі збудниками сепсису, частіше за все це антибіотики широкого спектру дії;
    • нерідко пацієнту призначається переливання крові;
    • весь курс терапії відбувається під суворим контролем лікаря, який спостерігає динаміку запального процесу, і в ході може коригувати призначене лікування;
    • часто хворому також проводять імунотерапію;
    • також пацієнтам із зараженням крові показано дезінтоксикаційна процедура шляхом переливання спеціальних рідин;
    • лікар обов’язково стежити за роботою інших внутрішніх органів хворого (печінка, нирки, серце).

    Найчастіше, щоб запобігти одонтогенний сепсис, лікар видаляє хворому зубної кишеню.
    Сепсис піддається лікуванню, але медична статистика невблаганна: приблизно 16% пацієнтів із зараженням крові вмирають, в більшості випадків хворий помирає від інфекційно-токсичного шоку, або від серцевої або ниркової недостатності, що розвивається на тлі хвороби.
    Що стосується профілактики ротового сепсису, то після процедури видалення зуба необхідно отримати повну консультацію у стоматолога з питання гігієни ротової порожнини. Потрібно ретельно стежити за станом порожнини рота і частіше звертатися з фахівцям для профілактичних оглядів. Пам’ятайте, що найбільший відсоток лікування від сепсису реєструється у пацієнтів, які звернулися при перших же ознаках

    1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (Поки оцінок немає)
    Загрузка...
    Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
    Добавить комментарий

    ;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

    Adblock detector