Алергічний дерматит у дітей (лікування і сімптомип)

Алергічний дерматит у дітей виникає в результаті впливу на шкіру алергенів. Запальні процеси з’являються при частому і тривалому контакті з дратівливими речовинами — синтетичними матеріалами, гігієнічної косметикою, рослинами і т.д. Прояв алергічної реакції свідчить про підвищення чутливості (сенсибілізації) організму до алергенів. На хвороба вказують папули, набряклість, почервоніння, лущення шкіри в місцях, які контактували з дратівливими речовинами.

Механізм розвитку запалення

Алергічний дерматит — група захворювань, що супроводжуються запаленням шкірних покривів, викликаним алергічними реакціями на дію подразників. Багато батьків плутають захворювання з пітніцьою, діатезом і звичайним роздратуванням. Насправді алергічний дерматит у дитини має серйозні відмінності від цих захворювань і вимагає своєчасного лікування. Недостатність функцій травної системи, порушення в роботі печінки і незрілість імунної системи — Основною причиною хвороби. Відразу після появи на світло дитячий організм піддається атакам великої кількості алергенів. Імунна система розпізнає їх як чужорідних агентів і починає виробляти до подразників антигени. При повторному проникненні подразнюючих речовин в організм виникають алергічні реакції. Дуже часто захворювання розвивається у дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні. Неадекватні реакції імунітету провокують запалення, почервоніння і набряк шкіри. До факторів, що підвищує ризик виникнення хвороби, відносяться:

• гастрит;
• ентероколіт;
• захворювання шлунково-кишкового тракту;
• глистяні інвазії;
• дисбактеріоз;
• атрофія епідермісу;
• гіпергідроз;
• нераціональне харчування;
• носіння синтетичного одягу;
• бактеріальні інфекції ЛОР-органів;
• хронічні запалення в шкірі.

Алергічні реакції розвиваються за стандартною схемою. Дитина знаходиться в постійній взаємодії з подразником, який негативно впливає на стан шкіри. Поступово на тілі з’являється висип, що локалізується в місцях безпосереднього контакту з алергеном. До числа потенційних і найбільш ймовірних подразників, що провокують алергічні реакції, відносяться:

• гігієнічна косметика;
• цитрусові;
• шерсть тварин;
• лакофарбові вироби;
• ліки;
• синтетичний одяг;
• полімерні матеріали;
• кімнатні рослини.

Важливе значення в розвитку хвороби має спадковий фактор. Якщо жоден з батьків не страждав дерматитом, ймовірність його появи у дитини складе всього 10%. Але якщо мати або батько стикалися з захворюванням, ризик його розвитку у немовляти зросте до 80%.

Види і симптоми алергічного дерматиту

Алергічне запалення шкіри зустрічається у пацієнтів будь-якого віку. При алергічний дерматит головний симптом — висип. Вірогідність його виникнення багато в чому залежить від ступеня сенсибілізації (чутливості) організму і наявності аутоімунних порушень. Хвороба має кілька характерних особливостей:

• уповільнена реакція — запалення виникає через якийсь час після контакту з алергеном;
• чітка специфічність — реакції виникають тільки на певні подразники, по відношенню до яких організм має підвищену чутливість.

Алергічний дерматит у новонароджених виникає у відповідь на вплив індивідуальних алергенів — побутової хімії, харчових продуктів, косметики. Найчастіше він діагностується у дітей, які страждають кропив’янкою, діатезом, сінну лихоманку. Щоб зрозуміти, як виглядає захворювання, потрібно розібратися в його різновидах. Залежно від подразнюючих речовин, в дерматології виділяють такі види дерматиту:

• Контактний — самий распространеннийВ тип хвороби, що виникає в результаті безпосереднього контакту з алергенами. При первинному взаємодії з подразником настає сенсібілізаціонного фаза. У цей період організм виробляє антитіла до дратівливим речовин і при повторному їх проникненні реагує запаленням. Контактний дерматит у дітей провокується харчовими добавками, косметичними засобами, порошками для одягу, біжутерією і т.д.
• Фотодерматит — запалення шкірних покривів, викликане підвищеною чутливістю до сонячного світла. Тривалий прийом сонячних ванн викликає свербіж, лущення, утворення бульбашкового висипу на тілі.
• Токсикодермія — алергічна реакція на алергени, що проникають всередину шкіри гематогенним шляхом, тобто з потоком крові. Хвороба виникає внаслідок попадання подразнюючих речовин через травний тракт, дихальні шляхи і ін’єкції. У дітей до року токсикодермия найчастіше виникає на тлі прийому лікарських препаратів — антибіотиків, анестетиків.
• Нейродерміт — хронічне захворювання, що виникає у дітей з генетичною схильністю до алергії. Характеризується ураженням шкірних покривів екссудативними висипаннями, то естьВ заповненими рідиною бульбашками. Хвороба часто супроводжується сильним свербінням і лущенням, які практично зникають в теплу пору року.

