На сучасному етапі у людини відкрито кілька антигенних систем еритроцитів — специфічних наборів білків і полісахаридів, які є елементами клітинної стінки червоних кров’яних тілець і відповідають за сумісність.
За системою АВ0 всю людську популяцію можна розділити на 4 групи:
- перша група нашої крові — антиген 0 (нуль) — в плазмі білки О ± і ОІ;
- друга — антиген А — в плазмі білок ОІ;
- третя — антиген В — в плазмі білок О ±;
- четверта — антигени А і В — в плазмі білків-аглютинінів О ± і ОІ немає.
Біохімічна характеристика
За своєю структурою антигени системи АВ0 є гликопротеидами і знаходяться у всіх тканинах людського організму, виключаючи головний мозок. Головне практичне значення вони мають, розташовуючись в оболонці клітин, що переносять кисень — еритроцитів. Гени, шифрувальні синтез даних сполук, знаходяться в локусі на довгому плечі 9 хромосоми, вони кодують антигени АВ №, АВІ, В і 0.
Нульова група людської крові в системі АВ0 стоїть дещо окремо. Особливостями цього різновиду є відсутність сильних антигенів А і В на еритроцитах і присутність слабкого антигену 0 наявність антитіл — білків-аглютинінів О ± і ОІ в плазмі.
Раніше люди з такою характеристикою антигенів вважалися універсальними донорами (особливо 1 групи крові резус-негативний), це нібито означає, що переливання їх крові можливо всім людям. Це властивість застосовується зараз тільки в особливих умовах і в обмеженій кількості. З’ясовано, що при переливанні крові першої групи можливе виникнення ознак несумісності, пов’язаних з тим, що наявні в нульової групи аглютиніни О ± і ОІ склеюють еритроцити реципієнта, що містять антигени А і В.
Як може вплинути резус-фактор
Резус-фактор — ще одна, друга за силою і важливості антигенная система тканинної сумісності еритроцитів. При первинному визначенні перша позитивна записується в медичних документах як 0 (I) Rh +. Це означає що еритроцити з нульовим антигеном по системі АВ0 несуть на собі резус-позитивний антиген.
У зворотному випадку, коли 1 негативна група крові, в бланку аналізу напишуть 0 (I) rh -, тобто негативна по резус-фактору.
Переливання реципієнтам з позитивним резусом завжди проводять однотипними донорськими еритроцитами. В іншому випадку, якщо не враховувати резус-сумісність, можливі важкі післятранфузійні ускладнення, аглютинація і гемоліз (руйнування еритроцитів) з небезпечними наслідками для організму, такими як трансфузійний шок і гостра ниркова недостатність.
Сумісність
Група крові 0 як донорська може переливатися реципієнту з будь-якою групою. Якщо ж пацієнт, якому необхідна гемотрансфузія, має таку кров, то йому можливе переливання крові тільки першої групи.
Однак це правило застосовується лише в екстремальних ситуаціях. У сучасній медичній практиці застосовується підбір донорської крові обов’язково однієї групи, однакового резус-фактора, а також збігається за максимальною кількістю антигенних систем (фенотипу).
Перша негативна у чоловіків — рідко зустрічається група, так само як і у жінок. Вирішальним виявляється наявність негативного резус-фактора у жінок, коли планується вагітність.
Переливання крові
Донор — людина, яка здає свою кров для переливання або органи для пересадки іншим людям. Так як кров є тканиною людського організму, загальні принципи трансфузіології схожі з трансплантологів.
Донором крові і її компонентів може бути будь-яка доросла людина, що підходить за станом здоров’я. Кров донорів обстежується на наявність інфекцій, еритроцити поміщаються в спеціальний який консервує розчин і направляються в лікувальні установи для переливання пацієнтам.
Перед переливанням реципієнту потрібно визначити групу і резус-фактор, незалежно від того, скільки разів вони визначалися у нього раніше. Проводиться фенотипування — підбір донорської дози з урахуванням всіх можливих антигенів.
Безпосередньо перед гемотрансфузией лікар ще раз перевіряє групу реципієнта і донора, після чого проводиться проба на індивідуальну групову сумісність — змішується в пропорціях 10 до 1 сироватка реципієнта і еритроцити з дози донорської крові, візуально оцінюється наявність аглютинації (склеювання) еритроцитів. Перевіряється і сумісність по резус-фактору згідно з прийнятими методиками.
На початку внутрішньовенного введення донорської дози ерітроцітсодержащей середовища проводиться біологічна проба: еритроцити вливаються трикратно невеликими порціями з часовими інтервалами для оцінки індивідуальної реакції пацієнта на переливання.
Проблеми з вагітністю
Група у крові 0 (1) у жінки при різних варіантах групи батька дитини може дати наступні можливі результати.
Перша негативна група материнської крові може привести до проблеми під час вагітності, описаної як резус-конфлікт.
Проблема настає, коли у матері резус-фактор негативний, а у дитини — позитивний. Під час першої такої вагітності труднощів не виникає, однак під час пологів кров матері і дитини частково змішується і у жінки утворюються антитіла до резус-антигену. У другу вагітність, якщо дитина знову з позитивним резус-фактором, антитіла матері проходять через плаценту і вражають тканини дитини.
У малюка розвиваються анемія, жовтяниця, у важких випадках за рахунок зниження синтезу альбуміну — водянка і набряки, які ускладнюють вагітність аж до загибелі дитини.
Профілактику резус-конфлікту проводять методом внутрішньом’язового введення матері спеціальних антитіл-імуноглобулінів Rho GAM на 28 тижні, при необхідності ін’єкцію повторюють на 34 тижні вагітності.
Правильне харчування
Ряд авторів вважає, що групи людської крові в процесі генетичної еволюції людини з’являлися не одночасно. Згідно з цими уявленнями, група крові 0 (I) — генетично найдавніша.
Людям на цьому історичному етапі був притаманний спосіб життя, пов’язаний з полюванням, і правильний раціон людей з цим різновидом еритроцитів повинен містити наступні продукти харчування:
Переваги та недоліки
Якщо говорити про позитивні якості володіння 1 групою крові, то це часто зустрічається в популяції різновид антигенних властивостей еритроцитів. Нею володіють близько 30% жителів нашої планети. Звідси випливає, що досить легко знайти в разі потреби сумісного донора.
З недоліків групи крові нуль можна вказати хіба що лише на поєднання з негативним резусом у жінок дітородного віку, що може привести до проблеми резус-конфлікту при наявності у плода позитивного резус-антигену.