Патологія пухлинного характеру, що вражає лімфатичну систему з її вузлами і судинами. Головне питання, яке хвилює пацієнтів з лімфомою Ходжкіна, — скільки живуть з даним захворюванням? Патологію відносять до числа злоякісних, при яких відбувається постійне ділення уражених клітин. Нові клітинні освіти провокують збої у функціонуванні лімфовузлів і всієї соматичної системи.
При виявленні захворювання на початковому етапі поразки вузлів до початку міграції мутованих клітин по організму ймовірність успішного лікування і виживання пацієнта досить висока. Патологія розвивається повільно, з виникненням специфічних симптомів. Завдяки своєчасно розпочатому лікуванню при лімфогранулематозі прогноз більш ніж позитивний для 9 з 10 пацієнтів. Якщо ж вчасно виявити захворювання не вдалося, то на тривалу стійку ремісію можуть сподіватися лише 7 осіб з 10.
Причини захворювання
Патологія відрізняється від інших злоякісних поразок лімфовузлів наявністю в них змінених і особливих багатоядерних клітин. Їх називають клітинами Штернберга і Ходжкіна. Причини їх появи в організми досі точно не встановлені. Сучасна медицина лише висуває версії, але спростувати або підтвердити їх вона не в змозі. 
Єдиним доведеним фактом є розвиток захворювання в результаті ураження вірусом Епштейна-Барр. Інфекція була виявлена в багатоядерних клітинах новоутворення. Її вплив сприяє активному клонування змінених клітин, що призводить до їх переродження в пухлинні.
Багато вчених схиляються до версії генної схильності до розвитку патології. Припущення підкріплюється частими випадками виявлення захворювання у близнюків. Але роботи по визначенню конкретного гена, що запускає хвороба Ходжкіна, не принесли позитивних результатів.
Розглядаються й інші можливі причини патології:
Зі списку була викреслена тільки версія про сімейної схильності до захворювання. Але при цьому питання про розвиток патології відразу в обох однояйцевих близнюків залишається непоясненим.
Види і форми захворювання
Крім класичної форми, описаної Ходжкіна, сучасна медицина виділяє ще кілька видів захворювання:
Для уточнення особливостей розвитку лімфоми Ходжкіна фахівець, грунтуючись на суб’єктивних ознаках захворювання, обов’язково призначає пацієнтові ряд додаткових інструментальних і лабораторних досліджень. З їх допомогою вдається визначити специфіку розвитку патології.
Поставити при хворобі Ходжкіна прогноз, призначити терапію фахівець може тільки після визначення гістологічної будови новоутворення. Ефективність лікування і виживання хворих багато в чому залежить від стадії патології.
Стадії патології
При лімфомі Ходжкіна розподіл на стадії прийнято проводити, грунтуючись на важкості перебігу хвороби і широти зони поширення пухлинних клітин. Всього існує 4 стадії:
Виживання пацієнтів залежить те широти поширення пухлинних клітин. Чим менше ураження організму, тим вище шанс на успішне лікування.
Симптоматика захворювання
Довгий час пацієнт може жити, не підозрюючи у себе лімфоми Ходжкіна. Але увагу до різних змін в своєму організмі дозволяє помітити симптоми патології до її переходу в третю або четверту стадію. Специфічною ознакою розвитку лімфоми Ходжкіна вважається лімфоденопатія. В цьому випадку у хворого починається посилений ріст лімфовузлів на фоні нормального самопочуття. Першими змінюються підщелепні лімфовузли, потім пахові і пахвові. Якщо вони стали щільними і еластичними без тканинних спайок, придбали рухливість, але залишилися безболісними, рекомендується негайно звернутися за медичною допомогою.
Патологічний зростання негативно позначається на функціонуванні всіх прилеглих до лімфовузлів органів і тканин, що призводить до появи симптомів у вигляді:
Подальший ріст пухлини провокує все більш серйозне здавлювання оточуючих тканин. До загальних симптомів приєднуються і специфічні.
Симптоматика ураження органів
Активне утворення гранульом і пухлин призводить до серйозного ураження організму. У хворого може спостерігатися:
Системний характер ураження може видавати себе тривалої температурою, що супроводжується ознобом і болем. При цьому спостерігається рясне потовиділення при різкому повернення температури в норму. Її підвищення спостерігається періодично. Виснажена імунна система виявляється не в змозі боротися з втомою, стресом. У пацієнта спостерігається сонливість, слабкість, зниження концентрації.
На пізніх стадіях лімфоми в результаті функціональної недостатності внутрішніх органів відбувається стрімка втрата ваги і м’язової маси. Виснаження імунітету робить організм уразливим перед атаками різних інфекцій. Якщо пацієнту призначено хіміотерапевтичне або радіотерапевтичне лікування, то ймовірність частих інфекційних захворювань багаторазово підвищується.
Прогноз при лімфомі Ходжкіна
Виживання при наявності захворювання залежить від його виду, стадії і ймовірність рецидиву. Абсолютна більшість пацієнтів, які пройшли курс терапії, змогли повністю подолати патологію і домогтися стійкої ремісії. Подібний результат спостерігається в 90% випадків при лікуванні лімфоми 1 і 2 стадії. При цьому використовується комплексний підхід, що включає радіотерапію або хіміотерапію. Лікування, розпочате на 3 або 4 стадії, забезпечує тривалу ремісію в 75% випадків.
На ефективності лікування позначається наявність супутніх захворювань. Часто їх присутність обмежує можливість застосування деяких протиракових препаратів.
У випадках коли симптоми захворювання проявилися тільки після його переходу в 4 стадію, лікування може виявитися неефективним. Прогноз робиться на підставі клінічної картини і виду патології. Неефективність терапії і летальний результат спостерігаються лише в одиничних випадках.
Для своєчасного лікування лімфоми Ходжкіна рекомендується не відмовлятися від профілактичного медичного обстеження, проведеного 1 раз в рік. Захворювання на перших етапах протікає безсимптомно, що дозволяє йому залишатися непоміченим тривалий час. Щоб уникнути розвитку важких порушень в організмі, викликаних зростанням лімфовузлів, рекомендується не ігнорувати поява перших ознак ослаблення імунітету і вчасно звертатися за медичною допомогою.
Загрузка...