Зміни на шкірі локалізуються в місцях її безпосереднього контакту з дратівливими речовинами. До типових проявів захворювання відносять:

• почервоніння на обличчі або тілі;
• дрібні бульбашкові освіти;
• мокнутіє після розтину бульбашок;
• безперервний свербіж;
• лущення і роздратування шкіри.

При хронічному перебігу хвороби з’являється почервоніння, спостерігається потовщення, зміна малюнка та порушення кольору шкірних покривів. У разі сильної сенсибілізації дитячого організму відбувається дисемінація (генералізація) запальних реакцій з поширенням висипу по всьому тілу.

Небезпека для здоров’я

Гострий дерматит у немовляти і дітей старшого віку може перейти в хронічну форму і спровокувати серйозні ускладнення. Запальні процеси в шкірі порушують її бар’єрну функцію, що створює сприятливі умови для розвитку вторинних інфекцій. При розтині бульбашок збільшується ризик інфікування тканин хвороботворними бактеріями і розвитку стрептодермії. У дітей з важкими формами токсико-алергічного дерматиту можуть статися порушення діяльності нирок, серця, печінки і легенів. Виникаючі на шкірі гнійники і ерозійні освіти можуть залишати рубці. Тому висипання на обличчі потрібно обробляти антисептиками, які перешкоджають проникненню в організм інфекційних агентів. У пацієнтів з тяжкою формою токсикодермії часто порушується діяльність легенів, нирок, серця і печінки.

Як лікувати алергічний дерматит у дитини

Основною умовою успішної терапії є усунення подразників, які викликали алергічну реакцію. У періоди загострення хвороби використовуються антигістамінні і кортикостероїдні препарати. Особливе значення в лікуванні захворювання має раціональне харчування, дотримання певних правил в побуті та при догляді за шкірою.

Харчування

При відсутності серйозних ускладнень лікування алергічного дерматиту у дітей проводиться в амбулаторних умовах. Дотримання гіпоалергенної дієти благотворно впливає на функціонування життєво важливих органів і роботу імунної системи. Якщо хвороба у новонародженого викликана непереносимістю коров’ячого молока, його переводять на вигодовування спеціальними сумішами. Певні правила харчування повинні дотримуватися матері в період лактації. З раціону слід виключити алергенні продукти:

• шоколад;
• мед;
• цитрусові;
• грецькі горіхи;
• борошняні вироби;
• курячі яйця;
• консервацію; 
• полуницю;
• дріжджове тісто;
• гострі приправи.

До найбільш ймовірних джерел алергії відносяться манна каша і глютеносодержащіе продукти — майонез, чіпси, солодка випічка, соя, крабові палички, висівки. При введенні в раціон грудничка прикорму бажано використовувати овочеві пюре з цвітної капусти і кабачків.

Одяг

Носіння одягу з синтетичних матеріалів призводить до посилення пітливості, що збільшує ймовірність появи дерматиту. Щоб захистити дитячий організм від контакту з алергенами, рекомендується використовувати речі тільки з натуральних матеріалів — джут, бавовна, льон. Активні ігри на вулиці неминуче призводять до посилення пітливості, тому після прогулянки слід обмивати дитини і міняти натільну білизну. Новонародженим бажано підбирати сорочечки та повзунки без текстильних барвників, так якв вони теж можуть стати джерелом алергії.

Домашня обстановка

При діагностуванні дерматиту потрібно прибрати з дитячої кімнати всі речі і предмети, які можуть спровокувати алергічну реакцію:

• м’які іграшки;
• ковролін і килими;
• книжки;
• кімнатні рослини.

Слід прибрати із зони доступу дитини побутову хімію, духи, декоративну косметику та інші подразники. Прибирання в будинку, де живе дитина з алергічним дерматитом, слід проводити без застосування хімії взагалі, на крайній випадок користуватися м’якими її варіантами, що не містять в своєму складі хлору. Лікування в домашніх умовах передбачає щоденне вологе прибирання в будинку. Ліквідація алергенної пилу сприяє зменшенню запалення і одужання.

