Одним з характерних проявів такого захворювання, як пневмонія, вважає виражена задишка. При ній пацієнтові не вистачає повітря в спокійному стані, що призводить певні незручності. Задишка при пневмонії підвищує небезпеку розвитку гострої дихальної недостатності, що здатне привести до летального результату.
Типи дихання і їх прояв
Задишка при сильному запаленні легенів проявляється у відчутті дихального дискомфорту, який супроводжується нестачею повітря. У першій час проблеми з нормальним диханням виникають лише при фізичній активності, але в подальшому — і в стані спокою.
Фахівці виділяють певні види задишки:
- дихання при пневмонії стає досить жорстким і ускладнюється лише після механічної напруги:
- задишка турбує навіть при незначному м’язовому напрузі;
- нестача повітря спостерігається навіть в стані спокою.
В окремих ситуаціях при такій патології у пацієнта виникає дихальна недостатність, при якій порушується процес постачання клітин і тканин необхідним рівнем кисню. При такому патологічному стані сильно погіршуються компенсаторні механізми.
Хрипи при пневмонії
Фахівці виділяють деякі різновиди хрипів, які можуть спостерігатися при захворюванні легенів:
Задишка
При запаленні легенів можуть виникати такі види задишки:
- инспираторная — з’являється у пацієнта в тому випадку, якщо у нього порушений лише вдих кисню в легені;
- експіраторная — виникає через труднощів видиху з легких;
- гипоксическая характеризується нормальною циркуляцією повітря, ніг при цьому відзначаються збої з кисневим обміном;
- гиперкапническая задишка супроводжується появою проблем з вентиляцією повітря.
Медична практика показує, що найчастіше у пацієнтів з пневмонією зустрічається задишка в змішаній формі, що поєднує в собі всі види.
Дихальна недостатність при запаленні легенів
Тяжкість патології визначається наявністю і ступенем вираженості синдромів, які ускладнюють її перебіг. Визначають наступні ступені дихальної недостатності:
- 1 ступінь. Періоральний ціаноз і задишка мучать пацієнта не постійно, посилюються при фізичній активності і пропадають при інгаляції 40-50% кисню.
- 2 ступінь. Весь час мучить задишка, акроціаноз і періоральний ціаноз. У пацієнта з’являються скарги на підвищену блідість і тахікардію, яка не пропадає при диханні 40-50% кисню. Крім цього, мляве стан періодично змінюється збудженням.
- 3 ступінь. Відзначається різка задишка і можлива поява парадоксального дихання. У людини відзначається мармуровість шкірних покривів, сильна блідість і липкий піт.
Основною причиною розвитку серцевої недостатності служить централізація кровообігу і токсичне ураження міокарда.
Що робити, якщо важко дихати
При гострої дихальної недостатності і її наростанні потрібно госпіталізувати його до медичного закладу. В першу чергу, проводиться оксигенотерапія, тобто подається 40% зволоженого кисню через лицьову маску.
Найкраще розташувати пацієнта в положенні напівсидячи або напівлежачи, але можна вибрати правильну позицію, тобто на животі. При вираженій дихальній недостатності гострої форми слід скористатися респіраторної підтримкою. Вентиляція легенів проводиться із застосуванням лицьової маски, і апарат допомагає дихальних м’язів робити вдих і видих. При повній або допоміжної вентиляції показана інтубація трахеї, а процес дихання відбувається через ендотрахеальну трубку.
Лікування пневмонії передбачає обов’язковий прийом антибіотиків, муколітиків і вітамінів з дотриманням постільного режиму.
Муколітичні засоби
При лікуванні пневмонії оптимальним варіантом є застосування муколітичних або секретолітичними препаратів. Вони надають активний вплив на гель-фазу бронхіального секрету і прискорюють розрідження мокротиння.
Найбільш ефективними і дієвими препаратами цієї групи вважаються:
- бромгексин;
- Амброксол;
- ацетилцистеїн;
- Карбоцістеін.
Окремі медикаменти мають кілька форм випуску, що дозволяє доставити їх в організм хворого різними способами. Лікарські засоби випускаються у формі сиропів, таблеток і капсул для прийому всередину. У їх складі можуть бути присутні компоненти рослинного і синтетичного походження. Приймати муколітики необхідно протягом 1-2 тижнів, а дозування призначає лікар після проведення огляду, пальпації і перкусії.
Препарати для інгаляцій
Інгаляції в домашніх умовах при пневмонії вимагають від пацієнта правильного дихання, що дозволяє лікарського препарату потрапити до вогнища запалення і на слизову оболонку. Фахівці рекомендують при такій патології користуватися небулайзерами, завдяки яким відбувається максимально точне розпилювання медикаменту.
Ефективним протизапальну та протимікробну ефектом володіє готовий аерозоль Биопарокс, в якому активним компонентом є фузафунгин. Для інгаляцій при пневмонії можна використовувати такі спеціальні розчини, як Диоксидин, Гентамицин і Ротокан. Прискорити розрідження мокроти і поліпшити функціонування миготливого епітелію вдається за допомогою Лазолван, який вважається стимулятором моторної функції дихальних шляхів. 
Пневмонія є складним і небезпечним захворюванням, яке при відсутності лікування може закінчитися небезпечними ускладненнями. Важливо не пропустити характерні симптоми запального процесу в легенях і якомога раніше приступити до ефективної терапії.
Загрузка...