Догляд за шкірою

Дотримання правил гігієни і спеціальний догляд за шкірою скорочують період загострення хвороби. Щоб запобігти алергічний дерматит на обличчі у дитини, рекомендується використовувати гіпоалергенні шампуні, дезодоруючі присипки, дитяче мило і креми. Перша проблема, з якою потрібно розпочати боротьбу, — це надлишкова сухість. Щоб поліпшити стан шкірних покривів, необхідно забезпечити їх очищення, зволоження і пом’якшення. Для цих цілей використовуються креми, до складу яких входять:

• гіалуронова кислота;
• бисаболол;
• пантенол;
• холестерол;
• алантоїн;
• капрілік;
• сквалан.

Друга проблема, яку потрібно вирішити, — гіперчутливість до дратівливим речовин. Щоб попередити загострення дерматиту, слід:

• уникати попадання на шкіру кислих рідин, фруктових і овочевих соків;
• для зменшення розчісування шкіри використовувати протівозудниє мазі;
• мінімізувати вплив високої вологості і температури.

Не можна забувати, що здорова шкіра не може бути сухою. Постійний контроль вологості зменшує запальні реакції і лущення епідермісу.

Медикаменти

Лікарська терапія спрямована на ліквідацію місцевих проявів алергічного дерматиту і на усунення запальних процесів. У разі вираженого загострення хвороби використовуються такі препарати:

• антигістамінні засоби (Зодак, Цетрин) — ліквідують свербіж, печіння і запалення;
• гормональні мазі (Целестодерм, Акрідерм) — купируют запальні реакції, за рахунок чого поліпшується стан тканин;
• антисептичні розчини (Фукасептол, Мірамістин) — знищують бактерії і віруси в осередках ураження, що перешкоджає їх гнійного запалення;
• ранозагоювальні мазі (Вітамін Ф 99 Радевіт) — прискорюють регенерацію пошкоджених тканин, пом’якшують і зволожують шкірні покриви.

Ефективність антигістамінних в терапії дерматиту ще не повністю доведена. Щоб знизити ймовірність появи побічних ефектів, дітям призначають препарати 2-го або 3-го покоління — Телфаст, Ксізал, Еріус, Фексофаст.

Народні рецепти

Терапія засобами альтернативної медицини можлива в разі її поєднання з медикаментозними засобами. Але більшість з них засновані на травах, які мають високу алергенність. Тому доцільність застосування народних засобів повинен визначати тільки лікуючий лікар. Для усунення симптомів дерматиту використовуються:

• Трав’яна мазь. Вершкове масло змішують з соком звіробою в пропорції 4: 1. Засіб наносять на запалені ділянки 2-3 рази на день протягом тижня.
• Маслянистий розчин. 1 ст. л. квітів лікарської ромашки заливають 100 мл лляної олії і настоюють протягом 3-4 днів. Приготованим засобом обробляють вогнища ураження для зменшення свербежу та запалення.
• Паста. Порошок сандалового дерева змішують з камфорою в співвідношенні 2: 1. Пастоподібну суміш наносять на уражені ділянки 2-3 рази на добу.

Як не допустити повторення висипу

Щоб запобігти рецидивам захворювання, необхідно стежити за станом шкірних покривів, режимом харчування і імунним статусом дитячого організму. Дотримання профілактичних заходів знижує ризик повторного утворення висипу на тілі:

• не можна курити в приміщенні, в якому знаходяться діти;
• в квартирі і дитячій кімнаті потрібно робити вологе прибирання не рідше 1 разу в 2-3 дня;
• необхідно прибрати всі м’які іграшки та речі, які накопичують алергенних пил;
• для прання дитячих речей бажано використовувати тільки гіпоалергенні пральні порошки.

Для відновлення функцій імунної та травної системи дітям призначають вітаміни і спеціальні біодобавки. Протягом місяця після купірування основних симптомів захворювання рекомендується дотримуватися гіпоалергенної дієти. При введенні прикорму грудничку уникають продуктів з високою алергенність (апельсини, молоко, червоні яблука, морква, помідори, грибні бульйони). Імовірність виникнення алергічного дерматиту багато в чому залежить від стану шлунково-кишкового тракту і шкірних покривів. Своєчасне лікування гастроентерологічних і дерматологічних захворювань знижує ризик алергійного запалення в 2-3 рази.